1) запам’ятай себе своїм художнім втіленням;
2) уяви себе своєю художньо втіленою мрією;
3) осмисли себе своєю художньо втіленою метою;
4) зрозумій себе своїм художньо втіленим
· пам’ятним бажанням;
· уявною мрією;
· осмисленою метою;
5) зміни себе у своєму художньо втіленому
· пам’ятному бажанні;
· уявній мрії;
· осмисленій меті;
6) зрозумій себе, здійснивши своє художньо втілене
· пам’ятне бажання;
· уявну мрію;
· осмислену мету
7) здолай себе, здійснивши своє художньо втілене
· пам’ятне бажання;
· уявну мрію;
· осмислену мету;
8) звільнись від себе, здійснивши своє художньо втілене
· пам’ятне бажання;
· уявну мрію;
· осмислену мету;
9) зрозумій себе, звільнившись від своїх художньо втілених
· пам’ятного бажання;
· уявної мрії;
· осмисленої мети;
10) здолай власне звільнення від
· пам’ятного бажання;
· уявної мрію;
· осмисленої мети.
Щодо самої організації діагностування, то завдання виконувались у процесі і після художньої комунікації (під час аудиторних занять), а предметом рефлексії поставав єдиний для усіх музичний текст.
На думку експертів, результати завдань №№1, 2, 3, 4 складають об’єктивну картину для індикації осмислення респондентом доцільності зміни вектору смислового аналізу; результати завдань №№5 і 6 виявляють здатність до музикально-епічного вчуття в сутнісний смисл художнього тексту; успішне виконання завдань №№7, 8, 9, 10 свідчить про здатність респондента до проектування так званого музикально-епічного світоспоглядання (& 1.2.) в контексті компетенції особистісного самовдосконалення
.
Контент-аналіз вербальних і невербальних візуалізацій здійснювався нами за 3-бальною системою (0, 1, 2, 3 бали за кожне з 10 завдань; Хmax = 30; Xmin = 10). Первинна статистична обробка дала підстави створити таку шкалу оцінювання: 10–16 балів (пропедевтичний рівень); 17–23 бали (модусний рівень), 24–30 балів (анагогічний рівень)
Одержані результати корелювались з результатами виконання завдань-коанів, що передбачають активізацію естетичного інформативного типу психіки і вміння допитуватись істини в ході смислової репрографії знання та семантичної пресуппозиції (зміст завдань подано у додатку Ж).
Заключний етап діагностики рівня художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за останнім критерієм – готовності до формувального оцінювання попередньо визначених досягнень (реалізації художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової і акмеологічної компетенцій) проводилась за допомогою методів само- і експертної оцінки.
Метод експертного аналізу передбачав залучення студентів до оцінювання художньо-епістемологічної компетентності своїх однокурсників, зокрема суміщення арбітрування з критикою, а згодом – співорганізації дій критика і арбітруючого, як під час аудиторного навчання, так і педагогічної практики.
Верифікація результатів внутрішньої експертизи здійснювалась за допомогою зовнішньої експертної оцінки з боку викладачів, попередньо проконсультованих щодо мети і завдань експертизи. Оцінювання проводилось за 3-бальною шкалою, де бал «3» відповідав анагогічному (високому) рівню сформованості художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики, бал «2» – модусному (середньому), бал «1» – пропедевтичному (початковому) рівню, а бал «0» характеризував відсутність у респондента характеристик досліджуваної компетентності.
Кількісні еквіваленти показників кожного з критеріїв художньо-епістемологічної досвідченості обчислювались за формулою:
kкрит.=, (4)
де, k крит. – кількісний еквівалент суми показників критеріїв;
k експерт. – кількісний показник оцінки сформованості художньо-епістемологічної досвідченості викладачем-експертом;
k самооцінки – кількісний показник самооцінки сформованості художньо-епістемологічного досвіду;
n – кількість експертів, залучених до процесу оцінювання.
Виходячи з цього, кількісний показник загального рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду обчислювався за формулою:
, (5)
Рекомендуємо почитати:
Методика підготовки дітей молодшого шкільного віку до слухання музичного
твору
Одним із завдань музичного виховання є виявлення та подальший розвиток музичних здібностей дітей, що передбачає виховання емоційної чуйності, уміння розуміти характер і зміст музичних образ ...
Специфіка спільної роботи класного керівника та учнівського колективу щодо
організації позаурочної діяльності
Для організації позаурочної виховної роботи в середніх і старших класах із числа найбільш досвідчених учителів призначаються класні керівники. Їх необхідність зумовлена тим, що в цих класах ...
Методичні вказівки, якими доцільно керуватися вчителеві, аналізуючи з
учнями музичні твори
Виходячи з проведеної роботи під час практики, ми визначили структуру і логіку методичних рекомендацій, які є узагальненням науково-методичної літератури, передового педагогічного досвіду, ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>