Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 12

«Любов як страждання зцілююче і милуюче – така формула сюжету фільму. Монах-схимник, що шукає спасіння у фарисействі; праведник (батько нещасної доньки), що прийшов за порятунком до «грішника» (свого вбивці); дружина, що зненавиділа світ після трагічної смерті чоловіка. Усі вони виявляють нездатність на радість страждання в Христовій любові, що покриває навіть найважчий гріх. Жодним чином не являючись покірністю перед гріхом і рабством перед пороками тих, кого любиш, ця любов є милосердною у своїй величній прихильності до усіх нещасних і духовно немічних. Вчорашній вбивця постає зразком святості, бо ненаситним стражданням за всіх спокутує свої гріхи, метафізично втілюючи соборну всеєдність людей у покаянні.»

(Надія Ж., V курс, Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту)

«Герменевтичну ситуацію зустрічі двох солдатів («зрадника-вбивці» і його «жертви») наприкінці життєвого шляху, оздоровлення «біснуватої», духовного порятунку ігумена від земних спокус не важко передбачити, оскільки кожний її варіант об’єктивно зумовлений Законом. Проте, пропоноване у сценарії завершення ситуацій бентежить не лише немічну душу мирського глядача, але саму братію, з якою живе герой П. Мамонова. В силу своєї недостатньої віри схимники допитуються матеріального підтвердження Божої істини. Споглядання миті святості і боговибраності вражає.»

(Марічка В., V курс, ТНПУ)

Як бачимо, застосування педагогічної технології епістемологічної самокорекції сприяло розвитку здатності музикально-інтенційної свідомості майбутніх музикантів-педагогів до розпізнавання, схоплення і розуміння смислової логіки розгортання художнього тексту. Виховання їх у благочесті уможливило визначення онтологічного причинно-наслідкового зв’язку.

Даний висновок дістав статистичне підтвердження. Нижче подаємо обчислення коефіцієнта Стьюдента за загальним показником рівня імагінативностіу респондентів експериментальних груп (n=156):

;

(при tx=2,63).

Значення цього коефіцієнта за показним рівня імагінативності у респондентів контрольних груп (n=116) становить:

;

(при tx=2,63).

Після діагностування креативності та імагінативності – характеристик ціннісно-смислової компетенції

майбутнього вчителя музики – було проведено діагностику рівня реалізації цієї компетенції безпосередньо у практичній художньо-пізнавальній діяльності, зокрема у процесі ціннісно-смислової інтерпретації художнього тексту за допомогою герменевтичного методу. Предметом діагностичного завдання, як уже зазначалось (§ 2.1), постало не лише осмислення студентами особливостей виокремлених експертами ейдетичних форм (алегоричної, символічної і схематичної), але й їх володіння прийомами метафоричної компаративності, символічної транспозиції і визначення коду енергетичної тотожності художньої символіки тексту.

Отож, до формувального експерименту

50,38% (або 76 осіб) респондентів експериментальної і 53,8% (або 62 особи) респондентів контрольної групи не розрізняли ейдетичні форми, ототожнюючи словесно-смислову зі словесно-образною, оптичну з просторовою (причому, найчастіше з живописною), а акустичну – з часовою (до того ж, в основному з музикою), тобто виявили володіння герменевтичним методом на пропедевтичному рівні. Таке нерозрізнення значно ускладнювало відстеження процесу безпосереднього становлення гілетичної конструкції («музикальності») ейдосу. Лише 45,51% (71 особа) респондентів експериментальної і 43,97% (51 особа) контрольної групи виявились здатними до відповідних метафоричних зіставлень-порівнянь (що помилково ототожнювались з художнім смислом твору). З них переважаюча більшість респондентів – 40,38% (63 особи) експериментальної і 39,65% (46 осіб) контрольної групи – з перемінним успіхом намагались виявити специфіку просторової, часової і тектонічної форм, але зовсім не володіли умінням символічної транспозиції художнього тексту (що також унеможливлювало процес смислоутворення), тому рівень їх володіння герменевтичним методом можна характеризувати як модусний лише умовно. Лише 5,12% (8 осіб) експериментальної і 4,31% (5 осіб) контрольної групи спромоглися вирізнити схематичну смислову форму і виявили здатність до смислового проектування, визначення коду енергетичної тотожності художньої символіки тексту. Ще менше респондентів (не більше 2% як в експериментальній, так і у контрольній групі) виявили бажання до імагінативного осягнення архетипу художньо-смислової кодифікації.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічне обґрунтування процесу організації навчання дітей 5-го року життя
У психології і педагогіці прийнято описувати структуру дошкільного віку в термінах педагогічної періодизації, заснованої на хронологічному віці (роки життя): молодший дошкільний вік (до 4 р ...

Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах США
В практиці оцінювання результативності навчання у вузах США використовується зважений по об’єму навчальних дисциплін середній заліковий бал, при цьому в якості "ваги" використовую ...

Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості студентів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення студентом мети навчання, що стимулює йо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net