Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 8

впровадження досліджуваної технології.

У новій фрустраційній ситуації викладачу необхідно було зайняти позицію не просто коректного функціонера, який знає «як» осягнути сутнісний смисл художнього тексту, а мудро і з любов’ю активізувати «живий рух» душі майбутнього вчителя музики для пошуків того, «що» є сутність буття. З цією метою йому доцільно було закцентувати увагу студента на «невипадковому» і надіндивідуальному характері труднощів і у такий спосіб дещо пом’якшити можливе виникнення у студента переживання «трансцендентного страждання». При цьому, необхідно було пам’ятати, що таке «проходження подвійного заперечення в одиниці розвитку» студент мав здійснити сам – тобто, зважаючи на свою потребу, намір, свої знання і уміння самоорганізації і епістемно-діалогічної взаємодії, щоб «самому знайти умови розширення меж невідомого, недоступного».

Осмислення психолого-педагогічних вимог до вирішення означеної проблеми спонукало до пошуку адекватних форм педагогічної взаємодії у благочестиво-інтелектуальному середовищі допитуваності істини. Організацію такої взаємодії забезпечувала методика педагогічної майстерні

. Сутність пропонованої педагогічної взаємодії виражають положення:

· талантом обдаровано кожного, всі здібні до творчості;

· всі рівні у здатності піднестися до вищого рівня особистісного розвитку;

· можливості духовного удосконалення безмежні.

Метою реалізації даної методики стало введення студента у царину Істини педагогом-майстром, який не ставить проблему, а лише створює у свідомості вихованця відповідний мотиваційний запит, «включаючи» підсвідомість у його афективно-емоційну сферу. Породжуючи масу запитань і твердий намір студента «докопатись до суті», викладач допомагав вийти з хаосу невідання у гармонію сутнісного знання. Для осягнення студентом трансферентного (повноцінно «переданого») художнього знання використовувались методи тріангуляції (Дж. Кембел), пов’язані з перехресною інтерпретацією художнього тексту, аналізом різних джерел інформації (наукових і ненаукових) і спілкуванням з експертами.

У педагогічній майстерні вислуховувався кожний, усі версії обговорювалися в парах, а згодом у групах, після чого обраний варіант відповіді озвучувався. Варіанти інших пар теж ретельно вивчались. Тобто, відбувався зворотній зв'язок організованої поінформованості, що давало можливість викладачу спрогнозувати перспективні напрямки роботи студентів.

Реалізація такого прогнозування здійснювалось за алгоритмами:

· індуктивна мотивація творчої діяльності кожного студента;

· організація індивідуальної роботи з текстом;

· організація співвідношення особистої художньо-епістемологічної діяльності студента з діяльністю інших;

· творче спонукання студента до інформаційного запиту та індивідуального пошуку відповіді;

· трансформація музично-образного переживання в музикально-епічне світоспоглядання на підставі осмислення відмінності принципів їх організації;

· рефлексія і самоаналіз студентом цієї трансформації.

Попередня діагностика характеру фрустраційної толерантності (а відтак – бажання студента саморозвиватись далі) проводилась за допомогою методики «найвищих смислів»

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рекомендуємо почитати:

Урок – основна форма навчального процесу іноземної мови
Урок іноземної мови є основною організаційною одиницею навчального процесу, його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою. До нього ставляться загально дидактичні й методичні вимоги ...

Методи навчання природознавства в школі
Природнича освіта в сучасній початковій школі вимагає вибору оптимальних методів формування теоретичних знань. Будь-який метод являє собою засіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, ...

Методика навчання письма ліворуких дітей
З приходом до школи шестирічних дітей питання щодо навчання письма ліворуких дітей викликало великий інтерес. Вчителі все більше і більше переконуються, що перенавчання малят згубне для їх ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net