Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 10

· музикально-епічного споглядання предметності (у її ставленні).

За допомогою методу «сердечного сприймання» студент (спираючись на уміння, розвинуті в результаті рефлексивного та ігрового тренінгу) намагався, наприклад, збагнути смисл риторичної символіки барокової музичної драматургії, відчуженим поглядом скептика або стоїка «подивитись» на ідеологічні імперативи і норми відповідного соціокультурного середовища та збагнути причину «недостовірності» озвученої істини. Сердечне співчуття, наприклад, «гірко-саркастичним» сповідям Ж. Фрагонара і Д.-Б. Т’єполо, П. Шаррона і Ф. Хальса, допомагало студенту не лише осягнути трагічно-оптимістичну суть карнавальної (низової) музичної культури ХVІІ і ХVІІІ століть (її дивакуватість, безумство, «синдром неможливих сподівань» тощо), а й налаштуватись на адекватне «музичне» переживання «низької» істини і «піднесеної» неправди у текстах-гротесках, – фарсах, непристойних і цинічних жартах радикального авангарду (артефакти С. Далі, «реді-мейди» М. Дюшана, фільми Л. Бунюеля і Ж. Батая).

Згодом, в результаті тривалої і регулярної практики, чинником такого «симпатичного рефлексування експресії» (М. Дюфрен) студента постала екфорія колективних і мікрокосмічних енграм, а відтак вивільнення від їх впливу у діалогу з внутрішньосердечним Логосом. Завдяки цьому у процесі епістемно-діалогічного співбуття з графічним, живописним чи скульптурним портретом студент «музикально» споглядав (мислено спостерігав драматургію розгортання) антиномічної трансформації зовнішнього вигляду і міміки обличчя у внутрішній стан і характер (етос) зображеної особи, а відтак – в ідеально-невловиму родову сутність людини як образу Божого.

Осягненню драми народження і життя художнього смислу та їх каузальної атрибутивності сприяло застосування методу «синестезійних аналогій», що передбачав симультанну активізацію музичних, візуальних, пластичних уявлень студента, його дитячої безпосередності і педагогічної упередженості в процесі художньої комунікації (зокрема, на заняттях з методики викладання художньої культури). Так, виявлення логіки музичного фразування у полотнах С. Боттічеллі, метро-ритму «тиші» у композиціях Ж. деЛа Тура («Скорботна Магдалина», «Різдво», «Читаючий Ієронім»), ладо-гармонічної палітри у полотнах Н. Пусена (іонійської у «Вакханалії», дорійської у «Натхненні епічного поета», фрігійської у «Спасінні Пірра», лідійської у «Сплячій Венері») допомагало майбутньому вчителю музики у прозрінні анагогічного смислу текстів. Проведення синестезійних аналогій активізувало і співбуттєву взаємодію студента з «художником для слуху» Дж.Б. Маріні, «поетом для зору» П.-П. Рубенсом, тембровим супрематизмом В. Кандинського, музикальною поетичністю живописного «космосу» М. Шагала і Х. Міро (триптих «Голубе»). Завдяки методу синестезійних аналогій майбутні вчителі музики намагались осягнути й сутність можливості неречової, ефемерної світлової кінопроекції у фільмах П. Сюрважа («Кольорові ритми»), В. Еггелінга («Діагональна симфонія»), Г. Ріхтера («Ритми»), О. Фішінгера («Рухомий живопис» на музику ІІІ-го Бранденбурзького концерту Й.-С. Баха). Даний метод уможливлював споглядання сутнісного смислу через переживання «аромату» думки, «кольору» музичної фрази чи голосних звуків (як, наприклад, у сонетах А. Рембо). З іншого боку, активізація візуальних, пластичних і міфопоетичних уявлень майбутніх учителів музики на заняттях з теорії змісту музичного тексту сприяла виявленню ними алгоритму енергетичної тотожності музичного тексту і давала підстави переконатись, що саме завдяки «подвоєній сенсорності» осягається метафоричне вираження універсальної людської чуттєвості.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Рекомендуємо почитати:

Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови
Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання ц ...

Інновації у роботі з розвитку зв'язного мовлення
Інтерактивні технології на уроках української мови і мовлення є важливим складником особистісно-зорієнтованого розвивального навчання. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організац ...

Сутність поняття «колектив», «виховуючий колектив»
Дослідженням колективу займалися такі видатні педагоги як П.П. Блонський, С.Т. Шацький, Н.К. Крупська, В.А. Сухомлинський. Узагальнюючи їх ідеї можна зробити висновок, про те, що колектив в ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net