Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу

Нова педагогіка » Роль духовних піснеспівів у музичному вихованні молодших школярів » Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу

Сторінка 4

Другим етапом розвитку багатоголосся є створення багатоголосних кантів, псалмів, гімнів, вони належали до поза церковної музики, але були пов’язані з релігійними сюжетами. До нас дійшли імена відомих в той час композиторів цього стилю, як наприклад М.Дилецький; Олекса Лешковський, Клим Коновський (видатні виконавці у жанрі партесного концерту – стилю українського бароко) та ін.

Отже, з використанням партерного співу та фіксованої нотно-лінійної системи письма богослужбовий спів звівся до музики, тобто до матеріального свого початку. “Наслідування небесного змінилося наслідуванню земного, янголоподібний спів змінився земним”.

Відірваність від структури богослужбового співу і від богослужбових текстів в більшій чи меншій мірі характерно для композиторської церковної творчості. Якщо богослужбовий спів є в деякій мірі проявленням Божественного Порядку, розспів – конкретна систематична організованість і методичний порядок, а розспівник – носій цього порядку, то музика є проявленням природним, природнього порядка, концерт – конкретне музично-композиторське проявлення порядку, а композитор – носій цього порядку. Таким чином, між розспівником і композитором є різниця. Розспівник – є провідник Божого Порядку, а композитор – провідник порядку само створеного.

Першими представниками є Дилецький і вихованець його школи В.Тітов. Дилецький був автором багатьох партерних хорів із них відомий кант: “Радуйся”, “Херувимська”, “Достойно єсть”. У своїй творчості він заперечував старовиний партерний спів, але частково він його використовував у своїх творах.

У XVIII столітті з’являється новий жанр хорової музики – хорові концерти, які зазнали впливу італійського стилю, але в них мали перевагу розспіви православного розспіву. Видатними творцями хорових концертів духовної музики були: Березовський, Ведель, Бортнянський.

Максим Созонтович Березовський – талановитий український співак і скрипаль, геніальний композитор, один із стовпів православного хорового мистецтва музичного класицизму, все ж таки домінуючим залишається поліфонічний стиль барокового хорового концерту. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. У цілому ж, характеризуючи творчість композитора Березовського, слід зазначити, що він разом із іншим відомим українським композитором Артемієм Веделем є представником нового напрямку в партесному співі, що характеризувався потягом до узгодження музики й тексту.

Артемій Лук'янович – видатний український композитор, творець духовної музики, яка увійшла до золотого фонду української музичної культури. Його хорові духовні твори стали класикою українського партесного концерту XVIII ст. За навчання в старших класах Києво-Могилянської академії Артемій Ведель керував великим академічним хором, який інколи мав у своєму складі до 300 чоловік. Ведель був не лише регентом хору Академії, а й скрипалем-солістом у її симфонічному оркестрі. Паралельно почав писати музику. Працював у Москві, Харкові, Києві. Духовна музична спадщина композитора значна й охоплює майже всі жанри церковної музики.

Дмитро Бортнянський – український композитор. Автор 6 опер, багатьох хорових, симфонічних, камерно-інструментальних творів, в яких відображені мотиви української народної пісенності. Церковно-вокальна, хорова музика Бортнянського, в якій він послідовно і завжди проводив свій зв'язок з українською духовною музикою та хоровим літургійним співом українських православних церков, була дуже популярною ще за його життя. Їх співали й за межами церкви, у навчальних закладах, в аматорських хорах, у кріпосних капелах, у побуті. Їх перекладали для клавесина та фортепіано, гуслів та інших інструментів. Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Але найголовніше те, що Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплавлене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Орієнтування на місцевості, план і карта у методиці викладання природознавства в допоміжній школі
Основним завданням викладання природознавства в допоміжній школі є ознайомлення учнів з природними умовами і корисними копалинами, життям та господарською діяльністю населення України і зар ...

Загальнотехнічні предмети в контексті підготовки спеціаліста у ВНЗ
Як свідчить досвід історії професійно-технічного утворення в Україні і за кордоном, склад і зміст предметів, що належать до загальнотехнічних, не залишаються незмінними. Історичний аналіз п ...

Поняття комунікативної компетентності та комунікативного підходу у навчанні іноземних мов
Основною метою навчання іноземних мов в загальноосвітній школі є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Як за ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net