Сутність церковного співу

Нова педагогіка » Роль духовних піснеспівів у музичному вихованні молодших школярів » Сутність церковного співу

Сторінка 1

Церковний спів є одним з найважливіших елементів православного богослужіння. Принцип церковного співу слов’янська церква прийняла від православної грецької церкви. У зв’язку з тим, що богослужіння складається з вербальних засобів спілкування (молитва, проповідь та ін.), інструментальна музика при православному богослужінні не використовується. Крім того, відмова від інструментальної музики пов’язана з аскетизмом, притаманним православній церкві. Інструментальна музика впливає, в першу чергу, на емоційний стан людини, тобто, на її душу, а аскетизм закликає до рівноваги емоційного стану і устремлінні духа до Бога. Інструментальну музику різні люди сприймають по-різному, і тільки слово точно формулює думку, об’єднуючи людей у молитві. Слово, забарвлене музичним елементом – звуком, поєднує логічну ясність і певність вимовленого з вираженням емоційної реакції на сприйняття виражених словом ідей. Саме в цьому полягає причина використання музичної стихії під час богослужіння православної церкви тільки у вигляді слова, поєднаного з музичним звуком, який надає емоційного елементу логічно-конкретному слову, тобто, логічному змісту текстів, з яких складаються богослужіння. Музичний інструмент не може говорити, а тому не може навчати, молитись, розповідати.

В православній церкві нема богослужіння, в якому не було б співу, навіть читання богослужбових текстів виконується на певній ноті і локалізується. Чим більше урочистості в службі, тим більше співу. Ті частини богослужіння, які в будні дні читаються (вірші, славослів’я та ін.) на святкових службах обов’язково співаються. Отже, слово з’являється в різному звуковому оформленні, відповідно характеру богослужіння.

Інтенсивний розвиток українського хорового мистецтва обумовлений художніми традиціями нашого народу. Хорова культура сучасності постає як закономірний спадкоємець багатовікових традицій. Найвищі художні досягнення хорової музики пов’язані з церковною культурою, оскільки християнська церква упродовж багатьох століть була головним центром музичного професіоналізму. Ще і сьогодні потребують більш детального дослідження і є недостатньо висвітленими питання, пов’язані з культовою традицією. В богослужебній літературі висвітлюється переважно чинопослідовність богослужіння та символіка священнодійств і недостатньо розкривається її музичний бік та виконавська інтерпретація. Вищенаведені обставини обумовлюють актуальність подальшого дослідження і розробки прикладних аспектів традиційного духовного хорового співу в контексті розвитку хорової культури України. Література по богослужбовому співу православної церкви невелика, але досить ґрунтовна. Опублікована велика кількість статей публіцистичного характеру, які розкривають актуальні проблеми церковного співу. Перші документальні публікації з питань давньоруської музики були написані не фахівцями-музикознавцями, а археографами й істориками. Цінні матеріали поданні в статті В.М.Ундольського “Зауваження для історії церковного співу в Росії”. Автор приводить витримки з музично-теоретичних трактатів XVII століття й рукописних документів, що містять фактичні відомості про співоче мистецтво давнини. Основні роботи з літургійного музикознавства з’явилися в другій половині XIX століття. У 1867-1869 роках вийшла у світ фундаментальна праця Д.В.Разумовського “Церковное пение в России”, що є систематизацію лекцій по історії й системі російського церковного співу, прочитаних Д.В.Разумовським студентам Московської консерваторії. Поряд з багатьма цінними історичними відомостями у цій роботі докладно аналізується структура знаменного розспіву, дається керівництво до прочитання давньоруських співочих нотацій. Наприкінці XIX і початку XX століття розгортається діяльність таких вчених, як А.В.Преображенський, С.В.Смоленський, В.М.Металов, І.І.Вознесенський, які у своїх пошуках пішли далі по шляху, прокладеному Д.В.Розумовським. Праця В.М.Металова “Очерк истории православного церковного пения в России” була задумана автором і виконана як підручник для духовних семінарій. Автор побудував свою роботу на основі праці Д.В.Разумовського, якого він постійно цитує, але, при цьому підкріплює свій виклад багатим критичним апаратом і переліком використаних їм при складанні його книги рукописних співочих пам’ятників. Н.Д.Успенський “Древнерусское певческое искусство”. Ця праця являє собою систематичний виклад історії богослужбового співу російської православної церкви від початку християнства на Русі й до початку XVIII століття. У роботі багато нотних прикладів з відмінним критичним матеріалом. Особливої уваги й найвищої оцінки заслуговує робота І.А.Гарднера “Богослужебное пение Русской православной церкви”. Дана праця являє собою систематичний виклад історії російського церковного співу від початку християнства на Русі до першої чверті XX сторіччя. Особлива увага приділяється питанню про “літургійну природу” канонічного співу. Автор викладає церковний погляд на музику і її місце в житті Церкви: православний канонічний спів є не просто елементом або компонентом богослужіння, він - один з видів самого богослужіння.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Домашній експеримент
Домашній експеримент – вид самостійної роботи, що виконується без контролю з боку вчителя, але з безумовним дотриманням техніки безпеки. Його виконання привчає самостійно планувати й органі ...

Методика діагностики розвитку мовлення дітей раннього віку
Як показали результати попереднього вивчення нормативної документації, зокрема чинних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку, які свідчать про те, що до якості мовлення малюків ...

Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів у першокласників
На основі аналізу теоретичних основ процесу формування пізнавальних інтересів в учнів 1 класу та практики роботи сучасної початкової школи ми виявили можливості вдосконалити цей процес. Вра ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net