Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 17

50% (78 осіб) респондентів експериментальної групи і 58,62% (68) осіб контрольної групи виявили, в основному, освоєння позиції критичного експертного оцінювання. Причому ці оцінки судження не завжди були конструктивними і, зазвичай, доволі категоричними. 42,31% (66 осіб) респондентів експериментальної і 34,48% (40 осіб) – контрольної групи спорадично намагались освоїти позицію експертів-арбітрів. Утім, їм не завжди вдавалось дотримуватись суб’єктивної незаангажованості, об’єктивності: не вистачало інтуїції со-вісті і духовної активності (модусний рівень).

Нарешті, 7,69% (12 осіб) респондентів експериментальної і 6,9% (8 осіб) – контрольної групи виявляли здатність до доброзичливої і конструктивної експертизи. Їх гуманна позиція була зумовлена не лише душевною делікатністю, але й прагненням позиціонувати у конкретній дидактичній ситуації не стільки себе, скільки чистоту істини (анагогічний рівень).

Після формувального експерименту

розвиток духовної активності респондентів зумовив помітне зменшення кількості експертів-критиків (до 18,59 (29 осіб) в експериментальній і 25,86% (30 осіб) в контрольній групі), осмислення ними переваг та чітку спрямованість на експертну позицію «арбітра» (56,05% (89 осіб) експериментальної групи і 56,03% (65 осіб) контрольної групи). Значно зросла кількість респондентів, які надавали перевагу позиції експерта-консультанта (на 12,84% в експериментальній групі і на 9,49% – в контрольній).

Достовірність змін, що відбулися, статистично доводить обчислення критерію Стьюдента: в обох групах значення t-критерію вищі від табличного (t1=2,70; t2=2,68; t3=2,63; t4=2,65).

Загальні результати діагностики художньо-епістемологічної досвідченості студентів за показниками оцінно-формувального критерію подаємо у таблиці 15:

Таблиця 15. Результати діагностики рівнів художньо-епістемологічної досвідченості респондентів за показниками оцінно-формувального критерію (у%)

Рівні сформованості художньо-епістемологіч-ного досвіду

Показники оцінно-формувального критерію

Сформованість самооцінки художньо-епістемологічної досвідченості

Здатність до експертної оцінки володіння технологією епістемологічної самокорекції

до експерименту

після експерименту

до експерименту

після експерименту

е

к

е

к

е

к

е

к

Пропедевтичний

51,28

59,47

29,23

30,18

50,0

58,62

18,59

25,86

Модусний

42,95

35,34

60,25

61,2

42,31

34,48

56,05

56,03

Анагогічний

5,77

5,17

10,52

8,62

7,69

6,9

24,36

18,11

Страницы: 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Рекомендуємо почитати:

Проектування змісту навчального матеріалу теми «Проектування одягу в художній системі «колекція»
Глобальною метою навчання є формування досвіду особистості, їі розумовий і фізичний розвиток і виховання. Таким чином, при навчанні повинні ставитися і досягатися такі цілі: навчальної (дид ...

Методика використання методу проектів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»
В наш час у центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться актуальна проблема організації особистісно орієнтованої проектно-технологічної діяльності, яка пов’язана з підвищенням якос ...

Використання здоров’язберігаючих технологій на уроках музичного мистецтва
Серед широко застосовуваних інноваційних, педагогічних технологій у сучасній школі, особливе місце займають технології здоров'язбереження. Термін «здоров'язберігаючих освітні технології» мо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net