Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 1

Експериментальна робота з перевірки ефективності технології епістемологічної самокорекції тривала впродовж 2005–2010 р.р. У проведенні формувального експерименту були задіяні магістри і студенти ІІІ-V курсів денної форми навчання музично-педагогічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка (62 особи); студенти І-V курсів денної форми навчання музичного відділення педагогічного факультету Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка (58 осіб), в якості експериментальних груп і студенти Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету ім К. Ушинського (56 осіб) та студенти факультету мистецтв і художньої культури Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького (60 осіб) – в якості контрольних груп (де читання курсу «Художня епістемологія» не передбачено). Усього у формувальному експерименті взяло участь 236 осіб.

На першому, мотиваційно-цільовому етапі

реалізації технології (початок 2005 р.) здійснювалось інформування викладачів фахових дисциплін теоретичного і практичного циклів про сутність художньо-епістемологічної концепції та розробленої нами технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики. Ця інформація надавалась колегам на численних засіданнях науково-методичних комісій, засіданнях кафедр, методичних семінарах, вузівських науково-практичних конференціях; їх увазі пропонувались цикли відкритих занять, надавались індивідуальні консультації, проводились лекції за методом «командного викладання».

Після цього розпочалось впровадження експериментальної програми дослідження. Згідно з нею, організація педагогічної взаємодії була спрямована на формування наміру розпізнати і осмислити художньо явлену предметну сутність.

Формування такого наміру передбачало попереднє виховання в майбутнього вчтителя музики потреби в допитуваності істини, вмотивованої осмисленням філоґенечної необхідності відновлення єдиного поля людської свідомості в поверненні до Абсолютної Істини і зумовленої цим актуалізації релігаційної функції мистецтва й мистецької освіти (зокрема розширення їх предметного поля у змістовому векторі теології, космології і антропології). Задля пробудження згаданої вище потреби студенти залучались до майєвтичних діалогів і монологів під час вивчення фахових дисциплін, зокрема інтегративних курсів художньої епістемології, музичної антропології та методики викладання художньої культури. Серед тем, пропонованих для мистецько-філософських рефлексувань під час здачі відповідних змістових модулів, були такі:

· «Музика як проблема виживання»;

· «Музика структурованої системи і музика любові»;

· «Еволюція художнього мислення з погляду християнської антропології»;

· «Сакральна семіосфера мистецтва».

Зміст тем для обговорення (і рефлексування), зазвичай, включав перелік питань, типу:

· чому сутнісним смислом Прелюдії до-мажор Й.-С. Баха (І том ДТК) визначено «споглядання райського буття»?

· яким чином знак піккардійської терції виявляє сутнісний смисл барокової музичної композиції?

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Творче виховання з використанням казки
а) Творчі вправи, їх потенціал. Творчі вправи передбачають переносити набуті навички у змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситу ...

Стан упровадження безперервності у практику освіти учнів початкової школи
Аналіз чинників, які визначають зміст загальної середньої освіти, дає підстави стверджувати, що шкільні підручники створено відповідно до програм для початкової та основної ланок ЗНЗ. Матер ...

Формування навичок іншомовного читання на другому та подальших роках навчання на початковому етапі
В 2 - 4 класах важливо створити умови для поступового переходу від дій в співпраці з вчителем до самостійної навчальної діяльності молодших школярів. Тому цілий ряд завдань учень виконує як ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net