Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Як бачимо, подані у таблицях результати виявляють статистично значущий зв’язок показників розвитку окремо взятого параметра креативності з її загальним показником (ЗП) у кожній групі респондентів.

Імагінативність майбутнього вчителя музики ми визначали за показниками апрегенції, провіденціальної рекогніції і архетипної референції (див. § 1.2.). Діагностика здійснювалась за допомогою адаптованого варіанту методики «Відеокліп», розробленим співробітниками Бєльського університету.

Суть процедури полягала в тому, що респондентам на екрані комп’ютера були представлені по три фрагменти із фільмів Павла Лунгіна «Острів» і «Цар» (тривалістю приблизно до 10 хв.). Предметом ситуацій постали варіанти екзистенціальної «зустрічі» людини зі своїм духовним буттям. Кожна із ситуацій розбивалась на дві частини. У першій частині представлявся розвиток конфлікту, а у другій – його розв’язка. Після перегляду першої частини респондентам пропонувалось спрогнозувати свій варіант завершення ситуації. Готовність до такого прогнозування виявляла у здатності до імагінативного осмислення події, тобто схоплення і розпізнавання в уяві її передбачуваного розвитку на основі архетипного посилання. Очевидний вплив означених змінних на зміст прогнозу (його точність, правильність і аргументованість), як показав експертний аналіз, в числовому еквіваленті можна було диференціювати за 2-бальною шкалою. Контент-аналіз письмових звітів прогнозування здійснювався за шкалою (табл. 5.):

Таблиця 5. Таблиця ранжування художніх прогнозувань

За інтервальними шкалами рангових оцінок (побудованих на основі результатів діагностики респондентів кожної з груп) було здійснено апроксимацію. Симетричність побудови стандартної кривої свідчила про нормальний розподіл даних, а отже – валідність діагностичного завдання.

Для підтвердження цього висновку був проведений кореляційний аналіз неупередженої виборки первинних показників розвитку імагінативності, що обчислювався нами за коефіцієнтом кореляції Стьюдента (при табличному значенні t=2,63). Результати аналізу подано у таблиці 6 і 7:

Рекомендуємо почитати:

Впровадження соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Проаналізувавши результати дослідження, яке відбиває тільки до деякої міри реальну картину проникнення у свідомість і самосвідомість дітей агресивності, провокуючи, тим самим, реальний її п ...

Підготовка вчителя до уроку історії
Підготовка до уроків починається ще до початку навчального року з вивчення державного стандарту й програм для всіх класів. Тільки в цьому випадку вчитель буде давати не окремі уроки, а сист ...

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності: інноваційні підходи
Роль пошукової навчально-пізнавальної діяльності у розвитку особистості учнів природно зумовлює постійний інтерес педагогів-практиків до цієї проблеми. «Неможливо охарактеризувати всі конкр ...