Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 14

«П’ять частин «Фантастичної симфонії» – це послідовне розгортання процесу фіксації (І ч.) і осмислення автором своєї мрії і бажаної мети (ІІ ч.), а згодом – усвідомлення її примарності (ІІІ ч.). «Похорони» мрії мають для героя трагічні наслідки: його намір подолати себе, закоханого, приводить до «звільнення» від будь-яких мрій взагалі. Звідси цинічний гротеск і сарказм фіналу».

«Даний твір (про сонату В. Мартинова – О.Д.) є, на мою думку, любовним посланням автора. У ліричному наспіві головної теми (1–6 т.т.) виражено омріяне бажання, а у енергійному речитативі побічної – сподівання на сердечний відгук. Радість душевного єднання озвучено в урочистому апофеозі заключної теми експозиції. Тематичний матеріал першого розділу розробки – хроматично-секвенційний розвиток початкового мотиву головної теми – виражає душевний стан кохаючої і коханої людини. Наступний поліфонічний епізод (23–30 т.т.) я сприймаю як полеміку композитора з самим собою щодо доцільності звільнення від зреалізованої мрії. Дзеркальна динамізована реприза композиції утверджує, на мій погляд, прагнення автора осмислити результат цього «звільнення»».

«Любов завше співрадіє істині. Енергією саме такої любові сповнені «послання» камерної сонати В. Мартинова. Цей сутнісний смисл виражено в експозиційному тематичному матеріалі, завдяки лейтінтонаційній і лейтритмічній моделям, прозорій фактурі звукового «букле», а також інтертекстуальності як механізму метарефлексії. Висхідні секвенції речитативної теми-псалмодії – на органній педалі впродовж трьох октав – передають енергію титанічних зусиль сподобитись милуючої любові (аж до повного самозречення)».

Після антропно-рефлексивної взаємодії

незначна частина респондентів експериментальної групи (6,54% або 10 осіб) усе ж збагнула об’єктивні переваги музикально-епічного споглядання повноти художнього буття і очевидну недостатність трансцендентальної рефлексії та креативно-імагінативного проектування для реалізації цього завдання. Впровадження технології «педагогічна майстерня», зокрема запрошення студентів до рефлексивного «дзеркала» соборних духовних рецепцій – у контексті організації інтелектуально-благочестивого середовища інцептивного учіння – спонукало студентів до пошуку дієвих засобів топології сутнісного смислу. Вони зрозуміли, що сутність імплицитно задана самою художньою формою (художнім знанням) і закодована у розгалудженій системі енергетичних (смислових) взаємозв’язків – явлених і актуалізованих в генокультурній пам’яті. Їх епістемно-діалогічна взаємодя з архетипом зумовлювалась не психометричним інтелектом, а особистісними якостями споглядача – віруючою думкою і совісною волею (що відповідало анагогічному рівню).

Нижче подаємо рецепції подібних світоглядних змін:

«Друга частина «Фантастичної симфонії» – це картина якоїсь передчасної органічності. У нестримній урочистій і величаво-благородній вальсовій темі (1–22 т.т.) чути прагнення героя вознестись до небес, до Непорочної нареченої і помолитись її пресвітлому Лику. Але це сміливе прагнення несподівано губиться у спокої і безцільності земного (послідовність ізоритмічних секвенцій у 22–29 т.т.). Останні залишки світлої урочистості остаточно зникають у хаотичному лоні честолюбної пристрасті (34–38 т.т.). Хочеться повернути героя в органічний ріст буття, у звучання щемливо-дитячого гімну, безпомилково і точно спрямованого у світ божественної гри, благословенної радості і світла перших 12-ти тактів. Хочеться відвернути його від виснажливих «наступів на долю». Адже християнська любов, милосердна у величному сходженні до усіх нещасних і покриваюча усю потворність їх справ, вітає готовність люблячого змінитись у всепрощенні і покаянні».

«Ключ до музичної логіки цього твору (про сонату В. Мартинова – О.Д.) – у психології духовного життя, у заповідях смиренності і звільнення від земних мрій, бажань, цілей. Усі теми експозиції об’єднані висхідним рухом до звука «es3». Але на заваді досягнення патетичного тріумфу з’являється тужливий потяг «незадоволеної» душі (мотив з низхідної секунди і сексти). Ця інтонація повторюється у предіктах до побічної і заключної тем, нагадуючи про руйнівну місію розбурханої пристрасті.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Рекомендуємо почитати:

Труднощі навчання аудіювання та засоби їх подолання на початковому етапі вивчення турецької мови
Аудіювання аж ніяк не є легким видом мовленнєвої діяльності. У статті Кочкіної наголошується, що « ., засвоєння іноземної мови і розвитокмовних навичок здійснюється головним чином через ауд ...

Організація праці викладача, основні вимоги до діяльності викладача вищої школи
Відповідно до законодавства України робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України. Час виконання навчальних, методичних, наук ...

Аналіз причин асоціальної поведінки особи
С.А.Белічева: “Почуття суспільності або, іншими словами, моральне почуття живе в кожному з нас точно так, як і почуття особистості, егоїзму. Обидва ці почуття, у вигляді мікроскопічних заро ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net