Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 13

Допомогти «згадати» свідомості, почуттям і волі майбутнього вчителя музики свою духовну ойкумену ми намагались у процесі активізації в його психіці механізму амбівалентності музиканта і рефлектуючого споглядача. Згідно з концепцією програм з історії зарубіжної музики, аналізу змісту музичного тексту, музичної антропології і художньої епістемології Л. Кондрацької, вживання студента у духовний стан богоподібності здійснювалось поступово (але невідступно), впродовж виявлення і осмислення музичної риторики та числової символіки музичних текстів, особливо романських, готичних, барокових і авангардистських.

Так, епістемно-діалогічна взаємодія студентів з сутнісним смислом візантійських, грецьких і давньоруських стихир, кондаків, канонів, тропарів здійснювалась у храмі, на основі осмислення семіографії «самогласних» і «подобних» екфонетичних знаків (оксіа, варпа), крюкового письма і фітної нотації у контексті концепції Іоана Дамаскина (зокрема фіти як музичного символу Бога (Пресвятої Тройці), паракліти як символу Святого Духа і крижу як символу апокатастасису). Регенти «посвячували» мирських музикантів у таїну семасіології восьми гласів.

Сутнісний смисл сакральної кодифікації григоріанського хоралу осягався студентами на основі рецепцій неоплатонічного вчення про музику Боеція та естетичної концепції «інтелектуального бачення» (тримірної епістеми) Августина Блаженного і Фоми Аквінського. Прозріння смислу невидимої божественної краси у органумній мелодекламації маріїйського мотету, а знаку контрпропозиції – у його двоголоссі поставало результатом духовних рецепцій студентами естетичних ідей Іоана Скота Еріугени та естетичної концепції гармонії світу Гільома Овернського і Альберта Великого.

Епістемне споглядання прекрасного у числовій символіці готичних музично-поетичних і пластичних текстів здійснювалось майбутніми музикантами-педагогами на засадах концепції «музикуючої душі», тобто за чотирма критеріями буття (єдності, істини, блага і краси) і також у тримірній схемі.

В усіх наведених вище ситуаціях співбуттєве споглядання художнім текстом ідеального існування реальної предметності (через призму тримірної епістеми), з одного боку, утверджувало студентів в переконанні, що форма є сутністю речі, яка піддається розумінню і визначенню. З другого боку, це спокушало до символічного сприймання їх в антиномічній єдності (завдяки Божественній участі).

На відміну від попередніх прикладів, споглядання іконічних текстів Ренесансу – і «відтворюючих», доцільних (поезії, живопису, скульптури), і «для задоволення» (інструментальної музики і драматичних «сум») – також ґрунтувалось на основі осмислення принципів ідеалізованого мімесису за двомірною епістемою, тобто здійснювалось за суб’єктивними характеристиками (співвіднесеністю з пізнавальною здатністю особи і її потребою в чуттєвій насолоді). У антично-християнській семіосфері мистецтва «титанів для титанів» майбутнього вчителя музики бентежило втілення «надлюдського», «піднебесного», що продовжувало сумнів і розчарування.

· За двомірною епістемою відбувалася зустріч студентів із бароковою риторикою. Збагнути сутнісні смисли візуально-символічних і музично-риторичних «емблем», «масок» їм допомагали тези «благоговійної математики» Й. Кеплера, конформістські положення «Критики» Р. Декарта, ідеї «Нового Органому» Ф. Бекона, «космічного жаху» Б. Паскаля. У цьому контексті несподіванним відкриттям для студентів постав музичний феномен Й.-С. Баха, афективно-смислове співбуття з яким невимушено, але впевнено долало межі двомірної епістемологічної схеми. Так, дослідження Третьої частини Клавірних вправ Й.-С. Баха несподівано виявило її відповідність зі структурою Нового Завіту (Чотири євангеліє, 21 апостольське послання, Діяння апостолів і Одкровення Іоана Богослова), а осмислення концепції Б. Яворського відкрило завісу сакральної циклізації «Добре темперованого клавіру»: «Старий завіт», «Різдво», «Діяння Христа», «Страсний тиждень», «Догматика». Аудіовідеопрезентація 143 – зворот

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Рекомендуємо почитати:

Досвідчені вчителі радять: використання методів диференціації та індивідуалізації в гуртках образотворчого мистецтва
Використання прийомів і методів диференціації й індивідуалізації на різних етапах уроку дозволяє педагогові повніше враховувати індивідуальні можливості й особистісні особливості дитини, до ...

Логарифмічні нерівності
Розв’язуючи логарифмічні нерівності, доцільно використати загальну схему рівносильних перетворень нерівностей. Ця схема іноді дає надмірну систему обмежень, яку можна суттєво спростити. Для ...

Характеристика основних моральних цінностей
Поняття «духовність» нині широко вживається, хоча й не є достатньо розтлумаченим у філософській, психологічній та педагогічній літературі. У контексті нашої проблеми під духовністю розумієм ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net