Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 6

Разом з тим, виникаюча у процесі спільного навчання проблема художньої аперцепції вимагала переходу на когнітивний формат «вчитись узагальнювати», «вчитись знати» і «вчитись уміти», тобто реалізації стратегії інцептивного учіння. Його характеристиками поставала орієнтація студента на творчість, осмислене і розширене відтворення. Він залучався до так званих семантичних пресуппозицій (взаємозіставлення кількох моделей художнього знання) і, таким чином, до оволодіння способами осмислення «гібридного інтелекту» (певного соціокультурного контексту) з метою конструювання суб’єктивного художнього смислу музичного тексту. З іншого боку, освоєння студентом способів дивергентного (версійного) мислення (що передбачало єднання предметної, семантичної і операційної функцій діяльно-організованої інтонаційної свідомості, тобто прескриптивної, дескриптивної та інтроспективної художньої рефлексії) уможливлювало для нього осягнення логіки візуалізації (зорової, слухової) цього смислу. Цьому сприяло використання методів «рефлексивного дзеркала», «активного мовчання» (пізнання слухом, зором, з опорою на тілесно-кінестетичні і емоційні фактори), методу «показу невідомого за допомогою відомого» [176].

У результаті поліфункціонального мисле комунікативного пропонованої у тексті аналізу когнітивної схеми художнього моделювання студент спостерігав утворення і розмикання «рефлексивного кола» вербалізованих конотацій і «виходив» на формулювання міфу художнього вираження. Цьому сприяло використання методів психолінгвістики: абстрагування (вивільнення від несуттєвого), смислової репрографії (узагальнення), метафорично-алегоричної компаративності (порівняння через посередництво аналогій, катахрези), рефлексивної апоретики (правильної допитуваності), контекстуального рефреймінгу (зміни рамців предметно-змістового аналізу), дидактичного репродукування («створення вже створеного»).

Набуті знання, уміння і здібності майбутній учитель музики мав можливість реалізувати на практиці. Цьому сприяло застосування методики художньо-інтелектуальної гри. Проведення художньо-інтелектуальної гри передбачало попередній тренінг студентів щодо засвоєння алгоритму:

· виокремлення ключових мистецтвознавчих, музико логічних, філософських, теологічних, семіологічних понять для інформаційного пошуку;

· знаходження необхідної інформації (культурних зразків, що представляють різні погляди на проблему);

· побудова серії питань за гіпотетико-дедуктивною логікою з метою з’ясування сутності проблеми;

· обговорення зібраної інформації і порівняння висновків з авторитетним джерелом.

Індивідуальні проекти художньо-інтелектуальної гри, таким, чином включали:

· текст-завдання інтригую чого змісту;

· перелік можливих (використаних) інформаційних джерел (в тому числі на сайтах);

· два-три культурні зразки – варіанти тлумачення пропонованої проблеми;

· методичний коментар до поданої послідовності сутнісних запитань з проблеми.

Розвитку уміння планувати вірогіднісну послідовність вирішення завдання і створювати власний інтелектуальний продукт сприяло застосування методів «синектичного штурму» (У. Гордон), «морфологічного ящика» (Ф. Цвіккі), «відкритих питань» (Ч. Вайтінг) і «гірлянд асоціацій» (Г. Буш).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рекомендуємо почитати:

Характеристика основних понять проблеми
У спільній роботі школярів потрібно розрізняти діяльність колективів від колективної діяльності, оскільки насправді далеко не завжди діяльність учнів в колективі навчальної групи є колектив ...

Роль і місце цивільної оборони в сучасних умовах
Людство вступило в нову еру свого існування, коли потенційна сила створених ним засобів, що впливають на навколишнє середовище, може порівнюватись із силами природи. Атомні електростанції, ...

Основний зміст занять з декоративно-прикладного мистецтва в школі
Велике значення українського декоративно-прикладного мистецтва полягає в естетичному та художньому вихованні дітей у сучасній початковій школі. Чимало педагогів, учених, методистів, художни ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net