Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 10

· музикально-епічного споглядання предметності (у її ставленні).

За допомогою методу «сердечного сприймання» студент (спираючись на уміння, розвинуті в результаті рефлексивного та ігрового тренінгу) намагався, наприклад, збагнути смисл риторичної символіки барокової музичної драматургії, відчуженим поглядом скептика або стоїка «подивитись» на ідеологічні імперативи і норми відповідного соціокультурного середовища та збагнути причину «недостовірності» озвученої істини. Сердечне співчуття, наприклад, «гірко-саркастичним» сповідям Ж. Фрагонара і Д.-Б. Т’єполо, П. Шаррона і Ф. Хальса, допомагало студенту не лише осягнути трагічно-оптимістичну суть карнавальної (низової) музичної культури ХVІІ і ХVІІІ століть (її дивакуватість, безумство, «синдром неможливих сподівань» тощо), а й налаштуватись на адекватне «музичне» переживання «низької» істини і «піднесеної» неправди у текстах-гротесках, – фарсах, непристойних і цинічних жартах радикального авангарду (артефакти С. Далі, «реді-мейди» М. Дюшана, фільми Л. Бунюеля і Ж. Батая).

Згодом, в результаті тривалої і регулярної практики, чинником такого «симпатичного рефлексування експресії» (М. Дюфрен) студента постала екфорія колективних і мікрокосмічних енграм, а відтак вивільнення від їх впливу у діалогу з внутрішньосердечним Логосом. Завдяки цьому у процесі епістемно-діалогічного співбуття з графічним, живописним чи скульптурним портретом студент «музикально» споглядав (мислено спостерігав драматургію розгортання) антиномічної трансформації зовнішнього вигляду і міміки обличчя у внутрішній стан і характер (етос) зображеної особи, а відтак – в ідеально-невловиму родову сутність людини як образу Божого.

Осягненню драми народження і життя художнього смислу та їх каузальної атрибутивності сприяло застосування методу «синестезійних аналогій», що передбачав симультанну активізацію музичних, візуальних, пластичних уявлень студента, його дитячої безпосередності і педагогічної упередженості в процесі художньої комунікації (зокрема, на заняттях з методики викладання художньої культури). Так, виявлення логіки музичного фразування у полотнах С. Боттічеллі, метро-ритму «тиші» у композиціях Ж. деЛа Тура («Скорботна Магдалина», «Різдво», «Читаючий Ієронім»), ладо-гармонічної палітри у полотнах Н. Пусена (іонійської у «Вакханалії», дорійської у «Натхненні епічного поета», фрігійської у «Спасінні Пірра», лідійської у «Сплячій Венері») допомагало майбутньому вчителю музики у прозрінні анагогічного смислу текстів. Проведення синестезійних аналогій активізувало і співбуттєву взаємодію студента з «художником для слуху» Дж.Б. Маріні, «поетом для зору» П.-П. Рубенсом, тембровим супрематизмом В. Кандинського, музикальною поетичністю живописного «космосу» М. Шагала і Х. Міро (триптих «Голубе»). Завдяки методу синестезійних аналогій майбутні вчителі музики намагались осягнути й сутність можливості неречової, ефемерної світлової кінопроекції у фільмах П. Сюрважа («Кольорові ритми»), В. Еггелінга («Діагональна симфонія»), Г. Ріхтера («Ритми»), О. Фішінгера («Рухомий живопис» на музику ІІІ-го Бранденбурзького концерту Й.-С. Баха). Даний метод уможливлював споглядання сутнісного смислу через переживання «аромату» думки, «кольору» музичної фрази чи голосних звуків (як, наприклад, у сонетах А. Рембо). З іншого боку, активізація візуальних, пластичних і міфопоетичних уявлень майбутніх учителів музики на заняттях з теорії змісту музичного тексту сприяла виявленню ними алгоритму енергетичної тотожності музичного тексту і давала підстави переконатись, що саме завдяки «подвоєній сенсорності» осягається метафоричне вираження універсальної людської чуттєвості.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Рекомендуємо почитати:

Етапи навчання монологічного мовлення
Формування вміння висловлюватися в монологічній формі починається з того моменту, коли учень сполучає в логічній послідовності декілька раніше засвоєних ним мовленнєвих зразків (МЗ) фразово ...

Мотиваційний потенціал школярів 10-11 класів до занять фізичною культурою
Шляхом анкетного опитування учнів виявлено, що основними структурними елементами мотивації визначені привабливі сторони у фізичній культурі та спорті, особисте активне ставлення, ідеал спор ...

Роль ігрових елементів у засвоєнні географічних знань
Розвиток людини – це процес становлення і формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів, серед яких цілеспрямоване виховання і навчання віді ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net