Географічні інновації для молодшої школи

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Географічні інновації для молодшої школи

Сторінка 2

Цікавою як для учня, так і для вчителя, може бути робота з електронними контурними картами, що входять до складу атласу. На контурній карті великого розміру, що подається, наприклад, на мультимедійній дошці, набагато зручніше пояснити правила заповнення контурних карт, вимоги до підписів, нанесенню умовних знаків. Це спрощує поточний контроль знань учнів, пов'язаний зі знанням географічної номенклатури, підсилює інтерес школярів до предмету і безумовно стимулює розвиток комп'ютерних навичок.

Інтерфейс педагогічного програмного засобу легкий для сприйняття як вчителями, так і учнями, а у «Керівництві користувача» надається детальна інформація щодо використання програми.

Хоча використання електронного атласу потребує певного рівня технічного забезпечення навчальних класів та комп'ютерної обізнаності користувачів, воно відкриває нові можливості у вивченні предмету та реалізації індивідуальних здібностей учнів.

Наявні функції СD-атласу дають можливість використовувати його вчителем при підготовці до уроку, розробці та використанні тестового контролю знань учнів, тиражування завдань на окремих аркушах. А учням він буде у пригоді при підготовці домашніх завдань, в написанні рефератів та повідомлень, формуванні навичок роботи з комп'ютером.

Використання СD-атласу можливе при наявності хоча б одного комп'ютера, до якого під’єднано проектор, мультимедійну дошку, телевізор або монітор з великим екраном. В цьому випадку карти електронного атласу можливо використовувати замість стінних. Інший напрямок – використання у комп'ютерного класу, коли учні можуть переглядати зміст CD з персональних комп'ютерів.

Аналіз шкільної практики засвідчує наявність суперечностей між завданнями щодо формування у молодших школярів природничих знань, які передбачені у новітніх нормативних документах, та недостатнім рівнем їх вирішення. Зокрема набуває особливої значущості проблема формування понять план місцевості та карта. Учні часто засвоюють визначення поняття без розуміння його сутності, оперують термінами без усвідомлення наявних істотних ознак, відчувають труднощі у класифікації і систематизації понять. Зняття цих суперечностей передбачає здійснення спеціально організованого процесу формування понять та цілеспрямованої системи роботи в ньому, що дозволить поєднати процеси навчання і розвитку учнів.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню – методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони – внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

При роботі з планом, а надалі й з іншими планами та картами треба звернути увагу учнів на те, що саме зображено на них.

Вже в другому класі, продовжуючи роботу з планом класу, переходити від роботи з макетом шкільної ділянки до її плану, причому на початковому етапі роботи план використовувати паралельно з макетом, що дає можливість співвіднести умовні знаки плану опосередковано через макет з позначеними ними об’єктами реальної місцевості.

Головним у цій роботі є формування свідомого сталого уявлення про просторове розміщення знайомих, які постійно спостерігаються, об’єктів, співвідношення їх з умовно-об’ємними і символічними зображеннями, вміння передавати словесно та графічно їхні просторові характеристики. В план найближчого оточення включаються вулиці, розташовані поряд зі школою.

Учні другого класу можуть відтворити за планом макет шкільного подвір’я, скопіювати план. Упродовж всього навчального року проводяться вправи на закріплення навиків просторового орієнтування. Необхідно добиватися від учнів використання під час роботи з макетом і планом слів, що позначають просторові характеристики об’єктів (великий, маленький, високий, низький) та просторові відношення між ними (ближче, далі, праворуч, ліворуч, спереду, ззаду). Учні повинні вміти правильно зорієнтувати будинок школи на макеті і розмістити решту об’єктів відносно нього.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Сутність навчальної діяльності учнів у класі-комплекті
Малокомплектна початкова школа – школа без паралельних класів, з малим контингентом учнів. Цей тип школи існує, як правило, в сільській місцевості. Найчастіше вона є початковою. Однак в осн ...

Самоконтроль і розвиток умінь виразного мовлення
Як уже зазначалося, виразності мовлення досягають умілим інтонуванням залежно від змісту, умов спілкування, а також доречним вживанням зображальних засобів (епітетів, метафор, порівнянь тощ ...

Просвітницький захід для батьків
Практичний психолог НВК смт. Муровані Курилівці Витюк І.В. Тема: Вплив батьків на формування здорового способу життя дітей Мета: Надати батькам інформацію про здоров 'я та сфери здоров'я. С ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net