Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 6

Визначені критерії і рівні досліджуваного результату – художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики зумовлюють доцільність безпосереднього моделювання його технологічної реалізації, зокрема проектування відповідної технологічної карти. Аналіз сучасних досліджень структури педагогічної діяльності показує, що в якості основи нашого проекту найкраще підходить структура так званої «повноцінної навчальної діяльності», визначеної В. Давидовим. Її «повноцінність», як відомо, зумовлена: а) глибиною засвоєності суб’єктом навчально-інформаційного матеріалу і способів оперування ним (В. Краєвський, І. Лернер) задля пізнання сутності речей; б) власне організацією навчально-пізнавальної діяльності і ціннісного ставлення до неї; в) реалізацією особистісних характеристик суб’єкта; г) рівнями планування освітнього результату (В. Беспалько, С. Шапоринський). Утім, задекларований нами на початку дослідження намір виходу за екзистенціальні межі сутнісного знання як особисто-осмисленого (за М. Полані) у надособистий простір патристичного тлумачення сутності зумовив доцільність розширення структури повноцінної навчальної діяльності на основі креаціоністського розуміння пізнавальної і творчої активності суб’єкта учіння (див. рис. 1.2).

В результаті проведеного теоретичного дослідження нами визначено оптимальні умови технологічного вирішення проблеми формування художньо-епістемологічного досвіду майбутніх учителів музики:

· створення благочестиво-інтелектуального середовища допитуваності істини («трансінтелектуального життя, одержимого істиною», за К. Левіним);

· мотивація художньо-епістемологічної самокорекції суб’єктів художньо-педагогічної взаємодії;

· забезпечення вільного самовизначення і активізації особистісних ресурсів майбутнього вчителя музики;

Рис. 2. Технологічна карта формування художньо-епістемологічної досвідченості

Верифікація визначеної критеріальної бази рівнів сформованості художньо-епістемологічного досвіду і умов їх досягнення здійснювалась під час проведення констатувального експерименту. У нашому дослідженні в ньому взяли участь студенти і магістри музично-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (62 особи), студенти денної форми навчання музичного відділення педагогічного факультету Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка (58 осіб), Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Ушинського (56 осіб) та студенти факультету мистецтв і художньої культури Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького (60 осіб).

Перед проведенням початкового діагностування була здійснена оцінка якості процедур феноменологічної, класифікаційної, типологічної характеристики художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за показниками валідності, достовірності, надійності і репрезентативності. Для цього було з’ясовано характер розподілу числових даних (суми балів респондента за підсумками кожної з діагностичних процедур). На основі створених інтервальних шкал ми визначили значення дисперсії і відповідно – середніх квадратичних відхилень за формулою:

, (1)

де – середнє значення однієї вибірки даних;

– одиничні значення цієї вибірки даних;

– вибіркова дисперсія.

Їх графічні зображення (апроксимації) у вигляді відносно симетричної кривої підтверджували нормальність числового розподілу. Ступінь декларативності Q-даних (самооцінки майбутнім вчителем музики рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду) визначається, як відомо за допомогою кореляції з Т-даними (результатами феноменологічної діагностики досліджуваного феномену).

Отож, початкове діагностування рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики за першим, мотиваційно-смисловим критерієм

ми провели за допомогою анкетування (зразок анкети представлений у додатку А, інтерв’ювання і аналізу продуктів діяльності студентів (виступів на академконцертах і сутнісно-смислових інтерпретацій виконуваних творів; самостійної дослідницької роботи з недійними джерелами (веб-квестами).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рекомендуємо почитати:

Організація проведення і результати педагогічного експерименту
Апробація методики відбувалася на базі Харківської школи №38 під час педагогічної практики. В якості експериментальної групи було обрано 7-а, в якості контрольної групи 7-б клас. Одним із з ...

Рельєфне карбування
Слід зазначити, що учні 7-го класу, які вже два роки займаються в гуртку карбування, можуть приступати до роботи над складнішою його технікою - рельєфною. Вона відрізняється від плоскорельє ...

Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор
Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С. Л. Новосьолова та ін. Образ дорослого і його соціальних взаємин ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net