Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 11

Значення t-критерію за результатами тестування семантичної гнучкості респондентів експериментальних груп складає:

;

.

Значення коефіцієнтів порівняння середніх числових показників семантичної гнучкості до і після педагогічної взаємодії для респондентів контрольних груп складає:

;

.

Порівняння одержаних числових виразів з табличними (t=2,63) показує, що і в цьому випадку педагогічна технологія епістемологічної самокорекції виявилась більш ефективною, демонструючи відчутні відмінності у результатах до і після педагогічної взаємодії.

Діагностування імагінативності

респондентів, як ще одного показника оволодіння герменевтичним методом «вживання» у художній смисл тексту і ширше – ціннісно-смислової компетенціїмайбутнього вчителя музики проводилось за допомогою згаданої в § 2.1 методики «Відеокліп». Контент-аналіз поданих респондентами прогнозувань здійснювався за шкалою ранжування відповідної готовності та її показників – схоплення і розпізнавання прогнозу в уяві, з архетипним посиланням.

Отож, до формувального експерименту

69,87% респондентів (109 осіб) експериментальних і 68,11% (79 осіб) контрольних груп дали невірний прогноз завершення пропонованих кінофрагментів (1–3 бали). З них 62,18% (98 осіб) – у першому випадку і 34,48% (40 осіб) – у другому дали неточні прогнози з поясненнями раціоналістичного характеру і з посиланнями на власний життєвий досвід (як досвід певної релігійної чи світської культурної традиції). Серед типових прогнозувань виокремимо наступні: «Думаю, що дівчина отримає дозвіл на аборт, а вдова дізнається про долю зниклого без вісті чоловіка, хоч витоки монотеми даних кінофрагментів знаходяться у метафізиці християнства. Більше того, режисер прагнув, щоб саме православний дискурс сценарію відігравав роль монологічного ядра, «універсального словника» культури. Проте перекодування пропонованої міфології реально відбувається в діалогічному, навіть поліфонічному світі думок. Отже, слід пам’ятати, що існує й позиція нормативної, але негомогенної моралі: з вимогою і забороною, рекомендованим і нерекомендованим, прийнятним і неприйнятним. Це означає, що прогнозування завжди зумовлене суб’єктивною життєвою позицією глядача. Тому важко зрозуміти, чому герой Петра Мамонова у спілкуванні з мирянами і батьками-схимниками прагне довести, що абстрактна справедливість є вищою від блага конкретної людини, а конкретна людина виявляється всього лиш засобом для абстрактного удосконалення.»

«Режисер П. Лунгін серед установок свідомості своїх героїв шукає «найавторитетнішу», прагнучи подати її як Істину ідеальної людини – Христа. Проте глядач – не Бог і він має право жити вільно й незалежно, спираючись на свої переконання і принципи, виходячи із потреб власного життя. Ось чому мої прогнози завершення пропонованих ситуацій можуть не співпадати з тими, що існують у сценарії.»

Точний прогноз (у всіх трьох ситуаціях) спромоглися дати лише 3,85% (6 осіб) респондентів експериментальних і 4,31% (5 осіб) – контрольних груп, причому з морально-етичним поясненням типу:

«Парадоксально, але схимник (Петро Мамонов) спалює чоботи хворого ігумена з любові до нього, виставляючи себе перед глядачами-мирянами «трагічним блазнем» карнавалізованого роману або іроніком. Саме з любові він безкомпромісно розкриває немочі дівчини і вдови, що прийшли до міфічного старця за порадою. Але щоб збагнути це, необхідно мати омиту слізьми покаяння душу.»

(Любава О., ІV курс, Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту)

Після формувального експерименту

кількість респондентів, що дали невірний прогноз (1–3 бали) трьох інших фрагментів фільму, скоротилась у експериментальних групах до 23,08% (36 осіб) і контрольних – до 48,28% (56 осіб). Причому, усі ці прогнози були аргументованими. Точне прогнозування усіх трьох ситуацій (4–6 балів) здійснили 55,77% респондентів (87 осіб) експериментальних і 51,72% (60 осіб) респондентів контрольних груп. З них вичерпну морально-етичну аргументацію (6 балів) спромоглися дати 39,34% респондентів експериментальних і лише 13,25% – контрольних груп. Серед найпереконливіших відзначимо такі:

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Рекомендуємо почитати:

Тестування у сучасній освіті
Тестові оцінки вказують на місце (рівень, ступінь), яке посідає учень щодо відповідно норми (групи, інших груп) на момент тестування. Однакові умови проведення та спільні вимоги – одне з пр ...

Методика формування художньо-конструктивного мислення засобами галицького побутового костюма
Змістовні особливості розвитку конструктивного мислення молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва визначаються Державним стандартом загальної середньої освіти. Відповідно до вимо ...

Вивчення учнів – умова успішної роботи кожного вчителя
Характер людини багатогранний. У ньому виступають різноманітні риси особистості, які виявляються в її поведінці та вчинках. Риси характеру людини існують у певній їх єдності, системі та вза ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net