Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 16

Результати феноменологічної діагностики художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за показниками перших трьох критеріїв, як уже зазначалось, корелювались нами з результатами четвертого – оцінно-формувального критерію

. Його показниками постали готовність респондента до функціональної реалізації самооцінки

сформованості художньо-епістемологічного досвіду і здатність до експертної оцінки

володіння технологією епістемологічної самокорекції.

Отож, контент-аналіз анкетування та численних творчих проектів і самозвітів студентів, а також спостереження інших викладачів і експертів дають підстави стверджувати, що до педагогічної взаємодіїсамооцінка художньо-епістемологічної досвідченості респондентів у переважаючій більшості випадків (51,28% (80 осіб) в експериментальній і 59,47% (69 осіб) в контрольній групі) виконувала для них контролюючу функцію (пропедевтичний рівень). Причому, в ситуації недостатньої (або відсутності) віри у свої сили (а значить недовіри і нешанування своєї особистості як Божої подоби) така самокритичність (зазвичай, надмірна) часто провокувала фрустрацію наміру епістемологічної самокорекції. Це проявлялось у відмові студента брати участь у дискурсивних бесідах, дискусіях, креативних проектах, навіть проводити залікові уроки (під час педагогічної практики), якщо це вимагало від нього затрати серйозних інтелектуально-духовних зусиль.

У 42,95% (67 осіб) респондентів експериментальної і 35,34% (41 особа) респондентів контрольної групи самооцінка художньо-епістемологічної досвідченості виконувала стимульно-мотиваційну функцію (модусний рівень). Ці студенти кожний результат своєї художньо-епістемологічної діяльності сприймали як «подію», досягнення і з великим бажанням брались за наступні проекти задля професійної самореалізації. Бажання бути успішним і компетентним часто реалізовувалось навіть всупереч інтересам колег.

Лише 5,77% (9 осіб) респондентів експериментальної і 5,17% (6 осіб) респондентів контрольної групи вбачали у розширенні епістемічної конфігурації художнього знання шлях до реалізації особистісної сутності. Відтак самооцінка художньо-епістемологічної досвідченості поставала самооцінкою людяності (анагогічний рівень).

Після педагогічної взаємодії

в процесі інцептивного учіння і проходження педагогічної практики – зі зростом рівня художньо-епістемологічної досвідченості студентів змінювались зміст та функції їх самооцінки. Так, кількість респондентів, самооцінка художньо-епістемологічного досвіду яких мотивувала і стимулювала їх фахове удосконалення, зросла до 60,25% (94 осіб) у експериментальній і до 61,2% (71 особи) в контрольній групах. Крім того, до 10,52% (32 осіб) у експериментальній і до 8,62% (10 осіб) у контрольній групі збільшилася кількість респондентів, які розглядали свою самооцінку як чинник духовної активності.

Перевірка одержаних результатів на статистичну достовірність вперше показала істотність якісних змін як у експериментальній (t1=2,76; t2=2,73), так і у контрольній групі (t3=2,68; t4=2,65).

Щодо здатності майбутнього вчителя музики до експертної оцінки технологічної готовності

до організації процесу епістемологічної самокорекції учнів, то діагностування цього показника художньо-епістемологічної досвідченості мало свої особливості. Воно проводилось у процесі безпосередньої педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Майбутні вчителі музики мали можливість реалізувати концептуальні положення, методи і форми технології епістемологічної самокорекції, а також допоміжних технологій – інтерактивної, проективної, ігрорефлексивної, інтелектуально-ігрової і, звісно, «педагогічної майстерні» – не лише під час проведення уроків художньої культури, музики, мистецтва, але й у процесі участі у фахових олімпіадах і конкурсах.

До педагогічної взаємодії

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Рекомендуємо почитати:

Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку
Всі ми чудово знаємо, що гра – це основний вид діяльності дітей дошкільного віку, метод дитини в пізнанні миру. Під час гри дитина вчиться спілкуватися з однолітками, підкорятися правилам, ...

Ознаки інтернет залежності
Залежність це набута невідпорна потреба в чому-небудь, гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень. У повсякденній мові термін ...

Навчання англійській артикуляції та інтонації в середній школі. Індивідуалізація у навчанні інтонації
Поділ звуків англ. мови. За ознакою схожості/розбіжності звуків іноземної та рідної мов усі звуки іноземної мови умовно розділяють на три групи. 1. звуки, максимально наближені до звуків рі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net