Критерії

Показники

Рівні художньо-епістемологічної досвідченості

пропедевтичний

модусний

анагогічний

1. Осмисленість вірогіднісної перспективи ХЕД для самореалізації в сучасному культурному просторі (мотиваційно-смисловий)

Мотиваційна орієнтація формування ХЕД

Орієнтація процесуальна, утилітарно-прагматичного характеру

Орієнтація результуюча; конкурентно-активного характеру

(«для себе»)

Орієнтація на особистісно-видозмінювальну діяльність

(«заради інших»)

Особистісний смисл наміру епістемологічної самокорекції

Смисловий конструкт наміру як засобу вирішення чергового завдання

Смисловий конструкт наміру як засобу реалізації мети актуальної діяльності

Смисловий конструкт наміру як життєво важливої мети співбуття з істиною

Характер смислового ставлення до «музикально-епічного» світобачення

Переважання засібно-цільового ставлення в контексті художньо-комунікативної діяльності

Виявлення оцінного ставлення в контексті професійної діяльності

Утвердження ціннісного ставлення в контексті особистісного становлення

2. Засвоєність теоретичного змісту предметного поля ХЕД (інформаційно-смисловий)

Текстологічна обізнаність (знання:

– текстологічної концептосфери;

– типології художніх форм (за образно-смисловою природою);

– типології художніх текстів;

– семіотичних принципів їх моделювання);

Формально-репродуктивна констатація матеріалу (знання-копія)

Осмислено-репродуктивне розуміння матеріалу в межах хрестоматійної інформації (знання-уміння)

Творче застосування знань у процесі комунікації з незнайомими текстами (знання-трансформація)

Осмисленість алгоритму осягнення художньої епістеми

Формально-репродуктивна ідентифікація алгоритму (знання-копія)

Осмислено-репродуктивне розуміння алгоритму (знання-уміння)

Творче осмислення алгоритму (знання-трансформація)

Осмисленість критеріїв достовірності художнього знання

Предметно-образна ідентифікація критеріїв

Смислова «віртуалізація» критеріїв

Знакова «віртуалізація» критеріїв

3. Сформованість художньо-епістемологічних умінь (операційно-корекційний)

Оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом рефлексування художньої символіки

Здатність до ретро – і проспективної рефлексії художньої інформації як самостійних мислительних операцій

Здатність до транспективної і трансцедентальної рефлексії як у типових художньо-комунікативних ситуаціях, так і у ситуаціях сучасної транстекстуальності

Готовність до рефлексивної апоретики (допитуваності смислу)

Оволодіння герменевтичним методом «вживання» в художній смисл тексту

Здатність до метафорично-алегоричної компаративності і символічної транспозиції художнього тексту в межах відповідного синестетичного фонду

Здатність до смислового проектування за визначеним кодом енергетичної тотожності художньої символіки

Здатність до імагінативного осягнення архетипів смислової кодифікації енергетичної тотожності художньої символіки

Оволодіння інтуїтивно-совістівним методом цілісного осягнення сутнісного смислу

Осмислення семантичної презуппозиції художнього знання і доцільності розширення його епістемічної конфігурації

Здатність до адекватної міфологізації пропонованого художнього світовідчуття за єдиними визначальними принципами

Здатність до музикально-епічного світобачення на засадах совісної віри і волі до сакрального

4. Готовність до формувального оцінювання досягнень (оцінно-формувальний)

Сформованість здатності до реалізації розвивальної функції самооцінки художньо-епістемологічногї досвідченості

Освоєння позиції критичного оцінювання технологічної підготовки

Освоєння позиції «арбітражного» оцінювання технологічної підготовки

Освоєння позиції

«конструктивного оцінювання технологічної підготовки

Здатність до реалізації розвивальної функції експертної оцінки володіння технологією епістемологічної самокорекції

Самооцінка виконує винятково контролюючу функцію

Самооцінка виконує стимульно-мотиваційну функцію

Самооцінка виконує преображувальну (анагогічну) функцію