Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 13

Після

формувального експерименту

62,18% (97 осіб) респондентів експериментальної групи навчились основних прийомів «вживання» в художній смисл і оволоділи герменевтичним методом «розширення» смислу (модусний рівень), а 13,46% (21 особа) респондентів виявили готовність до імагінації архетипів смислової кодифікації (анагогічний рівень).

Щодо контрольної групи, то 33,62% її респондентів (39 осіб) продовжували почуватись невпевнено в процесі смислового «розширення» (виходу за межі суб’єктивно означеного художнього смислу), тобто залишались на пропедевтичному рівні. 62,93% (73 особи) студентів пропонували цікаві варіанти смислової транспозиції, а 3,45% (4 особи) – суб’єктифікацію архетипів художньої семіосфери (модусний рівень).

Статистична перевірка одержаних результатів дала підстави стверджувати про наявність істотних змін в обох експериментальних групах (t1=2,64; t2=2,66), на відміну від контрольних груп (t3=2,61; 2,60).

Діагностування останнього показника операційно-корекційного критерію

– оволодіння інтуїтивно-совістівним методом

– здійснювався нами за допомогою описаної вище (§ 2.1) методики «Художньо-епістемологічна проекція особистості». Виконання відповідних діагностичних завдань передбачало попереднє осмислення респондентами семантичної презуппозиції художнього знання, тобто доцільності розширення його епістемічної конфігурації (до «означуваного») на основі врахування антиномічної єдності єдиних принципів адекватної (сутнісної) міфологізації пропонованого художнього світовідчуття – напруженості художнього вираження, особистої актуальності афективного співбуття і об’єктивної оформленості художнього буття.

Це, у свою чергу, вимагало від студентів не лише коригування художньої аперцепції, але й особистісної самокорекції

, зокрема прояву духовної активності в підготовці до діалогу з «заслуженим співрозмовником» (О. Ухтомський) і смиренного приймання сутнісного смислу по любові, тобто в процесі синестетичного співбуття з ним завдяки віруючій думці і совісній волі.

До формувального експерименту

лише 37,18% (58 осіб) респондентів експериментальної і 31,89% (37 осіб) контрольної групи виявляли здатність до адекватної міфологізації художнього вираження, передбачаючи існування тривимірної художньої епістеми (модусний рівень). Зміст переважаючої більшості поданих для експертного аналізу смислових інтерпретацій (60,7% у експериментальних групах і 66,11% – у контрольних) виконуваних респондентами творів не виходив за межі пропедевтичного рівня, тобто:

· безпосереднього емоційного переживання інтонаційно-смислового вираження (23,08% або 36 осіб експериментальної і 22,72% або 26 осіб контрольної групи);

· констатації виявленої в музичному тексті семантичної та іконічної риторики (21,15% або 33 особи експериментальної і 19,27% або 22 особи контрольної групи);

· тропологічної редукції музичної символіки (знаків-індексів та знаків-символів) (10,9% або 17 осіб експериментальної і 9,93% або 8 осіб контрольної групи);

· трансцендентальної рефлексії суб’єктифікованого сутнісного смислу музичного тексту у процесі гри-полеміки версій (5,57% або 9 осіб експериментальної і 4,19% або 4 особи контрольної групи).

Жоден з респондентів не виявився готовим до суб’єктивно незаангажованого споглядання повноти музичного буття.

Подібну картину виявило й виконання спеціальних завдань на художню «самовізуалізацію». Пропонуємо типові рецепції авторських візуалізацій «Фантастичної симфонії» ор. 14 Г. Берліоза і сонати «Epistole amoroso» ор. 7 В. Мартинова:

«Герой «Фантастичної симфонії» мріє про взаємність сердечних почуттів і вбачає у цьому мету свого життя (ІІч.). Але недосяжність виплеканої мрії (ІІІ ч.) змінює його. Сутність цих жахливих змін (ІV ч.) спонукає артиста до «тверезіння»: його недосяжна мрія виявилась фікцією, а душевні муки – нікому не потрібним «струсом повітря»».

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Рекомендуємо почитати:

Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів
Ми спрямували своє наукове дослідження на вивчення реального стану проблеми вихованості патріотизму у молодших школярів. Враховуючи вимоги соціально-економічного розвитку країни, досвід шкі ...

Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін
За весь період підготовки інженера-педагога, студенти повинні вивчити дисципліни гуманітарного, соціально-економічного, фундаментального і профессионально-ориентированного циклів. Професійн ...

Ознаки інтернет залежності
Залежність це набута невідпорна потреба в чому-небудь, гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень. У повсякденній мові термін ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net