Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 7

Успішність виконання студентами інтелектуально-ігрових завдань не в останню чергу залежала від їх здатності «увійти» у світ відповідної сакральної символіки – іконічної і риторичної під час тропологічного і алегоричного аналізу музичного (художнього) тексту.

Перший аналіз використовувався для риторичних текстів і передбачав з’ясування типу функціонування тропа (як сакрального знаку; його асоціації, алюзії; переживання його форми) та його ролі транслятора енергетичної самототожності музичного (художнього) тексту (його фрагментів). Другий аналіз був спрямований на виявлення «внутрішньої енергії» (смислової семантики) музичних (художніх) знаків і символів. Проведення цих аналізів вимагало від студента достатнього розвитку імагінативності (здатності до цілісного схоплення або вгадування художнього смислу і розпізнавання-передбачення його архетипного посилання) і креативності (здатності до семантичної гнучкості, продукування поліваріативного результату і споглядання), а також оволодіння герменевтичним та гіпотетико-дедуктивним методами художньо-смислової верифікації тексту.

Оволодіння прийомами означених аналізів забезпечував методи «синхронного читання тексту»

герменевтичний і гіпотетико-дедуктивний, за допомогою яких розвивалось уміння студента міфологічно осмислювати художню тканину тексту на основі відстеження драматичних зв’язків між чинниками його енергетичного коду.

Утім, розкриття сутності цього коду означені вище методи не забезпечували, оскільки семантичний аналіз енергетичної самототожності тексту (тобто особисте, імпліцитне знання художнього смислу) не виходив за межі діалогу хронотопів (як діалогу з «двійником»). У цій ситуації рефлексія предметної сутності редукувала її до рівнів: а) естетичного об’єкта, що постає предметом композиційного маніпулювання минулим і сучасністю; б) об’єктивованого символу даної епохи; в) предмету мультиплікації, техніки зняття усіх психологізуючих процесів; г) об’єкту медитації. Таке розмаїття робить неможливим не лише удосконалення версій у критиці, а й арбітрування опонентів. Відтак, дослідження аксіологічної і профетичної атрибуції сутнісного смислу музичного (художнього) тексту поставало невирішеною проблемою: незбагненним залишалося контемпляційно-анагогічне функціонування його тропів та іконічних знаків. До того ж, сучасний студент, майбутній музикант-педагог – вихованець технологічної, динамічної, релятивістської, скептичної і, врешті-решт, саморуйнівної net-культури – виявився нездатним розуміти прагнення піднесених душ, а при зустрічі (у ході художньої комунікації) із «закодованими» у тексті архетипами не помічав, або «не впізнавав» їх. Переживання жалю від «зустрічі, що не відбулася» поставав афективним проявом «розуміючого нерозуміння» художнього смислу предметної сутності.

Це спонукало студента збагнути недостатність можливостей однієї лиш художньої аперцепції і визнати необхідність більш кардинальних змін та зовнішньої підтримки цього процесу. Реалізація означеного завдання відбувалася впродовж третього, праксеологічного етапу

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Рекомендуємо почитати:

Зміст та структура новітніх інформаційних технологій
Поняття технології ввійшло в повсякденний педагогічний лексикон на початку 1990-х рр. із науково-технічних виробництв. Таке перенесення стало можливим завдяки тому, що, з одного боку, педаг ...

Модель становлення навчальної успішності
Для вивчення формування внутрішньо функціональної структури психологічних чинників навчальної успішності молодших школярів був здійснений аналіз пізнавальної сфери молодших школярів. Як рез ...

Педагогічна взаємодія на уроці іноземної мови
Взаємодія вчителя та учня на уроці іноземної мови має специфічний характер, що в першу чергу зумовлюється змістом цього предмету та методикою його викладання. Саме оптимізація цих двох факт ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net