Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 13

Допомогти «згадати» свідомості, почуттям і волі майбутнього вчителя музики свою духовну ойкумену ми намагались у процесі активізації в його психіці механізму амбівалентності музиканта і рефлектуючого споглядача. Згідно з концепцією програм з історії зарубіжної музики, аналізу змісту музичного тексту, музичної антропології і художньої епістемології Л. Кондрацької, вживання студента у духовний стан богоподібності здійснювалось поступово (але невідступно), впродовж виявлення і осмислення музичної риторики та числової символіки музичних текстів, особливо романських, готичних, барокових і авангардистських.

Так, епістемно-діалогічна взаємодія студентів з сутнісним смислом візантійських, грецьких і давньоруських стихир, кондаків, канонів, тропарів здійснювалась у храмі, на основі осмислення семіографії «самогласних» і «подобних» екфонетичних знаків (оксіа, варпа), крюкового письма і фітної нотації у контексті концепції Іоана Дамаскина (зокрема фіти як музичного символу Бога (Пресвятої Тройці), паракліти як символу Святого Духа і крижу як символу апокатастасису). Регенти «посвячували» мирських музикантів у таїну семасіології восьми гласів.

Сутнісний смисл сакральної кодифікації григоріанського хоралу осягався студентами на основі рецепцій неоплатонічного вчення про музику Боеція та естетичної концепції «інтелектуального бачення» (тримірної епістеми) Августина Блаженного і Фоми Аквінського. Прозріння смислу невидимої божественної краси у органумній мелодекламації маріїйського мотету, а знаку контрпропозиції – у його двоголоссі поставало результатом духовних рецепцій студентами естетичних ідей Іоана Скота Еріугени та естетичної концепції гармонії світу Гільома Овернського і Альберта Великого.

Епістемне споглядання прекрасного у числовій символіці готичних музично-поетичних і пластичних текстів здійснювалось майбутніми музикантами-педагогами на засадах концепції «музикуючої душі», тобто за чотирма критеріями буття (єдності, істини, блага і краси) і також у тримірній схемі.

В усіх наведених вище ситуаціях співбуттєве споглядання художнім текстом ідеального існування реальної предметності (через призму тримірної епістеми), з одного боку, утверджувало студентів в переконанні, що форма є сутністю речі, яка піддається розумінню і визначенню. З другого боку, це спокушало до символічного сприймання їх в антиномічній єдності (завдяки Божественній участі).

На відміну від попередніх прикладів, споглядання іконічних текстів Ренесансу – і «відтворюючих», доцільних (поезії, живопису, скульптури), і «для задоволення» (інструментальної музики і драматичних «сум») – також ґрунтувалось на основі осмислення принципів ідеалізованого мімесису за двомірною епістемою, тобто здійснювалось за суб’єктивними характеристиками (співвіднесеністю з пізнавальною здатністю особи і її потребою в чуттєвій насолоді). У антично-християнській семіосфері мистецтва «титанів для титанів» майбутнього вчителя музики бентежило втілення «надлюдського», «піднебесного», що продовжувало сумнів і розчарування.

· За двомірною епістемою відбувалася зустріч студентів із бароковою риторикою. Збагнути сутнісні смисли візуально-символічних і музично-риторичних «емблем», «масок» їм допомагали тези «благоговійної математики» Й. Кеплера, конформістські положення «Критики» Р. Декарта, ідеї «Нового Органому» Ф. Бекона, «космічного жаху» Б. Паскаля. У цьому контексті несподіванним відкриттям для студентів постав музичний феномен Й.-С. Баха, афективно-смислове співбуття з яким невимушено, але впевнено долало межі двомірної епістемологічної схеми. Так, дослідження Третьої частини Клавірних вправ Й.-С. Баха несподівано виявило її відповідність зі структурою Нового Завіту (Чотири євангеліє, 21 апостольське послання, Діяння апостолів і Одкровення Іоана Богослова), а осмислення концепції Б. Яворського відкрило завісу сакральної циклізації «Добре темперованого клавіру»: «Старий завіт», «Різдво», «Діяння Христа», «Страсний тиждень», «Догматика». Аудіовідеопрезентація 143 – зворот

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Рекомендуємо почитати:

Характеристика принципів позаурочної виховної роботи
Основні принципи, які визначають зміст, форми і методи виховання учнів засобами позакласної роботи у відповідності із завданнями української школи, розроблені на основі теоретичного узагаль ...

Проблеми з організацією та проведенням експерименту
На сьогоднішній день у школах існують проблеми з організацією та проведенням учнівського експерименту, який найчастіше виконується як ілюстративний, і не сприяє розвитку мислення, експериме ...

Інтерактивні технології навчання у системі розвитку комунікативних умінь і навичок
Освіта у навчальних закладах надається учням у колективах (класах), тобто існує класно-урочна форма навчання. Основна одиниця такого навчання – урок. Кожен урок будується за певною структур ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net