Вимоги до випускників 12-річної школи

Нова педагогіка » Органiзацiя впровадження новітніх інформаційних технологiй в освіті » Вимоги до випускників 12-річної школи

Сторінка 1

Модернізація шкільної освіти у 12-річній школі обговорюється нині на основі компетентнісного підходу, що розглядається як давно назріла альтернатива традиційній знаннєвій парадигмі. Відомо, що наша система освіти відзначалася своєю орієнтованістю на глибокі й всебічні знання. Це було й для багатьох залишається предметом гордості. При цьому звичайно не враховувався такий інтегральний показник, як якість життя, що забезпечують собі (суспільству) люди, підготовлені в тій чи іншій системі освіти. Школа не розглядала випускника щодо того, чи відбудеться він на роботі, чи володіє він якостями, необхідними для створення нормальних умов життя й успішного функціонування в цих умовах.

Настав час оцінювати освіту за тим, які вміння вона формує для досягнення життєвих успіхів. Це погляд, який виробляється не «зсередини» системи освіти й оцінює те, що було (у школі, на уроці), а «збоку», від суспільства, яке ставить вимоги до випускника з погляду його готовності до майбутнього. І головним у багатьох випадках виявляється те, що в шкільній освіті є найслабшим — уміння самостійно працювати, приймати рішення, спілкуватися тощо.

Важливим фактором для запровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес є досягнення учнями певного рівня інформаційної грамотності. Інформаційну грамотність важливо відрізняти від володіння інформаційними технологіями — використання комп'ютера, інших джерел інформації. Вона є ширшим поняттям, яке, без сумніву, передбачає володіння інформаційними технологіями, але далеко не обмежується цим. Інформаційна грамотність акцентує увагу не тільки на пошуку, але й на оцінюванні, обговоренні, використанні інформації.

До поняття iнформаційної грамотностi входять ті вміння, які є основою самоосвіти, які не тільки допомагають учневі освоювати конкретний зміст, а й розвивають уміння вчитися протягом усього життя, планувати своє навчання, контролювати його результати, підвищують особисту відповідальність за результати своєї роботи. Формування інформаційної грамотності має стати частиною роботи більшості навчальних курсів.

Важливо проаналізувати зміст iнформаційної грамотностi. У цілому він сприяє визначенню потреби в інформації, її ефективному пошуку, критичному оцінюванню інформації, включенню її до індивідуальної бази знань, використанню для визначених цілей, розумінню економічних, правових, соціальних проблем доступу до інформації та її використання.

Як бачимо, цей зміст істотно відрізняється від того уявлення про інформаційну (комп'ютерну) компетентність, до якого ми вже звикли. Особливо цікавим є, на наш погляд, перший пункт, що стосується вміння визначити потребу в інформації; вважаємо його справді першочерговим і недостатньо розробленим у наших методиках. Не менш важливим за сучасних умов є останній пункт про значення різних аспектів доступу до інформації та правил її використання. Звичайно, потрібні та важливі й інші сторони інформаційної грамотності. Кожен з наведених аспектів розроблений у стандартах освiти досить докладно: сформульовано цілі й ті показники (відповідні дії), що дають змогу говорити про досягнення певного рівня. Вважається, що загальна спрямованість формування iнформаційної грамотностi є подібною для всіх дисциплін, усіх рівнів освіти. Відмінність стосується насамперед складності матеріалу, що використовується в роботі, рівнів сформованості конкретних компетенцій, швидкості виконання окремих дій тощо. Спробуємо охарактеризувати зміст iнформаційної грамотностi бiльш розгорнуто.

1. Визначення потреби в інформації. Важливим свідченням визначеного рівня інформаційної грамотності є вміння побачити необхідність додаткової інформації для відповіді на те чи інше запитання. Відомо, що вчитель ставить проблему й визначає потрібну інформацію для її розв'язання, але це не є виправданим. Адже вміння побачити проблему, зрозуміти необхідність додаткових відомостей для її обґрунтованого розв'язання є надзвичайно важливим не тільки у навчанні, а й у інших сферах повсякденного життя. Уміння ставити запитання, усвідомлювати, що для відповіді на те чи інше з них, бракує інформації, знати, що її можна знайти в тих чи інших інформаційних джерелах, сприяє прийняттю обґрунтованих рішень.

Вважається, що інформаційно грамотний учень може визначити природу й розміри необхідної інформації. При цьому він бере участь в обговоренні проблеми, формулює запитання, що уточнюють, яка саме інформація потрібна; використовує загальні джерела інформації для ознайомлення з проблемою, визначає наявність (відсутність) потрібних відомостей; розрізняє ключові поняття й терміни в потрібному полі інформації; розуміє, що знання організоване за дисциплінами й що це впливає на доступ до інформації; розрізняє мету та призначення потенційної інформації для тієї чи іншої аудиторії (навчальна, наукова, науково-популярна, література для певного віку дітей та ін.); визначає придатність потрібної інформації; переглядає початкову інформацію для пояснення, ревізії, уточнення проблеми.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Казки як засіб виховання і навчання
Велике значення казок як засобу розвитку мовлення учнів. Текст казок – прекрасний матеріал для формування навичок зв’язного мовлення. Молодші школярі із задоволенням розповідають казки, збе ...

Експериментальне вивчення рівня патріотизму у дітей
Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі № 4 «Дюймовочка» м. Дубна в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей. Мета констатуючого експе ...

Робота над розкриттям моралі байки, прийоми удосконалення якостей читання у роботі над байкою та заучування напам’ять
Одне з центральних питань аналізу байки в I—III класах пов'язаний з розкриттям моралі і алегорії. Коли працювати над мораллю байки: до спеціального аналізу її конкретного змісту або після? ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net