Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 4

Кореляцію статистичної достовірності виявлених змін ми проводили за обчисленнями t-критерію Стьюдента, тобто за формулою:

, (6)

де – середні значення числових рядів досліджуваного показника до і після формувального експерименту

– значення їх дисперсій (як частки від ділення добутку суми цих показників (∑) і суми квадратів відхилень середніх і реальних значень показника (для кожного респондента на загальну кількість респондентів) до і після педагогічної взаємодії.

n – кількість респондентів контрольної або експериментальної групи.

Згідно з обчисленими даними значення t-критерію за результатами експериментальних груп

становить:

;

;

Як бачимо, ці значення відповідають і перевищують табличне (tx=2,63), що статистично доводить достовірність констатованих змін.

Навпаки, значення t-критерію для контрольних груп

, що становлять відповідно t3=2,59 і t4=2,45 виявились нижчими від табличного значення. Це дає підстави стверджувати, що попри наочну відмінність результатів до і після формувального експерименту, достовірних змін у сформованості художньо-епістемологічного досвіду, принаймні за показниками мотиваційно-смислового критерію, тут не відбулося.

Діагностика рівнів сформованості художньо-епістемологічного досвіду за показниками другого, інформаційно-смислового критеріюпроводилась, як зазначалось у § 2.1, у тестовій формі. Спеціально розроблений автором тест включав три серії завдань: а) когнітивно-ціннісного типу (на текстологічну обізнаність); б) ціннісно-регуляторного типу (на осмисленість алгоритму вибудови художньої епістеми); в) когнітивно-ціннісно-регуляторного типу (тести-есе на осмисленість критеріїв повноти художнього буття).

До формувального експерименту

результати тестування респондентів експериментальних груп виявили таку картину. Більшість респондентів (50,61% або 79 осіб) продемонстрували формально-репродуктивний рівень засвоєння знань текстологічної концептосфери й типології художніх форм за образно-смисловою природою (що за попередньо визначеною бальною шкалою відповідає параметрам пропедевтичного рівня) і лише 6,85% респондентів (11 осіб) – творче застосування означеної інформації як знань-умінь (що відповідає параметрам анагогічного рівня). Щодо осмисленості алгоритму проектування художньої епістеми, то 51,28% респондентів (80 осіб) ознайомлені з ним лише як з номеном, 41,02% респондентів (64 особи) спромоглися назвати його компоненти (модусний рівень або 19–29 балів) і тільки 7,69% респондентів (12 осіб) виявили розуміння їх взаємозв’язків, посилаючись на ряд подібних алгоритмів, засвоєних у міжпредметних когнітивних схемах (анагогічний рівень).

Критеріям достовірності художнього знання більшість респондентів (63,51% або 99 осіб) дають суб’єктивне і часто поверхове (предметно-образне) тлумачення, типу: «Оформленість художнього буття – це максимальна наближеність вираженого (зображеного) до реальної дійсності» (24,21%); «Оформленість художнього буття – це відповідність класицистським принципам формотворення» (15,34%); «Особиста актуальність в естетичному переживанні – це суб’єктивне ставлення до мистецтва» (13,45); «Енергетична тотожність художньої символіки – це відповідність художнього твору душевному стану слухача (глядача)» (10,51%). Лише 4,49% респондентів (7 осіб) спромоглися осягнути знакову «віртуалізацію» критеріїв, посилаючись на інтуїтивний виконавський досвід.

Після формувального експерименту

19,23% респондентів експериментальної групи (30 осіб) продемонстрували глибоке осмислення культурної символіки, типології художніх форм за їх образно-смисловою природою та ейдетично-логічним співвідношенням і комунікативної типології художніх текстів семантично-, іконічно- й стилістично-риторичної структури; засвоєння відповідних принципів внутрішньої організації художніх текстів та їх транстекстуальних взаємовідношень. Вони навчились переконливо аргументувати доцільність творчої трансформації (редукції) алгоритмів проектування художньої епістеми і оволоділи критеріями ранжування художніх форм за повнотою виявленості художнього буття (анагогічний рівень). Поряд з цим, чимала кількість респондентів (56,41% або 88 осіб) все ще продовжували демонструвати осмислено-репродуктивне засвоєння текстологічних знань та інструментально-описове розуміння алгоритму проектування художньої епістеми і критеріїв її достовірності (модусний рівень).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Творче виховання з використанням казки
а) Творчі вправи, їх потенціал. Творчі вправи передбачають переносити набуті навички у змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситу ...

Облік властивостей уваги у навчанні
Увага учнів – обов'язкова і необхідна умова для успішної учбової роботи. Основні засоби збудження уваги учнів – динамічне ведення занять із застосуванням різноманітних прийомів організації ...

Характеристика надзвичайних ситуацій мирного часу
Надзвичайні ситуації, які виникають у мирний час, вимагають виконання негайних заходів щодо ліквідації їх наслідків, проведення рятівних та інших негайних робіт. Практика останніх років пок ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net