Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 19

Динаміка змін за кожним рівнем сформованості художньо-епістемологічного досвіду підтверджує педагогічну доцільність розробленої технології епістемологічної самокорекції, ефективність запропонованих умов її реалізації, а також доводить перевагу синергетичної парадигми споглядання і розуміння художнього тексту (що передбачає епістему одухотвореного діалогу із «Заслуженим Співрозмовником» над традиційною, синтетично-діалогічною (образоцентристською).

Перевірка педагогічної технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики на валідність і феноменологічну достовірність є серйозною підставою для впровадження у масову практику мистецької освіти епістемологічної концепції викладання дисциплін художньо-естетичного циклу.

1. Аналіз досліджень сучасної когнітивістики і антропних технологій професійної освіти виявив доцільність когнітивно-корекційної технології, яка б реалізувала стратегію топологію шляху до сутнісного смислу і забезпечила повернення до надситуативної верифікації (з’ясування аподиктичності) ціннісних критеріїв знання. Результати досліджень показали, що в умовах споглядуваного в добу сучасного культурного «переходу» нестримного дрейфу цінностей у безконечну невизначеність і безпрецедентного утвердження художньо-інтелектуальної різоми інтуїтивного проникнення в «позаобрійне» (з відмовою від каузальної логіки «земного» розуму) ефективним чинником такого стратегічного «повернення» є реабілітація об’єктивної релігаційної функції мистецтва і мистецької освіти. Ця реабілітація, у свою чергу передбачає активізацію калургічного прагнення реципієнта до музикально-епічного світобачення, а отже вимагає коригування ним своєї художньої і світоглядної аперцепції, що уможливить смиренне приймання – відання істини, осягнення її епістеми.

2. Концепцію технології епістемологічної самокорекції створено на основі осмислення ідей синергетичного, культурологічного, діяльнісного, аксіологічного і антропологічного підходів та екзистенціально-гуманістичної парадигми розвитку особистості. Реалізація її мети і завдань ґрунтується на закономірностях благочестивого просвітництва, і принципах одухотвореності освітнього простору, соборності та ієрархічності освітнього процесу, спірально-концентричного пошуку пізнавальних орієнтирів, споглядання як духовного удосконалення, реалізації свободи вибору індивідуальної освітньої траєкторії і творчо-діалогової взаємодії. Окрім концептуальних положень моделювання технології передбачало розробку її наступних компонентів: змістового, процесуального, оцінно-регулятивного.

3. З метою продовження реалізації існуючої епістемологічної концепції професійної мистецької освіти (Л. Кондрацька) і впровадження технології у практику викладання фахових дисциплін (зокрема «Художня епістемологія», «Музична антропологія» (для магістрів), курсів теорії музичного змісту, історії музики, методик музичного виховання і викладання художньої культури) визначено критеріальну базу рівнів сформованості художньо-епістемологічної досвідченості. Вона постала результатом осмислення ряду когнітивних таксономій, шкал засвоєння знань і умінь, контент-аналізу емпіричних уявлень студентів, викладачів і вчителів мистецтва, а отже включає критерії:

· мотиваційно-смисловий (показники – орієнтація смислової мотивації формування ХЕД, особистісний смисл наміру епістемологічної самокорекції; характер смислового ставлення (диспозиції) до музикально-епічного світобачення);

· інформаційно-смисловий (показники – текстологічна обізнаність, осмисленість алгоритму осягнення художньої епістеми і критеріїв достовірності художнього знання);

· операційно-корекційний (показники – оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом рефлексування художньої символіки, герменевтичним методом «вживання» в художній смисл, інтуїтивно-совістівним методом цілісного осягнення сутнісного смислу);

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні
Здійснення переходу на 12-річне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми безперервності освіти в Україні. Поняття «безперервна о ...

Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку
Розвиток сучасної української школи ставить нові завдання і вимоги перед тими, хто готує майбутнє нашої держави. Відхід від стереотипізації, перехід до особистісного спрямування, індивідуал ...

Методика навчання розв’язання логарифмічних рівнянь та нерівностей
При введенні поняття логарифму і властивостей логарифмічної функції необхідно значну увагу приділити вмінню застосовувати основну логарифмічну тотожність, а також формулу переходу від одніє ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net