Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 21

Вирішення проблеми готовності майбутнього вчителя музики до реалізації розвивальної функції само- і експертного оцінювання рівня художньо-епістемологічної досвідченості та ступеня оволодіння технологічним інструментарієм її формування здійснювалось за методикою «художня рада», що передбачала залучення студентів (під час групових та індивідуальних занять, фахових конкурсів, олімпіад, проходження педагогічної практики) до дискурсивної бесіди не лише в якості фахового критика, а й як незаангажованого арбітра і конструктивного консультанта (в атмосфері благочестивої соборності).

6. Четвертий, аналітико-результативний етап реалізації моделі технології епістемологічної корекції передбачав перевірку попередньо висунутого припущення на основі зіставлення результатів упровадження двох парадигм художнього пізнання і розуміння художнього (музичного) тексту – традиційної, синтетично-діалогічної (що не виходить за межі емоційно-чуттєвого «діалогу з двійником») і пропонованої у дослідженні, синергетичної (що передбачає одухотворений, онто-епістемологічний «діалог з Заслуженим Співрозмовником»).

Так, діагностику показників смислової мотивації формування художньо-епістемологічного досвіду здійснено за допомогою спеціально розробленого питальника, інтерв’ювання і аналізу продуктів творчої діяльності (виступів на академконцертах, інтонаційно-смислових інтерпретацій творів (портфоліо) і захистів ІНДЗ).

Діагностика показників інформаційно-смислового критерію проводилась за допомогою спеціально розробленого автором текстологічного тесту.

Операційно-корекційний критерій діагностовано окремо за кожним з показників:

· рівень оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом – за результатами контент-аналізу здійснених студентами інтонаційно-смислових інтерпретацій музичних творів (як контрольних завдань змістових модулів з фахових дисциплін виконавського і теоретичного циклу);

· освоєння герменевтичного методу – на підставі результатів діагностики креативності (за адаптованим автором варіантом візуальних субтестів Е. Торренса) та імагінативності (за авторською методикою «Відеокліпи»), валідність яких визначалась за допомогою спеціально розроблених художньо-семасіологічних завдань;

· рівень оволодіння інтуїтивно-совістівним методом художнього споглядання сутнісного смислу художнього тексту – за результатами авторської методики «Художньо-епістемологічна проекція особистості», валідність яких визначалась за допомогою кореляційного аналізу з результатами виконання спеціальних задач-коанів.

Заключний етап феноменологічної діагностики художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики здійснено за матеріалами контент-аналізу результатів анкетування, численних творчих проектів, самозвітів студентів, а також звітів викладачів – експертів.

Якісна і кількісна характеристика результатів підтверджує педагогічну доцільність робочої гіпотези дослідження, а кореляція обчислених значень t – критерію (Стьюдента і Манна-Уітні) за даними діагностики респондентів експериментальних і контрольних груп статистично доводить ефективність технології епістемологічної самокорекції і синергетичної парадигми художнього розуміння загалом.

1. Науковий аналіз проблеми формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики, зокрема відстеження епістемологічної еволюції художнього мислення дало підстави виокремити класичну (субстанціалізація чи суб’єктифікація) і некласичну (десубстанціалізація і герменевтизація) епістеми художнього моделювання сутності, за параметрами (бінарністю і тримірністю) і результатами якого визначено й охарактеризовано типи художнього знання (позитивістський, раціоналістичний, трансцендентальний, феноменологічний), критерій (адеквація художньо вираженої смислової предметності і власне її споглядальної автаркії) і принципи (напруженості, особистої актуальності і об’єктивної оформленості художнього вираження) його достовірності та ціннісної верифікації.

Страницы: 16 17 18 19 20 21 22 23

Рекомендуємо почитати:

Цілі та зміст навчання монологічного мовлення
Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи. Мета формування монологічного мовлення: ...

Підходи до класифікації нестандартних форм організації навчання та основні їх види
Ефективність навчально-виховної роботи визначається не тільки методами викладання - учіння, а також і формами її організації. На жаль, на сучасному етапі розвитку дидактичної науки немає чі ...

Основні стадії розвитку колективу
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи). На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками: • він лише починає створюватись; • члени колективу недо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net