Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу

Нова педагогіка » Роль духовних піснеспівів у музичному вихованні молодших школярів » Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу

Сторінка 4

Другим етапом розвитку багатоголосся є створення багатоголосних кантів, псалмів, гімнів, вони належали до поза церковної музики, але були пов’язані з релігійними сюжетами. До нас дійшли імена відомих в той час композиторів цього стилю, як наприклад М.Дилецький; Олекса Лешковський, Клим Коновський (видатні виконавці у жанрі партесного концерту – стилю українського бароко) та ін.

Отже, з використанням партерного співу та фіксованої нотно-лінійної системи письма богослужбовий спів звівся до музики, тобто до матеріального свого початку. “Наслідування небесного змінилося наслідуванню земного, янголоподібний спів змінився земним”.

Відірваність від структури богослужбового співу і від богослужбових текстів в більшій чи меншій мірі характерно для композиторської церковної творчості. Якщо богослужбовий спів є в деякій мірі проявленням Божественного Порядку, розспів – конкретна систематична організованість і методичний порядок, а розспівник – носій цього порядку, то музика є проявленням природним, природнього порядка, концерт – конкретне музично-композиторське проявлення порядку, а композитор – носій цього порядку. Таким чином, між розспівником і композитором є різниця. Розспівник – є провідник Божого Порядку, а композитор – провідник порядку само створеного.

Першими представниками є Дилецький і вихованець його школи В.Тітов. Дилецький був автором багатьох партерних хорів із них відомий кант: “Радуйся”, “Херувимська”, “Достойно єсть”. У своїй творчості він заперечував старовиний партерний спів, але частково він його використовував у своїх творах.

У XVIII столітті з’являється новий жанр хорової музики – хорові концерти, які зазнали впливу італійського стилю, але в них мали перевагу розспіви православного розспіву. Видатними творцями хорових концертів духовної музики були: Березовський, Ведель, Бортнянський.

Максим Созонтович Березовський – талановитий український співак і скрипаль, геніальний композитор, один із стовпів православного хорового мистецтва музичного класицизму, все ж таки домінуючим залишається поліфонічний стиль барокового хорового концерту. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. У цілому ж, характеризуючи творчість композитора Березовського, слід зазначити, що він разом із іншим відомим українським композитором Артемієм Веделем є представником нового напрямку в партесному співі, що характеризувався потягом до узгодження музики й тексту.

Артемій Лук'янович – видатний український композитор, творець духовної музики, яка увійшла до золотого фонду української музичної культури. Його хорові духовні твори стали класикою українського партесного концерту XVIII ст. За навчання в старших класах Києво-Могилянської академії Артемій Ведель керував великим академічним хором, який інколи мав у своєму складі до 300 чоловік. Ведель був не лише регентом хору Академії, а й скрипалем-солістом у її симфонічному оркестрі. Паралельно почав писати музику. Працював у Москві, Харкові, Києві. Духовна музична спадщина композитора значна й охоплює майже всі жанри церковної музики.

Дмитро Бортнянський – український композитор. Автор 6 опер, багатьох хорових, симфонічних, камерно-інструментальних творів, в яких відображені мотиви української народної пісенності. Церковно-вокальна, хорова музика Бортнянського, в якій він послідовно і завжди проводив свій зв'язок з українською духовною музикою та хоровим літургійним співом українських православних церков, була дуже популярною ще за його життя. Їх співали й за межами церкви, у навчальних закладах, в аматорських хорах, у кріпосних капелах, у побуті. Їх перекладали для клавесина та фортепіано, гуслів та інших інструментів. Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Але найголовніше те, що Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплавлене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Історична відомості про університет
Болонський університет – найстаріший університет Європи. Задуманий в 1088 р. як центр підготовки юристів, вуз прославився перш за все відкриттями в області природних і математичних наук. По ...

Психолого-педагогічні особливості молодших школярів і забезпечення їх самостійності в учбовій діяльності
Вступ дитини до школи — це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються й продовжують ро ...

Педагогічні вміння та педагогічна техніка
Нині педагогічну техніку визначають як систему вмінь учителя, що дає змогу використовувати власний психофізичний апарат для досягнення ефективних педагогічних результатів. До основних компо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net