Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 22

2. Визначено сутність художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики (як досвіду обґрунтування ним достовірності і ціннісної верифікації художнього вираження-знання сутності в результаті музикально-епічного споглядання; розглянуто функціональний зміст феномену: психологічні характеристики кожної змінної – наміру епістемологічної самокорекції, художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової компетенцій і компетенції самовдосконалення. В результаті впродовж трьох етапів його становлення (як особистісного надбання).

3. На основі осмислення аподактичних пошуків сучасної когнітивістики і антропних технологій професійної освіти створено варіант когнітивно-корекційної технології, здатної реалізувати стратегію топологію шляху до сутнісного смислу і забезпечити повернення педагогічної практики до надситуативної верифікації (з’ясування аподиктичності) ціннісних критеріїв знання. Концепцію технології епістемологічної самокорекції створено на основі осмислення ідей синергетичного, культурологічного, діяльнісного, аксіологічного і антропологічного підходів та екзистенціально-гуманістичної парадигми розвитку особистості. Реалізація її мети і завдань, а також змістового, процесуального, оцінно-регулятивного компонентів ґрунтується на закономірностях благочестивого просвітництва, і принципах одухотвореності освітнього простору, соборності та ієрархічності освітнього процесу, спірально-концентричного пошуку пізнавальних орієнтирів, споглядання як духовного удосконалення, реалізації свободи вибору індивідуальної освітньої траєкторії і творчо-діалогової взаємодії.

На основі узагальнення результатів сучасних психолого-педагогічних досліджень, емпіричних спостережень і змісту розроблених концептуальних положень було висунуто припущення, що ефективність реалізації технології епістемологічної самокорекції залежить від таких педагогічних умов:

· створення благочестиво-інтелектуального середовища допитуваності істини;

· використання банку технологій інцептивного учіння;

· реалізації інтегративного (когнітивно-ціннісно-регулятивного) змісту навчально-інформативного матеріалу;

· забезпечення вільного самовизначення і активізації особистісних ресурсів студента.

Перевірка психолого-педагогічної доцільності цих умов здійснювалась впродовж мотиваційно-цільового, інформаційно-навчального, організаційно-коригуючого (формувального) і аналітико-результативного етапів.

4. З метою впровадження технології у практику викладання фахових дисциплін (зокрема «Художня епістемологія», «Музична антропологія» (для магістрів), курсів теорії музичного змісту, історії музики, методик музичного виховання і викладання художньої культури) визначено критеріальну базу рівнів сформованості художньо-епістемологічної досвідченості. Вона постала результатом осмислення ряду когнітивних таксономій, шкал засвоєння знань і умінь, контент-аналізу емпіричних уявлень студентів, викладачів і вчителів мистецтва, а отже включає критерії:

· мотиваційно-смисловий (показники – орієнтація смислової мотивації формування художньо-епістемологічного досвіду, особистісний смисл наміру епістемологічної самокорекції; характер смислового ставлення (диспозиції) до музикально-епічного світобачення);

· інформаційно-смисловий (показники – текстологічна обізнаність, осмисленість алгоритму осягнення художньої епістеми і критеріїв достовірності художнього знання);

· операційно-корекційний (показники – оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом рефлексування художньої символіки, герменевтичним методом «вживання» в художній смисл, інтуїтивно-совістівним методом цілісного осягнення сутнісного смислу);

· оцінно-формувальний (показники – готовність до реалізації розвивальної функції самооцінки художньо-епістемологічного досвідченості і експертної оцінки володіння технологією епістемологічної самокорекції).

Страницы: 17 18 19 20 21 22 23

Рекомендуємо почитати:

Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії
На цей час до випускників середніх шкіл пред’являються великі вимоги при вступі до вищого учбового закладу. Дітям, що закінчити школу необхідно адаптуватися в складному сучасному світі та с ...

Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського
Системний підхід В.О.Сухомлинського до естетичного розвитку виявлявся в послідовному ускладненні завдань, змісту, методів і форм з віком дітей: від сприйняття краси природи до складання каз ...

Особливості організації позакласної роботи з математики
Порівняно з класно-урочною формою позакласна робота з математики має ряд особливостей: 1. За своїм змістом вона суворо не регламентована державною навчальною програмою. Однак на позакласних ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net