Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 16

Результати феноменологічної діагностики художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за показниками перших трьох критеріїв, як уже зазначалось, корелювались нами з результатами четвертого – оцінно-формувального критерію

. Його показниками постали готовність респондента до функціональної реалізації самооцінки

сформованості художньо-епістемологічного досвіду і здатність до експертної оцінки

володіння технологією епістемологічної самокорекції.

Отож, контент-аналіз анкетування та численних творчих проектів і самозвітів студентів, а також спостереження інших викладачів і експертів дають підстави стверджувати, що до педагогічної взаємодіїсамооцінка художньо-епістемологічної досвідченості респондентів у переважаючій більшості випадків (51,28% (80 осіб) в експериментальній і 59,47% (69 осіб) в контрольній групі) виконувала для них контролюючу функцію (пропедевтичний рівень). Причому, в ситуації недостатньої (або відсутності) віри у свої сили (а значить недовіри і нешанування своєї особистості як Божої подоби) така самокритичність (зазвичай, надмірна) часто провокувала фрустрацію наміру епістемологічної самокорекції. Це проявлялось у відмові студента брати участь у дискурсивних бесідах, дискусіях, креативних проектах, навіть проводити залікові уроки (під час педагогічної практики), якщо це вимагало від нього затрати серйозних інтелектуально-духовних зусиль.

У 42,95% (67 осіб) респондентів експериментальної і 35,34% (41 особа) респондентів контрольної групи самооцінка художньо-епістемологічної досвідченості виконувала стимульно-мотиваційну функцію (модусний рівень). Ці студенти кожний результат своєї художньо-епістемологічної діяльності сприймали як «подію», досягнення і з великим бажанням брались за наступні проекти задля професійної самореалізації. Бажання бути успішним і компетентним часто реалізовувалось навіть всупереч інтересам колег.

Лише 5,77% (9 осіб) респондентів експериментальної і 5,17% (6 осіб) респондентів контрольної групи вбачали у розширенні епістемічної конфігурації художнього знання шлях до реалізації особистісної сутності. Відтак самооцінка художньо-епістемологічної досвідченості поставала самооцінкою людяності (анагогічний рівень).

Після педагогічної взаємодії

в процесі інцептивного учіння і проходження педагогічної практики – зі зростом рівня художньо-епістемологічної досвідченості студентів змінювались зміст та функції їх самооцінки. Так, кількість респондентів, самооцінка художньо-епістемологічного досвіду яких мотивувала і стимулювала їх фахове удосконалення, зросла до 60,25% (94 осіб) у експериментальній і до 61,2% (71 особи) в контрольній групах. Крім того, до 10,52% (32 осіб) у експериментальній і до 8,62% (10 осіб) у контрольній групі збільшилася кількість респондентів, які розглядали свою самооцінку як чинник духовної активності.

Перевірка одержаних результатів на статистичну достовірність вперше показала істотність якісних змін як у експериментальній (t1=2,76; t2=2,73), так і у контрольній групі (t3=2,68; t4=2,65).

Щодо здатності майбутнього вчителя музики до експертної оцінки технологічної готовності

до організації процесу епістемологічної самокорекції учнів, то діагностування цього показника художньо-епістемологічної досвідченості мало свої особливості. Воно проводилось у процесі безпосередньої педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Майбутні вчителі музики мали можливість реалізувати концептуальні положення, методи і форми технології епістемологічної самокорекції, а також допоміжних технологій – інтерактивної, проективної, ігрорефлексивної, інтелектуально-ігрової і, звісно, «педагогічної майстерні» – не лише під час проведення уроків художньої культури, музики, мистецтва, але й у процесі участі у фахових олімпіадах і конкурсах.

До педагогічної взаємодії

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Рекомендуємо почитати:

Використання води та повітря в якості допоміжної сировини в хімічній промисловості
1. Кисень (повітря) використовується під час горіння та інших окисних процесів. Частка Оксигену на Землі ~ 50 %. Атмосферний кисень становить від загальної кількості Оксигену — 0,013 %, або ...

Діагностика розвитку творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці
У цьому розділі ми розглянемо простий тест, завдяки якому можна дослідити рівень розвитку творчих здібностей молодших школярів (тест оснований на розробці Х. Зиверта). Його виконання повинн ...

Історія та розвиток яворівської забавки
Це унікальний випадок у народному декоративному мистецтві України. Яворівська забавка (саме забавка, а не іграшка, оскільки походить від забавляти, бавити, заспокоювати) — іграшки, що майст ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net