Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 12

1) запам’ятай себе своїм художнім втіленням;

2) уяви себе своєю художньо втіленою мрією;

3) осмисли себе своєю художньо втіленою метою;

4) зрозумій себе своїм художньо втіленим

· пам’ятним бажанням;

· уявною мрією;

· осмисленою метою;

5) зміни себе у своєму художньо втіленому

· пам’ятному бажанні;

· уявній мрії;

· осмисленій меті;

6) зрозумій себе, здійснивши своє художньо втілене

· пам’ятне бажання;

· уявну мрію;

· осмислену мету

7) здолай себе, здійснивши своє художньо втілене

· пам’ятне бажання;

· уявну мрію;

· осмислену мету;

8) звільнись від себе, здійснивши своє художньо втілене

· пам’ятне бажання;

· уявну мрію;

· осмислену мету;

9) зрозумій себе, звільнившись від своїх художньо втілених

· пам’ятного бажання;

· уявної мрії;

· осмисленої мети;

10) здолай власне звільнення від

· пам’ятного бажання;

· уявної мрію;

· осмисленої мети.

Щодо самої організації діагностування, то завдання виконувались у процесі і після художньої комунікації (під час аудиторних занять), а предметом рефлексії поставав єдиний для усіх музичний текст.

На думку експертів, результати завдань №№1, 2, 3, 4 складають об’єктивну картину для індикації осмислення респондентом доцільності зміни вектору смислового аналізу; результати завдань №№5 і 6 виявляють здатність до музикально-епічного вчуття в сутнісний смисл художнього тексту; успішне виконання завдань №№7, 8, 9, 10 свідчить про здатність респондента до проектування так званого музикально-епічного світоспоглядання (& 1.2.) в контексті компетенції особистісного самовдосконалення

.

Контент-аналіз вербальних і невербальних візуалізацій здійснювався нами за 3-бальною системою (0, 1, 2, 3 бали за кожне з 10 завдань; Хmax = 30; Xmin = 10). Первинна статистична обробка дала підстави створити таку шкалу оцінювання: 10–16 балів (пропедевтичний рівень); 17–23 бали (модусний рівень), 24–30 балів (анагогічний рівень)

Одержані результати корелювались з результатами виконання завдань-коанів, що передбачають активізацію естетичного інформативного типу психіки і вміння допитуватись істини в ході смислової репрографії знання та семантичної пресуппозиції (зміст завдань подано у додатку Ж).

Заключний етап діагностики рівня художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики за останнім критерієм – готовності до формувального оцінювання попередньо визначених досягнень (реалізації художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової і акмеологічної компетенцій) проводилась за допомогою методів само- і експертної оцінки.

Метод експертного аналізу передбачав залучення студентів до оцінювання художньо-епістемологічної компетентності своїх однокурсників, зокрема суміщення арбітрування з критикою, а згодом – співорганізації дій критика і арбітруючого, як під час аудиторного навчання, так і педагогічної практики.

Верифікація результатів внутрішньої експертизи здійснювалась за допомогою зовнішньої експертної оцінки з боку викладачів, попередньо проконсультованих щодо мети і завдань експертизи. Оцінювання проводилось за 3-бальною шкалою, де бал «3» відповідав анагогічному (високому) рівню сформованості художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики, бал «2» – модусному (середньому), бал «1» – пропедевтичному (початковому) рівню, а бал «0» характеризував відсутність у респондента характеристик досліджуваної компетентності.

Кількісні еквіваленти показників кожного з критеріїв художньо-епістемологічної досвідченості обчислювались за формулою:

kкрит.=, (4)

де, k крит. – кількісний еквівалент суми показників критеріїв;

k експерт. – кількісний показник оцінки сформованості художньо-епістемологічної досвідченості викладачем-експертом;

k самооцінки – кількісний показник самооцінки сформованості художньо-епістемологічного досвіду;

n – кількість експертів, залучених до процесу оцінювання.

Виходячи з цього, кількісний показник загального рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду обчислювався за формулою:

, (5)

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14

Рекомендуємо почитати:

Етапи роботи над художнім твором
Визначаючи напрямки роботи над художнім твором і її основні етапи, вчитель керується освітньо-виховними завданнями уроків класного читання, специфікою художнього твору як твору мистецтва і ...

Особистість учня та вчителя іноземної мови
Провідна роль у здійсненні навчально-виховного процесу у школі завжди належала і належить вчителеві. Вчитель виступає як ініціатор цього процесу, організовує його та керує ним. Для нього ва ...

Образотворчі засоби та художня манера живопису К. Білокур
Ім'я Катерини Василівни Білокур, самобутньої художниці з народу, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи, її неосяжні степові далі, лани, щедрі д ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net