Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 10

Ще одну характеристику креативності – семантичну гнучкість ми тестували на основі придуманих респондентами назв до різноманітних графічних малюнків (субтест «Паралельні лінії»). Щодо студентів експериментальних груп, то серед варіантів запропонованих ними до формувального експерименту

, здебільшого (у 78,32% респондентів) переважали геометричні поняття (синусоїда, паралельні прямі, перпендикуляр, бісектриса, подвійний вектор), а також просторові назви (роздоріжжя, магістраль, лісові стежини, обрії тощо). Лише 19,04% респондентів спробували підібрати метафоричні назви, типу: «Хаос», «Народження ідеї», «Гармонія».

Після педагогічної взаємодії

51,84% респондентів виявляли хист до метафоризації визначеного смислу, пропонуючи назви, типу: «Піранезієвий простір», «Ешеровий лабіринт», «Евклідова істина», «Органіст», «Педант», «Алісине задзеркалля», «Сутінкові химери», «Рішучість», «На мітингу», «Палімпсести футуриста» тощо.

Респонденти контрольних груп до (25,15%) і після (78,65%) педагогічної взаємодії виявляли тенденцію до асоціацій психоаналітичного характеру. серед запропонованих ними назв виокремимо такі: «Фрустрація», «Шок», «Я перед іспитом», «Після прочитання Данте», «Моя душа», «Моє бажання», «У танці зі своєю мрією», «Ми», «Він і Вона», «Удвох із собою», «Я і не-Я» тощо. Пояснюємо це наслідком спрямованості художньо-епістемологічного аналізу студентів (у контексті особистісно-зорієнтованої парадигми) у русло творчої самоактуалізації.

Оцінювання показників креативностіздійснювалось нами на базі спеціально створеної процентальної шкали і за матеріалами контент-аналізу заповнених респондентами таблиць. На підставі обчислення середньоарифметичних значень сумарних показників та відповідних їм середньоквадратичних відхилень визначався коефіцієнт достовірності змін, що відбулися у розвитку креативності респондентів у результаті педагогічної взаємодії.

Обчислимо спочатку значення t-критерію за показниками тестування оригінальності мислення респондентів обох експериментальних груп до і після педагогічної взаємодії:

;

Значення t-критерію за показниками тестування оригінальності мислення до і після педагогічної взаємодії для респондентів контрольних груп становить:

;

Як бачимо, значення t-критерію в експериментальних групах відповідають і перевищують табличне – tx=2,63 (t1=2,63; t2=2,7). Навпаки, незважаючи на незначну відмінність у числових виразах значення t-критеріїв за результатами тестування контрольних груп виявилось значно нижче табличного – t3=2,1; t4=2,4. Цей факт статистично доводить відчутний вплив педагогічної технології епістемологічної самокорекції на розвиток оригінальності мислення майбутнього вчителя музики.

Аналогічним чином здійснювалось порівняння результатів тестування уміння продукувати поліваріативність та семантичну гнучкість респондентів до і після формувального експерименту.

Обчислимо спочатку значення t-критерію за результатами тестування уміння продукувати поліваріативність до і після педагогічної взаємодії для респондентів експериментальних груп:

;

.

Коефіцієнти порівняння середніх числових показників уміння продукувати поліваріативність творчих вирішень до і після педагогічної взаємодії для респондентів контрольних груп складає:

;

.

Співставляючи одержані числові вирази з табличними (t=2,63), можна зробити висновок, що попри незначні реальні відхилення, більш значущі зміни в оволодінні умінням поліваріативного вирішення завдань відбулись у експериментальних групах.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Рекомендуємо почитати:

Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавству
Екскурсії стали проникати у школу у другій половині ХІХ століття. Щоправда тоді ще дивились на екскурсії як на корисний спорт. Але вже на початку ХХ століття екскурсіям було надано значення ...

Історія зародження та розвиток декоративного розпису
Художній твір (виріб) — особливий соціально-культурний предмет, який відбиває художньо-духовну концепцію та має утилітарну цінність. Якщо художня концепція відсутня або деформована, твір не ...

Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки
Протягом усієї історії людства трудове виховання турбувало багатьох видатних педагогів. За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цін ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net