Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Педагогічна технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Сторінка 1

Ретроспективний аналіз проблеми педагогічної технології, зокрема її еволюції і сутнісної трансформації (від «техніки» і «технології в освіті» до «технології освіти») постав предметом численної низки педагогічних досліджень, починаючи з середини 50-х р.р. ХХ століття. Вітчизняними і зарубіжними вченими успішно розробляються окремі аспекти проблеми: методологічний, праксеологічний та інші. Осмислення результатів проведених досліджень дає підстави виокремити з-поміж трьохсот визначень поняття «педагогічна технологія» ідентифікацію означеного феномену як комплексного інтегративного процесу, що включає розробку стратегії відповідної освітньої діяльності, забезпечення комфортних умов її реалізації з огляду на можливості і характеристики конкретного суб’єкта педагогічної взаємодії, а також аналіз і коригування одержаних результатів.

Серед найважливіших груп педагогічних технологій називають навчальні (загально професійні, професійно-педагогічні, методичні, особистого спрямування), виховні, інформаційно-комунікативні (гуманітарного і технократичного спрямування). Незважаючи на таке розмаїття, кожна педагогічна технологія функціонує як система взаємозв’язку всіх компонентів педагогічного процесу. Її інтегральна структура включає:

· концептуальну частину (цільові настанови та орієнтації; основні ідеї, закономірності та принципи, що визначають позицію суб’єкта педагогічної взаємодії);

· змістову частину (обсяг і характер дидактичної структури навчального плану, програми, посібника, інтерактивного комплексу, зорієнтованих на особисті можливості студентів);

· процесуальна частина (методи, форми і засоби учіння та організації навчально-виховного процесу; критеріальна база комплексного діагностування формованих компетенцій);

· аналітико-результативна частина (оцінка і коригування результатів впровадження технології, розробка методичних вказівок щодо досягнення передбачуваного результату).

Означена структура педагогічної технології визначає тип організації і управління пізнавальною діяльністю. Аналіз існуючих теорій научіння (Б. Хегенган, М. Олсон) дає підстави для висновку: всі вони так чи інакше зосереджені на ідеї «суб’єкта як творця об’єктивного знання істини». Аргументом на користь такої позиції постає посилання на філоґенетичну потребу людини в істині, її прагнення до осягнення і передачі нащадкам найбільш повного обсягу знань і умінь, набутих у процесі як позитивістського, так і інтуїтивно-емпіричного досвіду.

Утім, фізіологічна зумовленість індивідуальних когнітивних відмінностей ставить під сумнів спроби ідеалізації людської природи і захопленість інтенсифікацією освітнього процесу (інтегративною редукцією навчального матеріалу, прискоренням темпів його вивчення, застосуванням активних навчальних технологій). Означений факт (аксіома) вказує на необхідність пошуку способів організації цивілізованого діалогу мистецької, зокрема музичної освіти з релігією у векторі розвивальної релігійної освіти (М. Грімміт, І. Колесникова, В. Мейєр, П. Херст). В умовах лавиноподібної інформаційної експансії це спонукає до зміщення акцентів з фактологічного на методологічне наповнення освітнього змісту і поступового переходу від курикулярно організованої планово-розподільної трансляції-інтеріоризації навчального матеріалу під наглядом вчителя-оператора до парадигми когнітивно-афективного розвитку як духовного самовдосконалення. Така переорієнтація, на думку фахівців (А. Бандура, М. Бершадський, В. Гузеєв ), вимагає застосування когнітивно-корекційної технології, тобто технології, яка реалізує стратегію «топології шляху до смислу» (М. Мамардашвілі, В.Зінченко) і уможливить конструювання семантичної пресуппозиції – взаємонакладання дво- і тримірної моделей знання та афірмацію (утвердження нових) смислів і цінностей.

Вона відрізняється від традиційних педагогічних технологій (технологій «нормальної науки», за Т. Куном), стратегічні моделі предметно-знаннєвого підходу яких (від фрактального поділу до контемпляційного узагальнення) цілеспрямовані на інтеріоризацію і творчо переосмислене застосування навчального матеріалу у процесі інформаційно-енергетичного обміну. Причому, розуміння цього матеріалу, зазвичай, обумовлене «нормами» конкретного соціокультурного хронотопу і передбачає релятивну безконечність полісемії. Навіть гіпотетико-дедуктивна схема застосування прагматичного методу (від англ. pragmatical – в’їдливий, настирливий, оснований на достовірних свідченнях), що передбачає «здатність здогадуватись» (У. Найсер , Г. Рузавин, Л. Фестінгер, І. Христосенко ), не долає дискурсивності розуміння тексту. Вона обмежує можливості семантичного аналізу дослідженням лише когнітивної складової цінності, а герменевтичного методу вчуття, «вживання», уподібнення – її афективною складовою. Отже, характерними рисами пропонованої інтелектуальної ситуації залишаються нівелююча позитивізація знання, дезорієнтованість інтелекту в повноцінному осягненні істини. Дана ситуація зумовлює очевидність повернення до надситуативної верифікації сутнісного знання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Аналіз наукових підходів самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації
Вища освіта України завжди була дуже високої якості. Такою вона залишається і сьогодні. Випускники ВНЗ України, особливо фізико-математичного, медичного, авіаційного, морського, інженерно-т ...

Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю
Навчально-виховний процес, який заснований на взаємодії викладання та навчання, який спрямований на пробудження, формування інтелектуальних якостей духовно розвиненої особистості – специфіч ...

Методика використання методу проектів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»
В наш час у центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться актуальна проблема організації особистісно орієнтованої проектно-технологічної діяльності, яка пов’язана з підвищенням якос ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net