Принципи, структура та зміст побудови програми «Духовна музика в сучасній школі»

Нова педагогіка » Роль духовних піснеспівів у музичному вихованні молодших школярів » Принципи, структура та зміст побудови програми «Духовна музика в сучасній школі»

Сторінка 2

Як і в будь-який іншій навчальній програмі, І. Кошміна називає обов'язковими будуть і інші принципи:

1) поступове ускладнення матеріалу;

доступність відібраного матеріалу для сприйняття учнями, облік їхніх вікових особливостей;

3) послідовність викладу матеріалу, що відбиває внутрішню логіку і закономірності релігійно-духовної культури;

системність у викладі матеріалу;

природний зв'язок нового матеріалу з уже відомим, опора на рівень розвитку учнів і їхнього знання;

зміст курсу, що відбиває характерні образи, теми, стильові напрямки релігійно-духовної музики;

пора на церковний текст, канонічне Слово як осно- ву духовної музики;

8) « лінійний » виклад матеріалу;

зіставлення православної культури з західноєвропейською християнською культурою (ще коротке знайомство також з культурою буддизму й ісламу).

Кожен здобуток програми художньо значимо несе в собі загальнолюдські цінності, сприяє формуванню в дітей гуманного відношення до навколишньої дійсності, розвиткові їхнього досвіду колективного життя, вихованню милосердя і жалю, любові і терплячого відношення до близького. Розроблені І. В. Кошміною шляхи введення духовної музики в шкільний урок покликані допомогти вчителеві організувати навчальний матеріал так, щоб зберегти культурологічний підхід до неї. Виділимо кілька прийомів (способів) викладу матеріалу духовної музици на уроці.

1. Художній ансамбль православного культу.

Духовна музика і російська класика.

Християнська віра в народному представленні.

Діалог християнських культур.

Вітчизняна історія і православна культура. Святі.

Творці духовної музики.

Діалог поколінь.

У широкому змісті останній прийом є стрижнем усієї програми, тому що відродження духовної музики вже припускає діалог поколінь. Але І. В. Кошміна дає це визначення й у вузькому змісті, як організуючий спосіб, у якому вихідною точкою будуть події сьогоднішнього дня.

На одному занятті цілком природно можуть бути об’єднаними кілька прийомів, що визначається конкретними задачами і темою уроку, але один з них буде ведучим, а інші — доповнюючими. Кошміна подає ряд прийомів.

Художній ансамбль православного культу. Цей прийом заснований на єдності усіх видів духовної культури: слова, музики, іконографії, скульптури.

Духовна музика розглядається як частина єдиної релігійної культури і вводиться на уроці в комплексі храмових мистецтв.

Так, на першому уроці в 1 класі тема «Духовна культура — світ краси і гармонії» припускає розкриття загальних рис, властивій релігійній культурі: строгість, велич, краса храмів, фресок, ікон, живопису і музики. Уроки другої чверті 1 класу присвячені темі: «Храм. Музика в храмі». Даються загальні поняття про архітектуру церкви, дзвіниці, церковних дзенькотах, значенні дзвонів на Русі, про внутрішню будівлю церкви і служби (усеношна, літургія), у яких музика є важливою складовою частиною. Можна згадати урок, присвячений Різдву Христову. Розповідаючи про цю подію, варто прочитати сторінки з Євангелія, показати ікони, прослухати церковні пісноспіви. За таким же принципом будується й урок, присвячений Водохрещі. Спочатку йде коротка розповідь про Хрещення Ісуса Христа, або читання фрагменту з Євангелія («Дитячої Біблії»), після чого прослуховується піснеспів свята.

Духовна музика і російська класика. В основі прийому — зіставлення духовних образів у світських добутках і власне церковній музиці. Педагог знайомить дітей з церковною музикою, потім показує близький по подоі приклад зі світського музичного здобутку. Так, пісноспіви «Многая літа» удало порівнюється з заключним хором «Слався» з опери М.Глинки «Іван Сусанін», написаним у жанрі «многоліття». При порівнянні підкреслюється їх образна, емоційна, інтонаційна спільність.

Можливий «рух» в іншій послідовності. Наприклад, спочатку відбувається знайомство з двома п'єсами з «Дитячого альбому» П.Чайковського («Ранкова молитва», «У церкві»), а потім прослуховуються хори з ранкової і вечірньої служб. Першу п'єсу — «Ранкова молитва» — можна зіставити з хором, що звучить під час ранкового богослужіння, літургії (наприклад, «Благослови, душе моя…»), останню п'єсу циклу — «У церкві» — зіставити з хором з вечірньої служби, наприклад «Свете тихий». Таким чином, добуток класичної музики допомагає ввійти в образний лад церковних піснеспівів.

На заняттях, присвячених Великодні, після розповіді про саме свято і знайомство з головними пісноспівами діти слухають IVчастину Першої фортепіанної сюїти С.Рахманінова «Світле свято» (або однойменну увертюру Н.Римського-Кор-сакова), де повсякденний наспів великоднього тропаря проходить кілька разів.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Я.А. Коменський – основоположник наукової педагогіки
Народився в 1592р. в м. Нівніце (Південна Моравія) в сім’ї мірошника, члена громади „Чеських братів”. В 1618 році община „чеських братів” призначає Коменського пастирем-проповідником в м. Ф ...

Вікові особливості та музична характеристика дітей молодшого шкільного віку
Однією із цілей музичного виховання є музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугіна, - складне явище. Між його компонентами встановлюються різноманітні взаємозв’язки: мі ...

Здійснення підсумкового контролю вивчення менеджменту
Метою вивчення курсу менеджменту є придбання студентами теоретичних і практичних знань і навичок в області менеджменту (керування підприємством). Програмою навчання передбачене вивчення ціл ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net