Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 19

Оволодіння методом інтуїції совісті допомогло студентам розкодувати семіосферу Партити С. Губайдуліної (партія віолончелі – Бог-Син, баяна – Бог-Отець, струнних – Дух Святий) і осягнути чергове тлумачення сутнісного смислу мовленого Христом на хресті. Осягнення художньої епістеми давало підстави, з одного боку, вийти на рівень деперсоналізованого художньо-історичного процесу і порівняти художнє тлумачення з попередніми хрестоматійними версіями (бахівською і гайднівською), а з другого – вступити в полеміку із задекларованим музикознавцями апокаліптичним «баченням» смислу єдиної симфонії авторки – «Слышу…Стихло…», зокрема прозріти в образі «мовчання» з 9-ої частини знак «legato життя», тобто відновлення цілісності у антиноміях «Голгофи-Христа», «Смерті-Воскресіння». Здійснюваний у ході калургійного споглядання музичного (художнього) тексту перехід студента з вектору синтагматичного, феноменологічного у вектор парадигматичний, онтологічний відбувався у все тому ж контексті загального подивування. Причому, каталізатором такої тримірної епістемної налаштованості студентів постало культивування у них духу благочестивої соборності, а також відповідна афективно-смислова поведінка самого викладача. Йдеться про коректне застосування ним методу «активного мовчання»

і спонукання молодших колег до майєвтичного діалогу.

Нарешті, готовність студента до само – і експертного оцінювання художньо-епістемологічної досвідченості, причому до реалізації його формувальної функції, з одного боку, була зумовлена результатами усієї попередньої взаємодії (впродовж трьох етапів впровадження технології епістемологічної самокорекції), а з другого – поставала надбанням ефективного використання спеціально розробленої нами методики «художня рада»на (групових та індивідуальних заняттях з фахових дисциплін, позааудиторних заходах).

Вона передбачала залучення студентів до дискурсивної бесіди з проблеми ((«олюдненого простору» стильової моделі, художнього напрямку, художньої течії, школи на прикладі кількох творів), а також до тропологічного і анагогічного аналізу виконавських інтерпретацій у ролях «художнього критика», «незаангажованого арбітра» і «конструктивного консультанта». Вільний обмін думками, звісно, відбувався в атмосфері благочестивої соборності. Дух взаємного пошанування спонукав кожного студента до самореалізації не у критиканстві (діалогу з «двійником»), а у діалогу із «заслуженим співрозмовником» (в арбітруванні і консультуванні), тобто витісняв дух «самості» (К. Юнг) і егоцентризму. З іншого боку, це стимулювало бажання майбутнього педагога виправдати дарований кредит довіри і поваги, а значить – неодмінної ретельності у підготовці. Утім, розуміючи складність і відповідальність позиції художнього коментатора як незаангажованого арбітра і високопрофесійного та гуманного консультанта, викладач на початковому етапі «переклав» ці функції на себе, або на «запрошених» експертів.

Само – та експертна оцінка здатності майбутнього вчителя музики до аксіологічної та професійної атрибуції художнього тексту, визначення та чіткого формулювання художньої епістеми на анагогічному рівні – в контексті методики «художня рада» – здійснювалась не лише у ході аудиторних занять (з історії музики, теорії музичного змісту, методики викладання художньої культури). Її стимульно-мотиваційна і анагогічна функція реалізувалась в процесі позааудиторної діяльності (під час відвідування концертів, театральних вистав, художніх виставок тощо). Формування готовності до само- і експертної оцінки технологічної оснащеності для розвитку досліджуваного досвіду студентів здійснювалося й під час організації художньо-епістемологічної діяльності учнів на уроках музики, мистецтва і художньої культури, тобто в ході педагогічної практики. Впродовж підготовки і проведення цих уроків предметом само- і експертної оцінки майбутнього вчителя музики (і мистецтва) поставала художньо-епістемологічна компетентність, що включала і технологічну готовність:

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20

Рекомендуємо почитати:

Загально-методичні аспекти проведення психолого-педагогічного дослідження
Найдоцільнішим способом дослідження, прослідковування та розробки стратегії оптимізації процесу навчання є застосування експерименту, як методу збору педагогічних фактів в спеціально створе ...

Психологічні вікові особливості дітей молодшого шкільного віку
Поступове упровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у початкових класах – одна з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи. Навчання іноземної мови в початковій школі поч ...

Урок як цілісна система
В умовах існуючих організаційних форм навчання застосовується різноманітний арсенал різних методичних засобів. Від форми організації навчання багато в чому залежить вибір тих або інших джер ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net