Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 12

«Любов як страждання зцілююче і милуюче – така формула сюжету фільму. Монах-схимник, що шукає спасіння у фарисействі; праведник (батько нещасної доньки), що прийшов за порятунком до «грішника» (свого вбивці); дружина, що зненавиділа світ після трагічної смерті чоловіка. Усі вони виявляють нездатність на радість страждання в Христовій любові, що покриває навіть найважчий гріх. Жодним чином не являючись покірністю перед гріхом і рабством перед пороками тих, кого любиш, ця любов є милосердною у своїй величній прихильності до усіх нещасних і духовно немічних. Вчорашній вбивця постає зразком святості, бо ненаситним стражданням за всіх спокутує свої гріхи, метафізично втілюючи соборну всеєдність людей у покаянні.»

(Надія Ж., V курс, Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту)

«Герменевтичну ситуацію зустрічі двох солдатів («зрадника-вбивці» і його «жертви») наприкінці життєвого шляху, оздоровлення «біснуватої», духовного порятунку ігумена від земних спокус не важко передбачити, оскільки кожний її варіант об’єктивно зумовлений Законом. Проте, пропоноване у сценарії завершення ситуацій бентежить не лише немічну душу мирського глядача, але саму братію, з якою живе герой П. Мамонова. В силу своєї недостатньої віри схимники допитуються матеріального підтвердження Божої істини. Споглядання миті святості і боговибраності вражає.»

(Марічка В., V курс, ТНПУ)

Як бачимо, застосування педагогічної технології епістемологічної самокорекції сприяло розвитку здатності музикально-інтенційної свідомості майбутніх музикантів-педагогів до розпізнавання, схоплення і розуміння смислової логіки розгортання художнього тексту. Виховання їх у благочесті уможливило визначення онтологічного причинно-наслідкового зв’язку.

Даний висновок дістав статистичне підтвердження. Нижче подаємо обчислення коефіцієнта Стьюдента за загальним показником рівня імагінативностіу респондентів експериментальних груп (n=156):

;

(при tx=2,63).

Значення цього коефіцієнта за показним рівня імагінативності у респондентів контрольних груп (n=116) становить:

;

(при tx=2,63).

Після діагностування креативності та імагінативності – характеристик ціннісно-смислової компетенції

майбутнього вчителя музики – було проведено діагностику рівня реалізації цієї компетенції безпосередньо у практичній художньо-пізнавальній діяльності, зокрема у процесі ціннісно-смислової інтерпретації художнього тексту за допомогою герменевтичного методу. Предметом діагностичного завдання, як уже зазначалось (§ 2.1), постало не лише осмислення студентами особливостей виокремлених експертами ейдетичних форм (алегоричної, символічної і схематичної), але й їх володіння прийомами метафоричної компаративності, символічної транспозиції і визначення коду енергетичної тотожності художньої символіки тексту.

Отож, до формувального експерименту

50,38% (або 76 осіб) респондентів експериментальної і 53,8% (або 62 особи) респондентів контрольної групи не розрізняли ейдетичні форми, ототожнюючи словесно-смислову зі словесно-образною, оптичну з просторовою (причому, найчастіше з живописною), а акустичну – з часовою (до того ж, в основному з музикою), тобто виявили володіння герменевтичним методом на пропедевтичному рівні. Таке нерозрізнення значно ускладнювало відстеження процесу безпосереднього становлення гілетичної конструкції («музикальності») ейдосу. Лише 45,51% (71 особа) респондентів експериментальної і 43,97% (51 особа) контрольної групи виявились здатними до відповідних метафоричних зіставлень-порівнянь (що помилково ототожнювались з художнім смислом твору). З них переважаюча більшість респондентів – 40,38% (63 особи) експериментальної і 39,65% (46 осіб) контрольної групи – з перемінним успіхом намагались виявити специфіку просторової, часової і тектонічної форм, але зовсім не володіли умінням символічної транспозиції художнього тексту (що також унеможливлювало процес смислоутворення), тому рівень їх володіння герменевтичним методом можна характеризувати як модусний лише умовно. Лише 5,12% (8 осіб) експериментальної і 4,31% (5 осіб) контрольної групи спромоглися вирізнити схематичну смислову форму і виявили здатність до смислового проектування, визначення коду енергетичної тотожності художньої символіки тексту. Ще менше респондентів (не більше 2% як в експериментальній, так і у контрольній групі) виявили бажання до імагінативного осягнення архетипу художньо-смислової кодифікації.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Рекомендуємо почитати:

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він є перехідним для пос ...

Обґрунтування та розробка та методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»
Сучасний стан розвитку суспільства характеризується процесом його активної інформатизації. Цей глобальний соціальний процес є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де ...

Обґрунтування методів проведення уроку волейболу в загальноосвітній школі
Під змістом уроку фізичної культури в загальному i волейболу зокрема розуміють систему спеціально підібраних фізичних вправ у відповідності до вирішення поставлених завдань. Але детальний а ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net