Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 18

Зразками (моделями) «синхронного» прочитання і духовних рецепцій художніх текстів для студентів слугували «Морфологія казки» В. Проппа; аналіз сонета «Кішки» Ш. Бодлера, здійсненого К. Леві-Стросом; пластично-семантичний аналіз «Композиції №4» В. Кандинського, здійснений Ж.М. Флошем; семасіологічний аналіз «Космічної сонати» Б. Галієва, здійсненого К. Метцем; аналізи «Весни Священної» І. Стравінського, здійсненого П. Булезом і «Болеро» М. Равеля, здійсненого К. Леві-Строссом тощо.

Художній вияв сутнісного смислу есхатологічної мудрості («Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують – та припиняться, хоч мови існують, – замовкнуть, хоч існує знання, – та скасується» – (1Кор. 13,8)) майбутній вчитель музики споглядав, спираючись на духовні рецепції феноменологів мистецтва як релігії (М. Гартмана, Р.Інгардена, О. Лосєва, М. Мамардашвілі), та постструктуралістів (Р. Барта, Ю. Крістевої, Ю. Лотмана, Г. Шпета). Причому, живу метафору смислу – як нескінченно наростаючого, динамічного і діалектичного акумулятора думок – студент осягав у процесі інтроспективного аналізу культурного «жесту» (тобто, відстеження генези його значень), керуючись принципом «не вгадати істину, а відчути, пережити і прийняти її таїну» (Л. Виготський). Таке осмислення поставало результатом, так званого, «зляканого, перерваного сприймання» (В. Шкловський), що передбачає «завершення слів, звуків, ліній трагедії мовчанням» (Л. Виготський) та затримання у спогляданні художнім текстом світу і себе самого «із-під свідомості» (В. Шкловський) – тобто в контексті відчуження як подивування (Славі Божій). У таїну смислу «двовимірного» і поліпластового функціонування музичного тексту майбутній вчитель музики залучався під час транссугестивного співбуття з літературною музикою Лесі Дичко і В. Сильвестрова, І. Карабиця і Р. Щедріна, «музичними сповідями» А. Шнітке, С. Губайдуліної, «людяними пориваннями» А. Берга і А. Веберна, з «мантричними подорожами у космос» К. Штокхаузена.

Зразками художнього розуміння сутнісного смислу (художніх епістем) для майбутнього вчителя музики були семасіологічні аналізи О. Лосєва («О музыкальном ощущении любви и природы», «Два мироощущения», «Философский комментарий к драмам Р. Вагнера», «Мировоззрение Скрябина»), В. Медушевського («Христианская антропология сонатной формы» та багато інших), В. Холопової («Альфред Шнитке и мир Томаса Манна», «Николай Бердяєв и София Губайдулина: в той же части Вселенной» тощо), Ю. Холопова («Эдисон Денисов» і т. п.), В. Мартинова («Зона Opus Posth, или Рождение новой реальности»), П.Євдокимова («Гоголь и Достоевский, или Сошествие в Ад»), В. Прокоф’єва («Феномен Пикассо», «Анри Матисс»), М. Мамардашвілі («Топология Пути»), Г. Шпета («Осип Мандельштам») та ін.

Зважаючи на ці зразки, студент, активізуючи совісну волю і віруючу думку, у процесі шанобливого співбуття, наприклад, з психодрамою емоційної напруженості А. Шнітке, залучався до сакрального дійства «передкосмічного стану людини, до контемпляції «четвертого виміру» людяності. Афективно-смислова взаємодія з текстами І і ІІІ симфоній «Діалогу для віолончелі» або «Віршів покаянних» спонукала студента до осмислення застосованого у циклах цитатного принципу як знаку авторської риторичної тези про «право художника творити гармонію в мистецтві, симфонію як спів-звуччя, коли у світі біснується сатанинське зло». У результаті осмислення життєвих принципів композитора піїтетно налаштовані студенти осягали запропонований музикантом (з підказки Творця) художню епістему духовного виживання людства.

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19 20

Рекомендуємо почитати:

Вимоги до керівника хореографічного колективу
Найголовнішим і першочерговим для створення плідної роботи колективу є наявність організатора, ідейного лідера, сильної творчої особистості, художнього керівника, який визначатиме ідейно-ес ...

Форми громадянського виховання, шляхи його реалізації
Процес громадянського виховання особистості значною мірою зумовлюється змістовими характеристиками освітніх предметів, які забезпечують оволодіння системою знань про людину та суспільство, ...

Етапи роботи над художнім твором
Визначаючи напрямки роботи над художнім твором і її основні етапи, вчитель керується освітньо-виховними завданнями уроків класного читання, специфікою художнього твору як твору мистецтва і ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net