Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 2

Інша, доволі значна кількість респондентів (39,74% або 62 особи) продемонструвала результативну орієнтацію смислової мотивації формування художньо-епістемологічного досвіду, зокрема бажання бути успішним в інтелектуальній діяльності задля фахової самореалізації (що відповідає кількісній межі модусного рівня – 18–26 балам). Впевненість цієї частини студентів у доцільності «розширення кола художньо-естетичних знань» з метою «глибшого осягнення жанрово-стильового змісту музичного твору» ґрунтувалась на розумінні істини як «особисто пережитого знання», «розумового присвоєння істотних рис об’єкта», а інтелектуального життя – як «осягнення цілісної системи знань на знаково-символічному рівні». Кінцевою метою художньої комунікації для таких респондентів постає точна реалізація запропонованого варіанту виконавської інтерпретації.

Нарешті, смислова мотивація 5,13% (8 осіб) респондентів була зорієнтована на преображальний вплив художньо-епістемологічного досвіду на особистісне становлення заради інших людей (тобто піднялась до кількісної межі анагогічного рівня – 27–36 балам). Ця частина студентів ототожнює істину з «причастям до сутності», «ототожненням у любові» (як найвищою формою знання), а суть інтелектуального життя вбачає у «нескінченній допитуваності істини». Для них процес художньої комунікації постає «осягненням логіки становлення інтонованого смислу і надситуативним довершенням його».

Щодо смислового конструкта наміру епістемологічної самокорекції, то аналіз суджень 56,42% (88) респондентів показав, що вони оцінюють його лише як засіб вирішення окремих змістових завдань відповідних навчальних курсів (що відповідає пропедевтичному рівню). 41,02% (64) респондентів вбачають у ньому засіб реалізації мети актуальної діяльності, зокрема інтонаційно-смислової інтерпретації музичного твору (тобто зайняли нішу модусного рівня) і лише 2,56% (4) респондентів виявили ставлення до наміру епістемологічної самокорекції як до життєво важливого смислу (анагогічний рівень).

Діагностика третього показника мотиваційно-смислового критерію – сформованості художньо-епістемологічної досвідченості смислового ставлення до музикально-епічного світобачення – виявила, що до педагогічної взаємодії 63,43% респондентів експериментальної групи (99 осіб) взагалі не знали про що йдеться і жодним чином не позиціонували себе до цього феномену (пропедевтичний рівень). 32,69% респондентів (51 особа) ставились до «сутнісного споглядання світу музичним текстом» як до одного з чинників професійного удосконалення (модусний рівень). Лише 3,85% респондентів (6 осіб) продемонстрували своє ціннісно-смислове ставлення до нового для них світобачення (анагогічний рівень).

Після формувального експерименту

діагностика рівнів сформованості художньо-епістемологічної досвідченості респондентів експериментальної групи

за першим показником мотиваційно-смислового критерію виявила помітне витіснення утилітарно-прагматичного ставлення до художньо-епістемологічного досвіду, що продовжувало характеризувати 22,44% респондентів (35 осіб), результативною орієнтацією на успішну професійну самореалізацію (62,18% респондентів або 97 осіб). 15,38% респондентів (24 особи) вирізняла переконаність в особистісно-розвивальному потенціалі художньо-епістемологічного досвіду (що на 10,25% більше, ніж у початковій діагностиці).

Результати діагностики особистісного осмислення наміру епістемологічної самокорекції показали, що більшість респондентів (56,84% або 89 осіб) продовжували пояснювати його доцільність необхідністю вирішення проблеми правильного «інтонування» музичного тексту (модус ний рівень). Утім, значно зросла кількість респондентів (до 9,85% або 16 осіб), в яких осмислення означеного наміру набуло постдовільного характеру (анагогічний рівень).

Стосовно результатів діагностики особистісного ставлення до музикально-епічного світобачення (третій показник мотиваційно-смислового критерію), то вони виявили ряд очевидних змін. До 55,77% (87 осіб) зросла кількість респондентів, що осмислили його на рівні оцінювальної шкали смислового конструктора, надаючи перевагу ейдетично-логічному чуттю як чиннику адекватної художньої комунікації (модусний рівень), і на 17,3% – кількість респондентів, що осмислили необхідність даного світобачення на рівні особистісної цінності. Поряд з цим, усе ж залишилося 33,08% респондентів (52 особи), які так і не визначилися у своїй позиції або обмежились теоретичним уявленням про даний феномен.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Класична структура дидактичних ігор
Навчальне завдання визначає зміст, правила гри і направляє ігрові дії. Об’єм і зміст навчальних завдань відповідають програмі навчання дітей цього віку в дитячому саду або в школі. Реалізац ...

Стан навчально-методичного забезпечення з риторики в загальноосвітньому закладі
Сучасний процес розвитку риторики як навчальної дисципліни пов'язаний з процесами, що відбуваються у системі освіти взагалі. Потрібно відмітити те, що на даному етапі розвитку освіти помітн ...

Форми та засоби екологічного виховання у процесі навчання
Виховання процес творчий. О.Вишневський мав рацію, порівнюючи процес виховання з роботою художника, який малює всю картину одночасно - спочатку весь сюжет штрихами, а відтак через деталізац ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net