Особливості вивчення природознавства у 4 класі

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Особливості вивчення природознавства у 4 класі

Сторінка 1

За навчальним планом на вивчення природознавства у 4 класі відводиться 1 год. на тиждень, всього 34 год. Завдання курсу природознавства у 4 класі полягають у тому, щоб поглибити знання учнів про неживу і живу природу та працю людей свого краю, дати їм уявлення про різноманітні професії, сформувати вміння читати нескладний план, географічну карту, глобус, навчитись орієнтуватися на місцевості за допомогою компасу і місцевих ознак (Сонця, розташування мурашників, розростання гілок на південь, а моху з північного боку дерев та інших орієнтирів). Озброїти учнів знаннями про природу та працю людей нашої Батьківщини. У 4 класі учні продовжують вести спостереження за природою і працею людей своєї місцевості, і, таким чином, здійснюється сезонний і краєзнавчий принципи навчання.

Використання краєзнавчого матеріалу під час спостережень дає змогу учням побачити навколишню дійсність у різноманітних зв'язках, відношеннях і залежностях. Безпосереднє спілкування з природою сприяє розвитку у дітей спостережливості, самостійності в набутті знань, зацікавленості в навчанні.

Кожного сезону на підставі спостережень учнів проводяться узагальнення.

Кожний розділ програми з природознавства має специфіку викладання. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ «План і карта». Ознайомлення учнів з фізичною картою України дає змогу вчителеві створити у них певні просторові уявлення, які сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу наступних тем. Серед інших методів, які вчитель використовує на уроках, перевага надається роботі з картою. Але, щоб учні усвідомили поняття «географічна карта», вчителю необхідно провести велику роботу по формуванню цілої низки проміжних уявлень і понять, а саме: «горизонт», «сторони горизонту», «орієнтування на місцевості», «масштаб», «план», «топографічна карта» і лише після цього – «географічна карта».

Метод роботи з картою включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи.

1. Підготовчі. Учні усвідомлюють поняття про план і карту.

2. Математичні. Учні знайомляться з математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.

З Графічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани (шляху, ділянки), заповнювати контурні карти.

4. Прийоми цієї групи дають можливість учителю навчити учнів висловлювати за даними карт свої судження, складати усні та письмові розповіді, робити висновки.

5. Виховні. Підводять учнів до відповідних ідейно-політичних висновків. Наприклад, формуючи в учнів поняття про ту або іншу карту, учитель на яскравих прикладах показує значення цієї карти в житті людей. Розкриваючи зміст окремих географічних назв, учитель може розказати дітям про героїчні подвиги вітчизняних учених-географів, дослідників та ін.

Найбільш складною темою є «Масштаб». Тому, щоб полегшити дітям усвідомлення її, необхідно запропонувати виконати кілька вправ не тільки на даному уроці, а й повернутися до формування поняття «масштаб» в інших темах і дати учням вправи на визначення відстані між містами, протяжності гір, річок, особливо під час ігор – уявних подорожей по карті.

Щоб швидше навчити молодших школярів читати карту, необхідно залучати їх до практичної діяльності. Давати дітям завдання для самостійного знаходження об'єктів за умовними знаками, обчислювати відстань між пунктами за масштабом, складати коротенькі характеристики об'єктів, а також вчити аналізувати, зіставляти, порівнювати, робити відповідні висновки. Слід відмовитися від пасивного і механічного запам'ятовування умовних знаків карти.

Активізувати пізнавальну діяльність учнів при вивченні карти сприяють різноманітні ігри як на уроках, так і в позакласній роботі.

Географічні карти відносяться до знакових засобів навчання, так як вся інформація на них передається за допомогою умовних знаків та кольорів, тобто в абстрагуватися логічно завершеному вигляді. Це дозволяє побачити всі наявні на Землі об'єкти, оцінити їх взаємоположення і положення в просторі. У початковому курсі природознавства застосовуються наступні види карт – фізичні карти своєї місцевості, України, півкуль та карта природних зон України, плани місцевості, а також атлас "Світ і людина"

У сучасній методиці карта розглядається як "… засіб триєдиного навчання: вона служить об'єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань про досліджувані географічні явища. Всі три компоненти географічних знань взаємопов'язані і взаємодіють один з одним, бо, не знаючи карти, неможливо використовувати її як засіб наочності і джерело знань". Таким чином, перед вчителем початкових класів стоїть складне завдання – навчити дітей розуміти карту, читати її, використовувати для отримання нових знань. Ця задача реалізується послідовно – робота починається з практичних занять на місцевості. Учні встановлюють місце розташування окремих предметів по сторонам горизонту, визначають відстані між ними.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Сценарій позакласного заходу із географії „Два кораблі”
Мета: удосконалити та збагатити знання учнів з фізичної географії, надати учням можливість продемонструвати навички роботи з картами, вміння застсовувати знання у нестандартних ситуація; ви ...

Система розвитку творчої особистості
Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних зм ...

Оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності
Проблемність і інші принципи розвитку продуктивного мислення не можуть бути реалізовані без обліку вікових і індивідуально-типових особливостей мислення. Віковим особливостям інтелектуально ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net