Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 20

· оцінно-формувальний (показники – готовність до реалізації розвивальної функції самооцінки художньо-епістемологічного досвідченості і експертної оцінки володіння технологією епістемологічної самокорекції).

За цими критеріями для відстеження динаміки сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики створено шкалу і розроблено змістові характеристики пропедевтичного (початкового), модусного (середнього) і анагогічного (вищого) рівнів.

4. На основі узагальнення результатів сучасних психолого-педагогічних досліджень, емпіричних спостережень і змісту розроблених концептуальних положень було висунуто припущення, що ефективність реалізації технології епістемологічної самокорекції залежить від таких педагогічних умов:

· створення благочестиво-інтелектуального середовища допитуваності істини;

· використання банку технологій інцептивного учіння;

· реалізації інтегративного (когнітивно-ціннісно-регулятивного) змісту навчального матеріалу;

· забезпечення вільного самовизначення і активізації особистісних ресурсів студента.

Перевірка психолого-педагогічної доцільності цих умов здійснювалась у процесі визначення змісту і вирішення завдань кожного з етапів впровадження технології – мотиваційно-цільвого, інформаційно-навчального, організаційно-коригуючого і аналітико-результативного.

5. На першому етапі ставилось завдання сформувати намір майбутнього вчителя музики, розпізнати і осмислити художньо-явлену сутність (за диференційно-інтегральним принципом осягнення імпліцитного, інтуїтивного чи реліктового знання).

З метою розвитку фрустраційної толерантності студента у ситуаціях «знання про незнання» (і балансування «на межі хаосу») використовувались когнітивні стратегії рефлексивного аналізу труднощів (ретро-, проспективної і транспективної рефлексії) зокрема методи і форми технології організації рефлексивної дії.

Другий етап передбачав оволодіння студентом художньо-рефлексивних і ціннісно-смислових повноважень, осмислення алгоритму осягнення художньої епістеми, критеріїв достовірності художнього знання, а також активізацію психологічних механізмів гіпотетико-дедуктивного і герменевтичного методів алегоричного і тропологічного аналізу «синхронного читання» музичного (художнього) тексту. Для реалізації цих завдань використовувались методи і форми ряду технологій інцептивного учіння (інтерактивної, «інтелектуальної гри», ТОГІС, ТОПАРТ) у процесі вивчення майбутнім вчителем музики фахових дисциплін.

Впродовж третього етапу технології епістемологічної самокорекції вирішувались завдання: а) переорієнтації майбутнього вчителя музики з трансферентної стратегії семантичної пресуппозиції і проектування особистісного (імпліцитного) знання художнього смислу до синергетичної стратегії смиренного приймання його реліктової, інтуїтивно-совістівної (сутнісної) форми, що передбачало: реалізацію художньо-рефлексивної та ціннісно-смислової компетенції (креативності, імагінативності, а також гіпотетико-дедуктивного і герменевтичного методів осягнення художньої епістеми, зокрема прийомів проектування власної навчальної діяльності – смислової репрографії, метафорично-алегоричної компаративності, рефлексивної апоретики, контекстуального рефреймінгу тощо); б) активізацію «живого руху» душі студента у новій фрустраційній ситуації – ситуації «жалю від зустрічі, що не відбулася». Спонукання майбутнього вчителя музики до самостійного проходження «подвійного заперечення в одиниці розвитку» і утвердження в переконанні змінити своє мислення, заради формування в нього спеціальної смислової установки на любов як найвищу форму знання і використання методів триангуляції.

Створення необхідного для цього благочестиво-інтелектуально середовища забезпечувала освітня технологія «педагогічна майстерня». Її стратегія співбуттєвого навчання реалізувалась у формах дискурсивної бесіди, семінару – «філософського роздуму», телекомунікаційної екскурсії та методиці «очікуваного подивування», зміст якої складають методи «соборності» (метод «сердечного сприймання», «синестетичних аналогій») та інтуїції со-вісті (метод «художніх довершень», «духовних рецепцій»).

Страницы: 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Рекомендуємо почитати:

Поглиблення знань про священні книги Індії в систематичному курсі світової літератури
У 8 класі за програмою 2005 року представлено вивчення Ведів. На цьому уроці краще всього провести міні лекцію по цій темі, або дати попереднє пошукове завдання для учнів. На уроці потрібно ...

Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей. Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріаль ...

Сутність і природа моральності
У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. «Мораль (латинське mores-звичаї) - норми, принципи, правила поведінки людей, людську поведінку (мотиви вч ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net