Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.
Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport
Визначення критеріальної бази художньо-епістемологічної досвідченості постало результатом осмислення цілої низки когнітивних таксономій і шкал засвоєння знань.
Вони дають підстави стверджувати, що вимірами змісту навчального знання слугують:
· факти, поняття, відповідності, структури, методи, відношення;
· рівні засвоєння знання (опис – порівняння – класифікація – перетворення – дивергенція – конвергенція);
· мета засвоєння знання (узнавання – запам’ятовування – розуміння – застосування – узагальнення);
· рівні узагальнення (внутрішньопредметний – міжпредметний – творчий);
· таксономія системи дій, необхідних для оволодінням теоретичними знаннями:
Ø на безпосередньому рівні (ідентифікація чуттєвих явищ);
Ø на вторинно-образному рівні (ідентифікація і класифікація складових частин пізнаваного об’єкта з його внутрішніх і зовнішніх зв’язків; виявлення істотних ознак об’єкта; формування понятійного апарата його описання);
Ø на символічному рівні (ідентифікація і класифікація взаємних змін об’єкта, взаємодії його внутрішніх і зовнішніх факторів; віртуалізація об’єкта як формування уявлення про його можливі характеристики, формулювання функціональних залежностей між ними на рівні законів);
Ø на знаковому рівні (ідентифікація, класифікація і віртуалізація характерологічних взаємозв’язків у просторово-часовій структурі пізнаваного об’єкта).
Такі теоретичні виклади співвідносились нами з результатами контент-аналізу емпіричних уявлень про зміст і критерії художньо-епістемологічної досвідченості. Для цього було проведено опитування студентів і магістрантів Інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка (62 особи та вчителів музики поліхудожнього профілю м.
Тернополя і Тернопільської області, м. Мелітополя і м. Одеси (всього 116 осіб). Запропонований ними ряд критеріїв визначення художньо-епістемологічної досвідченості включав такі варіанти:
· «володіння ґрунтовними знаннями про мистецтво і художньо-аналітичними уміннями» (28%);
· «володіння досвідом розуміння мистецтва» (18%);
· «пізнання смислу художнього стилю» (жанру) (14%);
· «досвід ціннісного ставлення до мистецтва» (12%).
· «здатність до образно-смислового сприймання художнього твору» (10%);
· «здатність вловлювати суть художнього змісту» (8%);
· «готовність до художнього пізнання істини» (6%);
· «досвід читання «між рядків»» (4%)
Серед потенційних показників художньо-епістемологічного досвіду студенти і вчителі назвали рефлексію (26%), емпатію (14%), художньо-образне мислення (30%), творчу активність (12%), художню інтуїцію (15%) і духовний потенціал (3%).
Порівняння результатів теоретичних досліджень і емпіричних спостережень дозволив визначити критерії
сформованості художньо-епістемологічного досвіду:
· осмисленість значення і вірогіднісної перспективи художньо-епістемологічного досвіду для особистісної самореалізації у сучасному соціумі, тобто мотиваційно-смисловий (для фіксації процесуально-результуючої орієнтації смислоутворювальних мотивів);
· засвоєність теоретичного змісту предметного поля художньо-епістемологічного досвіду, тобто інформаційно-смисловий (для фіксації ступеня осмисленості текстологічних знань і критеріїв достовірності їх епістем);
· сформованість художньо-епістемологічних умінь, тобто операційно-корекційний (для фіксації результатів художньої і світоглядної аперцепції під час споглядання тримірної епістеми художнього знання);
· готовність до формувального оцінювання особистісних досягнень, тобто оцінно-формувальний (для фіксації самооцінки художньо-епістемологічної досвідченості).
Як бачимо, кожний критерій відповідає відповідному компоненту
технології епістемологічної самокорекції, зокрема концептуальному, змістовому, організаційно-процесуальному, контрольно-регулювальному. Зміст кожного з критеріїв конкретизує низка показників, проранжованих нами за виокремленими рівнями художньо-епістемологічної досвідченості. Вони відповідають окресленим етапам становлення художньо-епістемологічного досвіду (&1.2) і означені як пропедевтичний (початковий), модусний (середній), і анагогічний (високий). Детальну характеристику критеріїв і показників рівнів художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики подаємо у таблиці (див. табл. 1.1.).
педагогічний епістемологічний самокорекція мистецтво
Рекомендуємо почитати:
Темп і динамічні відтінки
Емоційний стан людини відображається на його поведінці. Так, тривозі і неспокою, звичайно, властиві помірні темпи. Відтінки музичних темпів таких різноманітні, як і емоції. Сумна музика, як ...
Особливості аналізу музичних творів
На підставі художньо-педагогічного аналізу відбувається послідовне, систематичне залучення школярів до музики, до розуміння ними її особливостей. При цьому кожен твір в уяві дітей повинен з ...
Взаємозв'язок естетичного розвитку особистості дітей з основними напрямками
виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського
З уявлення про всебічний розвиток особистості як цілісного й системного утворення, виникає думка, що й виховання такої особистості має становити системний процес. У цій, як і будь-якій інші ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>