Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу

Нова педагогіка » Роль духовних піснеспівів у музичному вихованні молодших школярів » Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу

Сторінка 3

У 1594 році візантійський патріарх Мелентій узаконив церковне багатоголосся. І так, для того щоб протистояти католицизму, музику якого збагачував орган, Православна церква затвердила багатоголосся. Становленням багатоголосся розпочався другий період історії християнського багато службового співу на Україні і взагалі. Становлення і розвиток партерного співу проходили в хорах створених при православних братства і братських школах. Відомо, що у 1604 році був створений свій хор при Львівському братстві, який складався з учнів братства, які навчалися партерному співу. У Луцьку в бібліотеці збереглася велика кількість партерних партитур, в цей час були створені традиції партерного співу. Багатоголосні твори писалися для дванадцяти та більше голосів про це свідчать, стародавні збірники нотних рукописів. Тексти для тих творів бралися з Святого Письма і записувалися слов’янсько-руською мовою.

На Україні багатоголосся широко використовувалося у вигляді стрічного співу та демественного чотириголосся. Стрічний спів на Україні відомий з давніх часів, про це свідчать наявність багатоголосних крюкових записів, що збереглися в бібліотеках і архівах. Нажаль, вони здебільшого не розшифровані і не досліджені. Свою назву стрічний спів одержав від форми його фіксації. Він записувався у вигляді партитури з кількома (відповідно до числа голосів) крюками (знаменними, або демественними)строчками, що виписувалися над текстом. Для кращої орієнтації співаків колір знаків суміжних крюкових рядків був різним. Чорним записувалися крайні голоси, червоним середні. Відтінення партій було необхідне виконавцям, які співали твір по загальній партитурі. Окремих по голосників не існувало. У стрічній партитурі фіксувалося кілька близьких за характером і діапазоном голосів, які не віддалялися один від одного на широкі інтервали, і часто сходились в унісон, перехрещувалися, рухалися паралельно. У стрічному співі намітилося кілька стильових різновидів, в основу кожного з яких покладено ті. Чи інші наспіви, певні форми багатоголосся, врешті відповідний тип без лінійної нотації. Найбільш поширеними були три види: путьове, власне стрічне та демественне багатоголосся.

Другий вид багатоголосся, що використовувався на Україні це так зване демественне багатоголосся. “Демественний спів, це спів урочистий, напівцерковний, бо не сполучений з голосовою системою, ні з ритмом, штучний, імпровізаційний в побудові і був властивістю народних співаків “демествеників”, під керівництвом диригентів – доместиків”.

Отже, демествене багатоголосся – стиль заснований на соло з супроводом хору. Цим, по суті, воно відрізнялося від стрічного та путьового багатоголосся. Демественник розпочинав, як соліст, вів усю мелодію, виділяючи її серед інших голосів, які послідовно вступали, часто імітуючи початок демества. Створені хори в цей час були двох родів: створені при монастирях та при світських церквах, останні складалися з світських співаків, з демественників. Мелодії вступаючих по черзі голосів були схожі на сольну, а інколи вони були і відмінні. Цей вид багатоголосся називався ще гармонійним або акордовим. Розвиток багатоголосся поступово підходив до багатоголосся, в якому вирізнялися поліфонічні звороти. Всі вище згадані види співу підготували грунт для нового мистецтва – партесного співу.

Партерний спів виявився багато в чому спорідненим з формами багатоголосся, що планували до нього, успадкував окремі їх риси, а в своїх ранніх формах майже не відрізнявся від них. Ці форми часто існували паралельно. Прикладом є хоровий спів Києво-Печерської лаври, в якому нарівні зі старими традиціями існували нові. Але разом з тим багатоголосний спів лаври вже спів партерний з новими функціональними розмежуваннями голосів, відчутною октавною системою, мажорним та мінорним ладами, характерними кадансами. За своїм складом цей спів був гомофонно-гармонійним. Основна мелодія велася другим тенором. Перший тенор супроводжував її паралельним рухом терцією вище, бас звучав октавою нижче тенора основного (другого). Багатоголосся Києво-Печерської лаври становить перший етап розвитку партерного співу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Елементи прикладної математики – один із найважливіших розділів шкільної алгебри
Розподіл годин математики в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється у відповідності до Робочих навчальних планів закладів освіти на 2009/2010 навчальний рік, які склад ...

Загальні методи навчання суспільних дисциплін
Сучасна класифікація загальних методів навчання формувалася з 50-х до кінця 70-х років ХХ ст. Найбільш обґрунтоване її визначення знайшло в колективних роботах російських авторів (під керів ...

Вікові особливості фізичного і психічного розвитку молодших школярів
Початковий період життя дитини характеризується інтенсивним розвитком всіх органів і систем. Дитина народжується з певними успадкованими біологічними властивостями, включаючи і особливості ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net