Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 4

Визначення критеріальної бази художньо-епістемологічної досвідченості постало результатом осмислення цілої низки когнітивних таксономій і шкал засвоєння знань.

Вони дають підстави стверджувати, що вимірами змісту навчального знання слугують:

· факти, поняття, відповідності, структури, методи, відношення;

· рівні засвоєння знання (опис – порівняння – класифікація – перетворення – дивергенція – конвергенція);

· мета засвоєння знання (узнавання – запам’ятовування – розуміння – застосування – узагальнення);

· рівні узагальнення (внутрішньопредметний – міжпредметний – творчий);

· таксономія системи дій, необхідних для оволодінням теоретичними знаннями:

Ø на безпосередньому рівні (ідентифікація чуттєвих явищ);

Ø на вторинно-образному рівні (ідентифікація і класифікація складових частин пізнаваного об’єкта з його внутрішніх і зовнішніх зв’язків; виявлення істотних ознак об’єкта; формування понятійного апарата його описання);

Ø на символічному рівні (ідентифікація і класифікація взаємних змін об’єкта, взаємодії його внутрішніх і зовнішніх факторів; віртуалізація об’єкта як формування уявлення про його можливі характеристики, формулювання функціональних залежностей між ними на рівні законів);

Ø на знаковому рівні (ідентифікація, класифікація і віртуалізація характерологічних взаємозв’язків у просторово-часовій структурі пізнаваного об’єкта).

Такі теоретичні виклади співвідносились нами з результатами контент-аналізу емпіричних уявлень про зміст і критерії художньо-епістемологічної досвідченості. Для цього було проведено опитування студентів і магістрантів Інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка (62 особи та вчителів музики поліхудожнього профілю м.

Тернополя і Тернопільської області, м. Мелітополя і м. Одеси (всього 116 осіб). Запропонований ними ряд критеріїв визначення художньо-епістемологічної досвідченості включав такі варіанти:

· «володіння ґрунтовними знаннями про мистецтво і художньо-аналітичними уміннями» (28%);

· «володіння досвідом розуміння мистецтва» (18%);

· «пізнання смислу художнього стилю» (жанру) (14%);

· «досвід ціннісного ставлення до мистецтва» (12%).

· «здатність до образно-смислового сприймання художнього твору» (10%);

· «здатність вловлювати суть художнього змісту» (8%);

· «готовність до художнього пізнання істини» (6%);

· «досвід читання «між рядків»» (4%)

Серед потенційних показників художньо-епістемологічного досвіду студенти і вчителі назвали рефлексію (26%), емпатію (14%), художньо-образне мислення (30%), творчу активність (12%), художню інтуїцію (15%) і духовний потенціал (3%).

Порівняння результатів теоретичних досліджень і емпіричних спостережень дозволив визначити критерії

сформованості художньо-епістемологічного досвіду:

· осмисленість значення і вірогіднісної перспективи художньо-епістемологічного досвіду для особистісної самореалізації у сучасному соціумі, тобто мотиваційно-смисловий (для фіксації процесуально-результуючої орієнтації смислоутворювальних мотивів);

· засвоєність теоретичного змісту предметного поля художньо-епістемологічного досвіду, тобто інформаційно-смисловий (для фіксації ступеня осмисленості текстологічних знань і критеріїв достовірності їх епістем);

· сформованість художньо-епістемологічних умінь, тобто операційно-корекційний (для фіксації результатів художньої і світоглядної аперцепції під час споглядання тримірної епістеми художнього знання);

· готовність до формувального оцінювання особистісних досягнень, тобто оцінно-формувальний (для фіксації самооцінки художньо-епістемологічної досвідченості).

Як бачимо, кожний критерій відповідає відповідному компоненту

технології епістемологічної самокорекції, зокрема концептуальному, змістовому, організаційно-процесуальному, контрольно-регулювальному. Зміст кожного з критеріїв конкретизує низка показників, проранжованих нами за виокремленими рівнями художньо-епістемологічної досвідченості. Вони відповідають окресленим етапам становлення художньо-епістемологічного досвіду (&1.2) і означені як пропедевтичний (початковий), модусний (середній), і анагогічний (високий). Детальну характеристику критеріїв і показників рівнів художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики подаємо у таблиці (див. табл. 1.1.).

педагогічний епістемологічний самокорекція мистецтво

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Види навчання у вищій школі
Види навчання розрізняються за основними способами передачі та засвоєння змісту навчання. У своєму комплексному вигляді вони щільно поєднуються з словесними, наочними та практичними методам ...

М.І. Пирогов про виховання дітей
У своїй статті «Питання життя» Пирогов обґрунтував свій ідеал моральної людини, виступав на захист всезагальної освіти. Він обурювався тим, що батьки не рахуючись із схильностями дітей, сам ...

Дитячі та юнацькі організації козацького спрямування
Досвід, нагромаджений Україною за останні роки, свідчить про те, що для стабільного розвитку демократії та громадянського суспільства недостатнім є прийняття демократичних законів, проголош ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net