Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 4

Початковим алгоритмом мислительних операцій цієї методики постає:

· зупинка художньої комунікації;

· ретроспективний аналіз попередньої послідовності художньо-аналітичних дій;

· з’ясування причини невдачі.

Організація такого з’ясування в кінцевому результаті визначала характер фрустраційної толерантності студента (конструктивний, байдужий, «відступаючий»), тобто ставила його перед екзистенціальним вибором між «незмінністю» (і збереженням традиційної позиції у спілкуванні з мистецтвом) і «незвіданістю» (ховаючою в собі ризик, непередбачуваність, але розширюючою можливість знаходження сутнісного смислу). З метою виявлення кінцевого результату вибору студента і, звісно, визначення наступної стратегії його епістемологічної самокорекції здійснювалось моделювання ситуації «екзистенціальної дилеми» за допомогою питальників «життєстійкості» С. Мадді, «адаптації» Д. Леонтьєва і Є. Расказової (або Д. Леонтьєва і О. Дергачової), «толерантності до невизначеності» Є. Луковицької, «каузальних ситуацій» Е. Десі і Р. Райана і т. п. (результати контент-аналізу яких оцінювався за допомогою параметричного критерію Манна-Уітні) .

У ситуації аргументованого чи пасивного (не відрефлектованого) прагнення студента мінімалізувати зміну статус-кво та перевести відповідальність за вибір на вироблені стереотипи реагування свою доцільність виявила опосередкована об’єктивізація бажаного шляху до «незвіданості», завдяки застосуванню методів «палімпсесту» і «пропущеного тропа

». Суть першого полягає у впорядкуванні кількох розрізнених музичних фрагментів у логічну послідовність і відновлення цілісного тексту за задекларованим програмовим змістом. Другий метод передбачає виявлення у знайомому музичному тексті пропущених фрагментів, з’ясування їх денотату, а відтак – внесення якісних змін у «новостворений сюжет».

Динаміку наступного розгортання епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики визначало особистісне осмислення існуючих варіантів і створення власного проекту виходу із проблематичної ситуації. Свою ефективність тут довели медіаосвітні квести (від англ. quest – пошук, пригода) – різновид електронного ресурсу з навчальної дисципліни, точніше освітній сайт, присвячений самостійній дослідницькій роботі студентів за конкретною темою з гіперпосиланнями на різні веб-сторінки. Структура веб-квесту, наприклад, з курсів теорії музичного змісту, методики викладання художньої культури чи художньої епістемології складалася з кількох обов’язкових розділів:

— вступ (тема проекту, його актуальність, мета, завдання і умови його реалізації);

— зміст веб-портфоліо (поетапний опис процесу роботи, розподіл обов’язків кожного учасника проекту, список інформаційних ресурсів);

— методичні вказівки (наприклад, подання для студентів зразків веб-сторінок для полегшення труднощів при створенні власного продукту – сайту як результату освоєння навчального матеріалу);

— оцінювання (шкала для само- і експертної оцінки за відповідними критеріями і показниками);

— висновок (узагальнення результатів створення і реалізації навчального проекту з переліком питань, що мотивують подальше дослідження проблеми).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Логічні вправи
1. Яка з даних фігур “зайва” (відрізняється від решти)? Чим вона відрізняється? (Відповідь: третя фігура “зайва”. Вона має 3 сторони, 3 кути, а решта мають по 4 вказані елементи) 2. Чим від ...

Способи перевірки самостійної роботи
Важко організувати перевірку самостійної роботи. Інколи вчитель збирає зошити всіх учнів. Це хороша форма перевірки, але її не завжди можна зробити. Тому слід використовувати інші методи пе ...

Диференційований підхід оцінювання знань та вмінь учнів
Здійснюючи індивідуальний підхід до учнів, учитель креслення повинен: систематично і всебічно вивчати індивідуальні особливості учнів; поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форми ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net