Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 15

· буття – це гра, мета і правила якої невідомі її учасникам (Франсуа де Ларош Фуко, «Максими»);

· буття – це радість життя з жахом «всезнання» (Дж.Піранезе, серія офортів «Темниці»; Вольтер, повість «Мікромега»);

· буття – це свято мобілізації до бунту проти усіх догм (Ж.А. Гудон, статуя Вольтера; Ж.Л. Давид, «Клятва Гораціїв», І.В.фон Гете, «Вертер»).

Каузальне осмислення майбутнім педагогом цих світоглядних положень передбачало й критичну оцінку запропонованої просвітниками ціни «земного раю», розміри якої виражають ідеї:

· відносності добра і зла (Б. Мандевіль, «Байка про бджіл»);

· «подвійної філософії» (Т. Гоббс, повість «Левіафан»);

· «нової доброчесності» (Вольтер, «Кандид»; Д. Юм, «Дослідження про ….моралі»; Д.Дідро, «Племінник Рамо»);

· людської нікчемності як провідного чинника суспільного блага (Д. Свіфт, «Мандри Гулівера», комедії Ж.Б.П. Мольєра, І.В. Гете, «Фауст», «Вільгельм Майстер»).

В результаті цих духовних рецепцій студенти спонукались до визначення сутнісного смислу Моцартового «Реквієму». В ході майєвтичного діалогу виявлялись можливі варіанти:

· величний страх Божий;

· жахаюче прозріння наслідків вільнодумства і критичного розуму («sapere aude») як «пітьми, що породжує потвор» (Е. Кант).

Чітко уявити усі наслідки некомфортного парадоксу «виходу» за поріг безумного знання і не впасти в шаленство, не відкрити шлюзу стихіям руйнації намагались, як згодом збагнули студенти, художники ХІХстоліття. (Долі Ф. Гойї, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Г. Вольфа, А. Брукнера, Ш. Бодлера та інших показали, наскільки небезпечними виявились «відкриття» просвітників).

Духовне співбуття студентів з мистецтвом романтизму відбувалось у руслі християнських ідей креативності і символізму та космоантропологічної парадигми. Сутнісне споглядання риторичних текстів романтиків – як явленої енергетичної еманації Абсолюта, «відтворення» первинної краси універсуму – поставало наслідком проникливого «вчуття» майбутнього вчителя музики в одкровення художника – містагога, що «готує людину і природу до ідеального, омріяного життя» (Новаліс) []. Така налаштованість забезпечувала адекватне ставлення студента до виявленого «благородного егоїзму» вимушеної (а тому печальної) самозреченості незаангажованої особистості, навіть у випадках найвитонченішої гри уяви-фантазії у царині духовно-піднесеного, «музикального» ліризму (просвітлена лірика Г. Гейне і Р. Бернса, Т. Шевченка і Ф. Тютчева, Ф. Шопена і Ф.Ліста, Е. Гріга і Ф. Мендельсона). З іншого боку, духовні рецепції екзистенціальних ідей С.Кіркегора і Ф.Ніцше (про конечність гріховної людини і «парадокс віри» як єдиний шлях її спасіння) допомагали студентам в осягненні причин і сутнісного смислу іронічно-гротескових, саркастичних і пантрагічних текстів романтиків (Е.Т.А. Гофмана, Р. Вагнера та багатьох інших). На завершення художньо-епістемологічної взаємодії з романтизмом студентам пропонувалось виступити в ролі експертів щодо позиції філософа А. Мальро і композитора В. Мартинова [179], які стверджували, що усе мистецтво Нової доби (до імпресіонізму) виявило повну нездатність виражати вищі цінності буття. Причому, при винесенні вердикту романтичному тексту, майбутній вчитель музики зважав на ніцшеанську типологію художньої форми – «демагогічної» (вульгарної), суспільної (елітарної) і монологічної (молитви), зумовлену, на думку Кіркегора, ієрархічною структурою душі художника (її естетичним, етичним і релігійним компонентами).

Страницы: 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Рекомендуємо почитати:

Типи проектів
З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілою низкою параметрів: • складом учасників проектної діяльності: індивідуальні, к ...

Освіта Франції
Система освіти Франції об’єктивно відіграє роль своєрідної лабораторії, дослідного поля, де проходять перевірку життям сучасні тенденції розвитку освіти. В освітніх проблемах цієї країни зн ...

Методичні вказівки, якими доцільно керуватися вчителеві, аналізуючи з учнями музичні твори
Виходячи з проведеної роботи під час практики, ми визначили структуру і логіку методичних рекомендацій, які є узагальненням науково-методичної літератури, передового педагогічного досвіду, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net