Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 19

Динаміка змін за кожним рівнем сформованості художньо-епістемологічного досвіду підтверджує педагогічну доцільність розробленої технології епістемологічної самокорекції, ефективність запропонованих умов її реалізації, а також доводить перевагу синергетичної парадигми споглядання і розуміння художнього тексту (що передбачає епістему одухотвореного діалогу із «Заслуженим Співрозмовником» над традиційною, синтетично-діалогічною (образоцентристською).

Перевірка педагогічної технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики на валідність і феноменологічну достовірність є серйозною підставою для впровадження у масову практику мистецької освіти епістемологічної концепції викладання дисциплін художньо-естетичного циклу.

1. Аналіз досліджень сучасної когнітивістики і антропних технологій професійної освіти виявив доцільність когнітивно-корекційної технології, яка б реалізувала стратегію топологію шляху до сутнісного смислу і забезпечила повернення до надситуативної верифікації (з’ясування аподиктичності) ціннісних критеріїв знання. Результати досліджень показали, що в умовах споглядуваного в добу сучасного культурного «переходу» нестримного дрейфу цінностей у безконечну невизначеність і безпрецедентного утвердження художньо-інтелектуальної різоми інтуїтивного проникнення в «позаобрійне» (з відмовою від каузальної логіки «земного» розуму) ефективним чинником такого стратегічного «повернення» є реабілітація об’єктивної релігаційної функції мистецтва і мистецької освіти. Ця реабілітація, у свою чергу передбачає активізацію калургічного прагнення реципієнта до музикально-епічного світобачення, а отже вимагає коригування ним своєї художньої і світоглядної аперцепції, що уможливить смиренне приймання – відання істини, осягнення її епістеми.

2. Концепцію технології епістемологічної самокорекції створено на основі осмислення ідей синергетичного, культурологічного, діяльнісного, аксіологічного і антропологічного підходів та екзистенціально-гуманістичної парадигми розвитку особистості. Реалізація її мети і завдань ґрунтується на закономірностях благочестивого просвітництва, і принципах одухотвореності освітнього простору, соборності та ієрархічності освітнього процесу, спірально-концентричного пошуку пізнавальних орієнтирів, споглядання як духовного удосконалення, реалізації свободи вибору індивідуальної освітньої траєкторії і творчо-діалогової взаємодії. Окрім концептуальних положень моделювання технології передбачало розробку її наступних компонентів: змістового, процесуального, оцінно-регулятивного.

3. З метою продовження реалізації існуючої епістемологічної концепції професійної мистецької освіти (Л. Кондрацька) і впровадження технології у практику викладання фахових дисциплін (зокрема «Художня епістемологія», «Музична антропологія» (для магістрів), курсів теорії музичного змісту, історії музики, методик музичного виховання і викладання художньої культури) визначено критеріальну базу рівнів сформованості художньо-епістемологічної досвідченості. Вона постала результатом осмислення ряду когнітивних таксономій, шкал засвоєння знань і умінь, контент-аналізу емпіричних уявлень студентів, викладачів і вчителів мистецтва, а отже включає критерії:

· мотиваційно-смисловий (показники – орієнтація смислової мотивації формування ХЕД, особистісний смисл наміру епістемологічної самокорекції; характер смислового ставлення (диспозиції) до музикально-епічного світобачення);

· інформаційно-смисловий (показники – текстологічна обізнаність, осмисленість алгоритму осягнення художньої епістеми і критеріїв достовірності художнього знання);

· операційно-корекційний (показники – оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом рефлексування художньої символіки, герменевтичним методом «вживання» в художній смисл, інтуїтивно-совістівним методом цілісного осягнення сутнісного смислу);

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Рекомендуємо почитати:

Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості
Формуючий експеримент — конструюються нові педагогічні явища. Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьог ...

Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів
Упродовж вивчення шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними задачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття. На св ...

Середня професійна освіта на сучасному етапі
На початку 1997 р. російський уряд прийняло рішення про необхідність реформування системи освіти. Це робилося в загальному контексті перегляду принципів функціонування і розвитку соціальної ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net