Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Початковим алгоритмом мислительних операцій цієї методики постає:

· зупинка художньої комунікації;

· ретроспективний аналіз попередньої послідовності художньо-аналітичних дій;

· з’ясування причини невдачі.

Організація такого з’ясування в кінцевому результаті визначала характер фрустраційної толерантності студента (конструктивний, байдужий, «відступаючий»), тобто ставила його перед екзистенціальним вибором між «незмінністю» (і збереженням традиційної позиції у спілкуванні з мистецтвом) і «незвіданістю» (ховаючою в собі ризик, непередбачуваність, але розширюючою можливість знаходження сутнісного смислу). З метою виявлення кінцевого результату вибору студента і, звісно, визначення наступної стратегії його епістемологічної самокорекції здійснювалось моделювання ситуації «екзистенціальної дилеми» за допомогою питальників «життєстійкості» С. Мадді, «адаптації» Д. Леонтьєва і Є. Расказової (або Д. Леонтьєва і О. Дергачової), «толерантності до невизначеності» Є. Луковицької, «каузальних ситуацій» Е. Десі і Р. Райана і т. п. (результати контент-аналізу яких оцінювався за допомогою параметричного критерію Манна-Уітні) .

У ситуації аргументованого чи пасивного (не відрефлектованого) прагнення студента мінімалізувати зміну статус-кво та перевести відповідальність за вибір на вироблені стереотипи реагування свою доцільність виявила опосередкована об’єктивізація бажаного шляху до «незвіданості», завдяки застосуванню методів «палімпсесту» і «пропущеного тропа

». Суть першого полягає у впорядкуванні кількох розрізнених музичних фрагментів у логічну послідовність і відновлення цілісного тексту за задекларованим програмовим змістом. Другий метод передбачає виявлення у знайомому музичному тексті пропущених фрагментів, з’ясування їх денотату, а відтак – внесення якісних змін у «новостворений сюжет».

Динаміку наступного розгортання епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики визначало особистісне осмислення існуючих варіантів і створення власного проекту виходу із проблематичної ситуації. Свою ефективність тут довели медіаосвітні квести (від англ. quest – пошук, пригода) – різновид електронного ресурсу з навчальної дисципліни, точніше освітній сайт, присвячений самостійній дослідницькій роботі студентів за конкретною темою з гіперпосиланнями на різні веб-сторінки. Структура веб-квесту, наприклад, з курсів теорії музичного змісту, методики викладання художньої культури чи художньої епістемології складалася з кількох обов’язкових розділів:

— вступ (тема проекту, його актуальність, мета, завдання і умови його реалізації);

— зміст веб-портфоліо (поетапний опис процесу роботи, розподіл обов’язків кожного учасника проекту, список інформаційних ресурсів);

— методичні вказівки (наприклад, подання для студентів зразків веб-сторінок для полегшення труднощів при створенні власного продукту – сайту як результату освоєння навчального матеріалу);

— оцінювання (шкала для само- і експертної оцінки за відповідними критеріями і показниками);

— висновок (узагальнення результатів створення і реалізації навчального проекту з переліком питань, що мотивують подальше дослідження проблеми).

Рекомендуємо почитати:

Методична типологія лексики англійської мови. Семантизація лексичних одиниць
Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: пер ...

Досягнення єдності видів діяльності з допомогою теми уроку
Забезпечити логічний зв'язок різних видів музичної діяльності допоможе тема уроку. Наприклад, вступний урок за темою «Перші музичні спогади» (1 клас, І чверть) можна провести так: – Діти, в ...

Специфіка спільної роботи класного керівника та учнівського колективу щодо організації позаурочної діяльності
Для організації позаурочної виховної роботи в середніх і старших класах із числа найбільш досвідчених учителів призначаються класні керівники. Їх необхідність зумовлена тим, що в цих класах ...