Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Реалізація педагогічної технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 1

Експериментальна робота з перевірки ефективності технології епістемологічної самокорекції тривала впродовж 2005–2010 р.р. У проведенні формувального експерименту були задіяні магістри і студенти ІІІ-V курсів денної форми навчання музично-педагогічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка (62 особи); студенти І-V курсів денної форми навчання музичного відділення педагогічного факультету Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка (58 осіб), в якості експериментальних груп і студенти Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету ім К. Ушинського (56 осіб) та студенти факультету мистецтв і художньої культури Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького (60 осіб) – в якості контрольних груп (де читання курсу «Художня епістемологія» не передбачено). Усього у формувальному експерименті взяло участь 236 осіб.

На першому, мотиваційно-цільовому етапі

реалізації технології (початок 2005 р.) здійснювалось інформування викладачів фахових дисциплін теоретичного і практичного циклів про сутність художньо-епістемологічної концепції та розробленої нами технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики. Ця інформація надавалась колегам на численних засіданнях науково-методичних комісій, засіданнях кафедр, методичних семінарах, вузівських науково-практичних конференціях; їх увазі пропонувались цикли відкритих занять, надавались індивідуальні консультації, проводились лекції за методом «командного викладання».

Після цього розпочалось впровадження експериментальної програми дослідження. Згідно з нею, організація педагогічної взаємодії була спрямована на формування наміру розпізнати і осмислити художньо явлену предметну сутність.

Формування такого наміру передбачало попереднє виховання в майбутнього вчтителя музики потреби в допитуваності істини, вмотивованої осмисленням філоґенечної необхідності відновлення єдиного поля людської свідомості в поверненні до Абсолютної Істини і зумовленої цим актуалізації релігаційної функції мистецтва й мистецької освіти (зокрема розширення їх предметного поля у змістовому векторі теології, космології і антропології). Задля пробудження згаданої вище потреби студенти залучались до майєвтичних діалогів і монологів під час вивчення фахових дисциплін, зокрема інтегративних курсів художньої епістемології, музичної антропології та методики викладання художньої культури. Серед тем, пропонованих для мистецько-філософських рефлексувань під час здачі відповідних змістових модулів, були такі:

· «Музика як проблема виживання»;

· «Музика структурованої системи і музика любові»;

· «Еволюція художнього мислення з погляду християнської антропології»;

· «Сакральна семіосфера мистецтва».

Зміст тем для обговорення (і рефлексування), зазвичай, включав перелік питань, типу:

· чому сутнісним смислом Прелюдії до-мажор Й.-С. Баха (І том ДТК) визначено «споглядання райського буття»?

· яким чином знак піккардійської терції виявляє сутнісний смисл барокової музичної композиції?

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Небезпеки для учнів при роботі з ПК
Незважаючи на повне проникнення комп’ютера в професійну діяльність, в сферу навчання і відпочинку, сам комп’ютер обплутаний цілим клубком забобонів і пересудів, пов’язаних з його негативним ...

Запровадження тестування у вітчизняній педагогічній практиці та практика зовнішнього незалежного тестування в Україні
У 2002 році Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти і науки України провели 200 тестувань, у яких взяли участь студенти перших курсів вищих ...

Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю
Навчально-виховний процес, який заснований на взаємодії викладання та навчання, який спрямований на пробудження, формування інтелектуальних якостей духовно розвиненої особистості – специфіч ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net