Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 16

Результати феноменологічної діагностики художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за показниками перших трьох критеріїв, як уже зазначалось, корелювались нами з результатами четвертого – оцінно-формувального критерію

. Його показниками постали готовність респондента до функціональної реалізації самооцінки

сформованості художньо-епістемологічного досвіду і здатність до експертної оцінки

володіння технологією епістемологічної самокорекції.

Отож, контент-аналіз анкетування та численних творчих проектів і самозвітів студентів, а також спостереження інших викладачів і експертів дають підстави стверджувати, що до педагогічної взаємодіїсамооцінка художньо-епістемологічної досвідченості респондентів у переважаючій більшості випадків (51,28% (80 осіб) в експериментальній і 59,47% (69 осіб) в контрольній групі) виконувала для них контролюючу функцію (пропедевтичний рівень). Причому, в ситуації недостатньої (або відсутності) віри у свої сили (а значить недовіри і нешанування своєї особистості як Божої подоби) така самокритичність (зазвичай, надмірна) часто провокувала фрустрацію наміру епістемологічної самокорекції. Це проявлялось у відмові студента брати участь у дискурсивних бесідах, дискусіях, креативних проектах, навіть проводити залікові уроки (під час педагогічної практики), якщо це вимагало від нього затрати серйозних інтелектуально-духовних зусиль.

У 42,95% (67 осіб) респондентів експериментальної і 35,34% (41 особа) респондентів контрольної групи самооцінка художньо-епістемологічної досвідченості виконувала стимульно-мотиваційну функцію (модусний рівень). Ці студенти кожний результат своєї художньо-епістемологічної діяльності сприймали як «подію», досягнення і з великим бажанням брались за наступні проекти задля професійної самореалізації. Бажання бути успішним і компетентним часто реалізовувалось навіть всупереч інтересам колег.

Лише 5,77% (9 осіб) респондентів експериментальної і 5,17% (6 осіб) респондентів контрольної групи вбачали у розширенні епістемічної конфігурації художнього знання шлях до реалізації особистісної сутності. Відтак самооцінка художньо-епістемологічної досвідченості поставала самооцінкою людяності (анагогічний рівень).

Після педагогічної взаємодії

в процесі інцептивного учіння і проходження педагогічної практики – зі зростом рівня художньо-епістемологічної досвідченості студентів змінювались зміст та функції їх самооцінки. Так, кількість респондентів, самооцінка художньо-епістемологічного досвіду яких мотивувала і стимулювала їх фахове удосконалення, зросла до 60,25% (94 осіб) у експериментальній і до 61,2% (71 особи) в контрольній групах. Крім того, до 10,52% (32 осіб) у експериментальній і до 8,62% (10 осіб) у контрольній групі збільшилася кількість респондентів, які розглядали свою самооцінку як чинник духовної активності.

Перевірка одержаних результатів на статистичну достовірність вперше показала істотність якісних змін як у експериментальній (t1=2,76; t2=2,73), так і у контрольній групі (t3=2,68; t4=2,65).

Щодо здатності майбутнього вчителя музики до експертної оцінки технологічної готовності

до організації процесу епістемологічної самокорекції учнів, то діагностування цього показника художньо-епістемологічної досвідченості мало свої особливості. Воно проводилось у процесі безпосередньої педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Майбутні вчителі музики мали можливість реалізувати концептуальні положення, методи і форми технології епістемологічної самокорекції, а також допоміжних технологій – інтерактивної, проективної, ігрорефлексивної, інтелектуально-ігрової і, звісно, «педагогічної майстерні» – не лише під час проведення уроків художньої культури, музики, мистецтва, але й у процесі участі у фахових олімпіадах і конкурсах.

До педагогічної взаємодії

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Рекомендуємо почитати:

Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками
Між предметні зв’язки педагогіки – зв’язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища, процеси. Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогі ...

Напрямки та форми діяльності Українського козацтва
Українське козацтво здійснює таку діяльність: Організація, координація та підтримка діяльності українських козацьких громад в Україні та діаспорі, участь загальнодержавних і громадських зах ...

Сутність патріотизму
Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net