Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 2

Інша, доволі значна кількість респондентів (39,74% або 62 особи) продемонструвала результативну орієнтацію смислової мотивації формування художньо-епістемологічного досвіду, зокрема бажання бути успішним в інтелектуальній діяльності задля фахової самореалізації (що відповідає кількісній межі модусного рівня – 18–26 балам). Впевненість цієї частини студентів у доцільності «розширення кола художньо-естетичних знань» з метою «глибшого осягнення жанрово-стильового змісту музичного твору» ґрунтувалась на розумінні істини як «особисто пережитого знання», «розумового присвоєння істотних рис об’єкта», а інтелектуального життя – як «осягнення цілісної системи знань на знаково-символічному рівні». Кінцевою метою художньої комунікації для таких респондентів постає точна реалізація запропонованого варіанту виконавської інтерпретації.

Нарешті, смислова мотивація 5,13% (8 осіб) респондентів була зорієнтована на преображальний вплив художньо-епістемологічного досвіду на особистісне становлення заради інших людей (тобто піднялась до кількісної межі анагогічного рівня – 27–36 балам). Ця частина студентів ототожнює істину з «причастям до сутності», «ототожненням у любові» (як найвищою формою знання), а суть інтелектуального життя вбачає у «нескінченній допитуваності істини». Для них процес художньої комунікації постає «осягненням логіки становлення інтонованого смислу і надситуативним довершенням його».

Щодо смислового конструкта наміру епістемологічної самокорекції, то аналіз суджень 56,42% (88) респондентів показав, що вони оцінюють його лише як засіб вирішення окремих змістових завдань відповідних навчальних курсів (що відповідає пропедевтичному рівню). 41,02% (64) респондентів вбачають у ньому засіб реалізації мети актуальної діяльності, зокрема інтонаційно-смислової інтерпретації музичного твору (тобто зайняли нішу модусного рівня) і лише 2,56% (4) респондентів виявили ставлення до наміру епістемологічної самокорекції як до життєво важливого смислу (анагогічний рівень).

Діагностика третього показника мотиваційно-смислового критерію – сформованості художньо-епістемологічної досвідченості смислового ставлення до музикально-епічного світобачення – виявила, що до педагогічної взаємодії 63,43% респондентів експериментальної групи (99 осіб) взагалі не знали про що йдеться і жодним чином не позиціонували себе до цього феномену (пропедевтичний рівень). 32,69% респондентів (51 особа) ставились до «сутнісного споглядання світу музичним текстом» як до одного з чинників професійного удосконалення (модусний рівень). Лише 3,85% респондентів (6 осіб) продемонстрували своє ціннісно-смислове ставлення до нового для них світобачення (анагогічний рівень).

Після формувального експерименту

діагностика рівнів сформованості художньо-епістемологічної досвідченості респондентів експериментальної групи

за першим показником мотиваційно-смислового критерію виявила помітне витіснення утилітарно-прагматичного ставлення до художньо-епістемологічного досвіду, що продовжувало характеризувати 22,44% респондентів (35 осіб), результативною орієнтацією на успішну професійну самореалізацію (62,18% респондентів або 97 осіб). 15,38% респондентів (24 особи) вирізняла переконаність в особистісно-розвивальному потенціалі художньо-епістемологічного досвіду (що на 10,25% більше, ніж у початковій діагностиці).

Результати діагностики особистісного осмислення наміру епістемологічної самокорекції показали, що більшість респондентів (56,84% або 89 осіб) продовжували пояснювати його доцільність необхідністю вирішення проблеми правильного «інтонування» музичного тексту (модус ний рівень). Утім, значно зросла кількість респондентів (до 9,85% або 16 осіб), в яких осмислення означеного наміру набуло постдовільного характеру (анагогічний рівень).

Стосовно результатів діагностики особистісного ставлення до музикально-епічного світобачення (третій показник мотиваційно-смислового критерію), то вони виявили ряд очевидних змін. До 55,77% (87 осіб) зросла кількість респондентів, що осмислили його на рівні оцінювальної шкали смислового конструктора, надаючи перевагу ейдетично-логічному чуттю як чиннику адекватної художньої комунікації (модусний рівень), і на 17,3% – кількість респондентів, що осмислили необхідність даного світобачення на рівні особистісної цінності. Поряд з цим, усе ж залишилося 33,08% респондентів (52 особи), які так і не визначилися у своїй позиції або обмежились теоретичним уявленням про даний феномен.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Логарифмічні нерівності
Розв’язуючи логарифмічні нерівності, доцільно використати загальну схему рівносильних перетворень нерівностей. Ця схема іноді дає надмірну систему обмежень, яку можна суттєво спростити. Для ...

Вимоги до письма
Прояв уважного ставлення до ліворуких дітей включає в себе й організацію навчальної діяльності в класі. Ліворука дитина повинна сидіти один або з однолітком, який теж пише лівою рукою, щоб ...

Принципи виховання громадянина
Досягнення цілей громадянського виховання вимагає дотримання наукового підходу до організації цього процесу, тобто врахування об'єктивних закономірностей його перебігу, взаємодії системи чи ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net