Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 11

Значення t-критерію за результатами тестування семантичної гнучкості респондентів експериментальних груп складає:

;

.

Значення коефіцієнтів порівняння середніх числових показників семантичної гнучкості до і після педагогічної взаємодії для респондентів контрольних груп складає:

;

.

Порівняння одержаних числових виразів з табличними (t=2,63) показує, що і в цьому випадку педагогічна технологія епістемологічної самокорекції виявилась більш ефективною, демонструючи відчутні відмінності у результатах до і після педагогічної взаємодії.

Діагностування імагінативності

респондентів, як ще одного показника оволодіння герменевтичним методом «вживання» у художній смисл тексту і ширше – ціннісно-смислової компетенціїмайбутнього вчителя музики проводилось за допомогою згаданої в § 2.1 методики «Відеокліп». Контент-аналіз поданих респондентами прогнозувань здійснювався за шкалою ранжування відповідної готовності та її показників – схоплення і розпізнавання прогнозу в уяві, з архетипним посиланням.

Отож, до формувального експерименту

69,87% респондентів (109 осіб) експериментальних і 68,11% (79 осіб) контрольних груп дали невірний прогноз завершення пропонованих кінофрагментів (1–3 бали). З них 62,18% (98 осіб) – у першому випадку і 34,48% (40 осіб) – у другому дали неточні прогнози з поясненнями раціоналістичного характеру і з посиланнями на власний життєвий досвід (як досвід певної релігійної чи світської культурної традиції). Серед типових прогнозувань виокремимо наступні: «Думаю, що дівчина отримає дозвіл на аборт, а вдова дізнається про долю зниклого без вісті чоловіка, хоч витоки монотеми даних кінофрагментів знаходяться у метафізиці християнства. Більше того, режисер прагнув, щоб саме православний дискурс сценарію відігравав роль монологічного ядра, «універсального словника» культури. Проте перекодування пропонованої міфології реально відбувається в діалогічному, навіть поліфонічному світі думок. Отже, слід пам’ятати, що існує й позиція нормативної, але негомогенної моралі: з вимогою і забороною, рекомендованим і нерекомендованим, прийнятним і неприйнятним. Це означає, що прогнозування завжди зумовлене суб’єктивною життєвою позицією глядача. Тому важко зрозуміти, чому герой Петра Мамонова у спілкуванні з мирянами і батьками-схимниками прагне довести, що абстрактна справедливість є вищою від блага конкретної людини, а конкретна людина виявляється всього лиш засобом для абстрактного удосконалення.»

«Режисер П. Лунгін серед установок свідомості своїх героїв шукає «найавторитетнішу», прагнучи подати її як Істину ідеальної людини – Христа. Проте глядач – не Бог і він має право жити вільно й незалежно, спираючись на свої переконання і принципи, виходячи із потреб власного життя. Ось чому мої прогнози завершення пропонованих ситуацій можуть не співпадати з тими, що існують у сценарії.»

Точний прогноз (у всіх трьох ситуаціях) спромоглися дати лише 3,85% (6 осіб) респондентів експериментальних і 4,31% (5 осіб) – контрольних груп, причому з морально-етичним поясненням типу:

«Парадоксально, але схимник (Петро Мамонов) спалює чоботи хворого ігумена з любові до нього, виставляючи себе перед глядачами-мирянами «трагічним блазнем» карнавалізованого роману або іроніком. Саме з любові він безкомпромісно розкриває немочі дівчини і вдови, що прийшли до міфічного старця за порадою. Але щоб збагнути це, необхідно мати омиту слізьми покаяння душу.»

(Любава О., ІV курс, Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту)

Після формувального експерименту

кількість респондентів, що дали невірний прогноз (1–3 бали) трьох інших фрагментів фільму, скоротилась у експериментальних групах до 23,08% (36 осіб) і контрольних – до 48,28% (56 осіб). Причому, усі ці прогнози були аргументованими. Точне прогнозування усіх трьох ситуацій (4–6 балів) здійснили 55,77% респондентів (87 осіб) експериментальних і 51,72% (60 осіб) респондентів контрольних груп. З них вичерпну морально-етичну аргументацію (6 балів) спромоглися дати 39,34% респондентів експериментальних і лише 13,25% – контрольних груп. Серед найпереконливіших відзначимо такі:

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Рекомендуємо почитати:

Принципи і методи використання народної педагогіки у початкових класах на уроках математики
Школа - духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє - писав Василь Сухомлинський. Сьогодні, коли ми знову повертаємось до надб ...

Основні поняття та визначення системи землеустрою в Україні
Система землеустрою - це сукупність взаємопов'язаних наукових, технічних, технологічних та організаційно-правових заходів, направлених на регулювання земельних відносин, обліку та оцінки зе ...

Суть інтерактивного навчання
Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність вчителя і учні ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net