Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 7

Щодо анкетування, то оцінювання кожної з дев’яти відповідей на анкету проводилось за 4-бальною системою. Таким чином, максимальна сума балів (Хmax) становила 36, а мінімальна (Xmin) – 9. На основі обчислення значень дисперсії, середнього квадратичного відхилення та їх апроксимації було створено бальну шкалу оцінювання рівнів: 9–17 балів (початковий), 18–26 балів (модусний) і 27–36 балів (анагогічний). Розподіл продуктів діяльності студентів здійснювався за шкалою оцінювання ЕСТS і національною шкалою.

Результати анкетування корелювались з результатами опитування-самооцінки. Для діагностики самооцінки рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду нами був складений питальник (див. додаток Б), достовірність якого зумовлював алгоритм:

а) ствердження;

б) формулювання-симіляр;

в) опозит (на базі шкали неправди).

Пропоновані ствердження респонденти могли прийняти («так»), заперечити («ні») або утриматись від відповіді («не зовсім»). При обробці результатів опитування вказані позиції оцінювались за 3-бальною шкалою:

1 бал – «так» (№№3, 6, 9, 12); «ні» (№№1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11).

2 бали – «не зовсім»;

3 бали – «так» (№№1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11); «ні» (№№3, 6, 9, 12).

Початкова діагностика рівня художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за другим, інформаційно-смисловим

критерієм проводилась за допомогою текстологічного тестування з художньої епістемології як різновиду тестів досягнення (зміст тесту подано у додатку В). Пропоновані тестові завдання диференціювались за трьома серіями. Перша серія включала завдання на обізнаність у текстологічній концептосфері. Другу серію становили завдання на осмисленість алгоритму вибудови художньої епістеми. Третя серія включала завдання на осмисленість критеріїв достовірності художнього знання. Оцінювання кожної серії завдань здійснювалась за традиційною шкалою ЕСТS.

Попереднє визначення рівнів сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики за показниками третього, операційно-корекційного

критерію здійснювалось на основі аналізу результатів діагностики здібностей і умінь, що характеризують зміст кожного з компонентів описаних вище (§ 1.2) змінних досліджуваного досвіду. Так, рівень оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом моделювання художнього смислу визначався за результатами діагностики першої змінної – художньо-рефлексивної компетенції

, зокрема її компонентів – здатності до поліфункціональної мислекомунікації і експлікації пропонованих варіантів художніх рефлексувань. Дана діагностика здійснювалась на основі контент-аналізу рефлексивно-інноваційного аспекту інтонаційно-смислових, зокрема алегоричних і топологічних інтерпретацій текстів (здійснюваних респондентами під час здачі змістових модулів з фахових дисциплін, в тому числі за допомогою веб-квесту), зокрема присутності в них інтелектуально-змістових та інтелектуально-смислових елементів (перелік яких обґрунтовано експертами).

До перших відносяться: попередні смислові уявлення реципієнта; зумовлена ним постановка проблеми; інтенція до абстрагування; усвідомлення різниці між уточнюючим і уточнюваним предикатами; алгоритмізація верифікації художньо-смислового моделювання; виконання відповідних мислительних операцій; доведення істинності змодельованого варіанту художнього смислу. Перелік інтелектуально-смислових елементів включає: смислову установку респондента до належних, безсумнівних каузальних дій; фіксацію зроблених кроків у досягненні результату; формулювання питань до неясних моментів у предметному операційному русі, що поглиблюють смислове розуміння художньої семіосфери; оцінку різних способів пошуку видимих прикмет речі її сутнісного символу в музичному (художньому) тексті; довизначальне ставлення реципієнта до окремих фрагментів і музичного (художнього) змісту; формування припущення сутнісного смислу музичного (художнього) тексту; інтенція до наступних конструктивних дій. Згідно з експертною оцінкою, присутність у змісті судження респондента усіх перелічених вище рефлексивно-інноваційних елементів характеризує досягнення ним високого, анагогічного (одухотворювального, сутнісно-видозмінювального) рівня оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом. Відповідно, наявність восьми рефлексивно-інноваційних елементів (інтелектуально-змістових та інтелектуально-смислових) в судженні реципієнта вказує на модусний рівень оволодіння згаданим методом. Нарешті, обмеження судження двома рефлексивно-інноваційними елементами відповідає початковому, пропедевтичному рівню оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Рекомендуємо почитати:

Аналіз чинних програм і підручників в аспекті досліджуваної проблеми
Навчальна програма – це документ, затверджений Міністерством освіти і науки, у якому визначено мету й завдання курсу, обсяг і систему знань, коло умінь і навичок з української мови, що їх м ...

Роль сім’ї у вихованні дітей. Зміст, засоби та труднощі сімейного виховання
Сімейне виховання має свою специфіку, свої особливості. Система виховних відносин у сім’ї характеризується природною близькістю між вихователями і вихованцями, любов’ю між батьками і дітьми ...

Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку
Важливе значення фізичної культури і рухової активності для здоров'я і розвитку організму, що росте, визнавали вже з давніх часів. В процесі складної взаємодії людини з навколишнім середови ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net