Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Як бачимо, подані у таблицях результати виявляють статистично значущий зв’язок показників розвитку окремо взятого параметра креативності з її загальним показником (ЗП) у кожній групі респондентів.

Імагінативність майбутнього вчителя музики ми визначали за показниками апрегенції, провіденціальної рекогніції і архетипної референції (див. § 1.2.). Діагностика здійснювалась за допомогою адаптованого варіанту методики «Відеокліп», розробленим співробітниками Бєльського університету.

Суть процедури полягала в тому, що респондентам на екрані комп’ютера були представлені по три фрагменти із фільмів Павла Лунгіна «Острів» і «Цар» (тривалістю приблизно до 10 хв.). Предметом ситуацій постали варіанти екзистенціальної «зустрічі» людини зі своїм духовним буттям. Кожна із ситуацій розбивалась на дві частини. У першій частині представлявся розвиток конфлікту, а у другій – його розв’язка. Після перегляду першої частини респондентам пропонувалось спрогнозувати свій варіант завершення ситуації. Готовність до такого прогнозування виявляла у здатності до імагінативного осмислення події, тобто схоплення і розпізнавання в уяві її передбачуваного розвитку на основі архетипного посилання. Очевидний вплив означених змінних на зміст прогнозу (його точність, правильність і аргументованість), як показав експертний аналіз, в числовому еквіваленті можна було диференціювати за 2-бальною шкалою. Контент-аналіз письмових звітів прогнозування здійснювався за шкалою (табл. 5.):

Таблиця 5. Таблиця ранжування художніх прогнозувань

За інтервальними шкалами рангових оцінок (побудованих на основі результатів діагностики респондентів кожної з груп) було здійснено апроксимацію. Симетричність побудови стандартної кривої свідчила про нормальний розподіл даних, а отже – валідність діагностичного завдання.

Для підтвердження цього висновку був проведений кореляційний аналіз неупередженої виборки первинних показників розвитку імагінативності, що обчислювався нами за коефіцієнтом кореляції Стьюдента (при табличному значенні t=2,63). Результати аналізу подано у таблиці 6 і 7:

Рекомендуємо почитати:

Програмоване та модульно-розвиваюче навчання
Одним із методів підвищення ролі самостійного засвоєння теоретичних знань і надбання практичних навичок у студентів є програмоване навчання. Сутність цього методові полягає в тому, що студе ...

Навчальна гра як дидактична категорія
К.Д. Ушинський застерігав від формального заучування готових правил, вимагав, щоб учні пояснювали всі свої дії з дидактичним матеріалом, робили висновки. За вмілого використання гра стає не ...

Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускників вищого навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі ...