Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 4

Визначення критеріальної бази художньо-епістемологічної досвідченості постало результатом осмислення цілої низки когнітивних таксономій і шкал засвоєння знань.

Вони дають підстави стверджувати, що вимірами змісту навчального знання слугують:

· факти, поняття, відповідності, структури, методи, відношення;

· рівні засвоєння знання (опис – порівняння – класифікація – перетворення – дивергенція – конвергенція);

· мета засвоєння знання (узнавання – запам’ятовування – розуміння – застосування – узагальнення);

· рівні узагальнення (внутрішньопредметний – міжпредметний – творчий);

· таксономія системи дій, необхідних для оволодінням теоретичними знаннями:

Ø на безпосередньому рівні (ідентифікація чуттєвих явищ);

Ø на вторинно-образному рівні (ідентифікація і класифікація складових частин пізнаваного об’єкта з його внутрішніх і зовнішніх зв’язків; виявлення істотних ознак об’єкта; формування понятійного апарата його описання);

Ø на символічному рівні (ідентифікація і класифікація взаємних змін об’єкта, взаємодії його внутрішніх і зовнішніх факторів; віртуалізація об’єкта як формування уявлення про його можливі характеристики, формулювання функціональних залежностей між ними на рівні законів);

Ø на знаковому рівні (ідентифікація, класифікація і віртуалізація характерологічних взаємозв’язків у просторово-часовій структурі пізнаваного об’єкта).

Такі теоретичні виклади співвідносились нами з результатами контент-аналізу емпіричних уявлень про зміст і критерії художньо-епістемологічної досвідченості. Для цього було проведено опитування студентів і магістрантів Інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка (62 особи та вчителів музики поліхудожнього профілю м.

Тернополя і Тернопільської області, м. Мелітополя і м. Одеси (всього 116 осіб). Запропонований ними ряд критеріїв визначення художньо-епістемологічної досвідченості включав такі варіанти:

· «володіння ґрунтовними знаннями про мистецтво і художньо-аналітичними уміннями» (28%);

· «володіння досвідом розуміння мистецтва» (18%);

· «пізнання смислу художнього стилю» (жанру) (14%);

· «досвід ціннісного ставлення до мистецтва» (12%).

· «здатність до образно-смислового сприймання художнього твору» (10%);

· «здатність вловлювати суть художнього змісту» (8%);

· «готовність до художнього пізнання істини» (6%);

· «досвід читання «між рядків»» (4%)

Серед потенційних показників художньо-епістемологічного досвіду студенти і вчителі назвали рефлексію (26%), емпатію (14%), художньо-образне мислення (30%), творчу активність (12%), художню інтуїцію (15%) і духовний потенціал (3%).

Порівняння результатів теоретичних досліджень і емпіричних спостережень дозволив визначити критерії

сформованості художньо-епістемологічного досвіду:

· осмисленість значення і вірогіднісної перспективи художньо-епістемологічного досвіду для особистісної самореалізації у сучасному соціумі, тобто мотиваційно-смисловий (для фіксації процесуально-результуючої орієнтації смислоутворювальних мотивів);

· засвоєність теоретичного змісту предметного поля художньо-епістемологічного досвіду, тобто інформаційно-смисловий (для фіксації ступеня осмисленості текстологічних знань і критеріїв достовірності їх епістем);

· сформованість художньо-епістемологічних умінь, тобто операційно-корекційний (для фіксації результатів художньої і світоглядної аперцепції під час споглядання тримірної епістеми художнього знання);

· готовність до формувального оцінювання особистісних досягнень, тобто оцінно-формувальний (для фіксації самооцінки художньо-епістемологічної досвідченості).

Як бачимо, кожний критерій відповідає відповідному компоненту

технології епістемологічної самокорекції, зокрема концептуальному, змістовому, організаційно-процесуальному, контрольно-регулювальному. Зміст кожного з критеріїв конкретизує низка показників, проранжованих нами за виокремленими рівнями художньо-епістемологічної досвідченості. Вони відповідають окресленим етапам становлення художньо-епістемологічного досвіду (&1.2) і означені як пропедевтичний (початковий), модусний (середній), і анагогічний (високий). Детальну характеристику критеріїв і показників рівнів художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики подаємо у таблиці (див. табл. 1.1.).

педагогічний епістемологічний самокорекція мистецтво

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Мовлення і комунікативна поведінка вчителя
Вислів «мовлення вчителя» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяльності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, ...

Вікові особливості фізичного і психічного розвитку молодших школярів
Початковий період життя дитини характеризується інтенсивним розвитком всіх органів і систем. Дитина народжується з певними успадкованими біологічними властивостями, включаючи і особливості ...

Правова база та майбутній стан вищої освіти в системі МВС України
Сучасний етап реформування Міністерства внутрішніх справ вимагає подальшого удосконалення системи підготовки фахівців для відомчих потреб. Тому розвиток системи відомчої освіти в Україні, я ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net