Орієнтування на місцевості, план і карта у методиці викладання природознавства в допоміжній школі

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Орієнтування на місцевості, план і карта у методиці викладання природознавства в допоміжній школі

Сторінка 2

3. Визначити:

а) що ти бачиш навколо себе, коли стоїш на ньому (вказати) місці?;

б) чи бачать один одного діти, коли один стоїть (вказати), а другий – там (вказати)?;

в) де садок, а де чагарник?

Вправи даного типу повинні проводитись упродовж усього навчального року. При цьому складність завдань повинна диференціюватись для кожного учня залежно від того, як він засвоїв матеріал.

Одночасно з макетом шкільної ділянки діти ознайомлюються з макетом класної кімнати. Вчитель показує на макеті, де чия парта, і місце кожного учня. Макет класної кімнати повинен бути в класі з перших днів перебування учнів у школі. Ознайомлюючи учнів з правилами поведінки, показуючи, де учень повинен сидіти, як виходити до дошки, вчитель звертається до макета, коли ця дія вже показана ним. Крім того, на етапі вивчення учнів успішність засвоєння ними правил поведінки та орієнтування за макетами допоможуть у визначенні рівня їхнього психічного розвитку, оскільки навички просторового орієнтування можуть служити одним із діагностичних засобів визначення рівня інтелектуального розвитку дитини. Робота на закріплення навчально-організаційних навичок з використанням плану може проводитися на початку або в кінці кожного уроку.

Учні повинні засвоїти розміщення на макеті всіх класних меблів, повинні вміти знаходити місце, де сидять їхні товариші, показати, як вони йтимуть до дошки, назвати, повз кого з дітей будуть проходити.

Наступним етапом повинна бути робота з планом класної кімнати.

Вчитель "домовляється" з учнями, що кожну парту чи стіл на макеті вони замінять прямокутними аркушами паперу. На уроках ручної праці учні наклеюють на аркуш паперу однокольорові прямокутники за зразком, запропонованим вчителем. Після цього діти порівнюють макет і свої плани, якими тепер вони користуватимуться, знаходити свої парти, місця та інші об’єкти – дошку, шафу, стіл вчителя, двері, вікна. Далі робота з планом проводиться в тій самій послідовності, в якій вона проводилась за макетом: учні показують своє місце на плані, вивішеному на класній дошці, називають ім’я учня, який займає місце, вказане на плані вчителем. Загальний план класу постійно висить біля класної дошки, а кожен учень має свій, виготовлений ним самим план, за яким він виконує завдання, запропоновані вчителем.

При роботі з планом, а надалі й з іншими планами та картами треба звернути увагу учнів на те, що саме зображено на них.

Вже в другому класі, продовжуючи роботу з планом класу, переходити від роботи з макетом шкільної ділянки до її плану, причому на початковому етапі роботи план використовувати паралельно з макетом, що дає можливість співвіднести умовні знаки плану опосередковано через макет з позначеними ними об’єктами реальної місцевості.

Головним у цій роботі є формування свідомого сталого уявлення про просторове розміщення знайомих, які постійно спостерігаються, об’єктів, співвідношення їх з умовно-об’ємними і символічними зображеннями, вміння передавати словесно та графічно їхні просторові характеристики. В план найближчого оточення включаються вулиці, розташовані поряд зі школою.

Учні другого класу можуть відтворити за планом макет шкільного подвір’я, скопіювати план. Упродовж всього навчального року проводяться вправи на закріплення навиків просторового орієнтування. Необхідно добиватися від учнів використання під час роботи з макетом і планом слів, що позначають просторові характеристики об’єктів (великий, маленький, високий, низький) та просторові відношення між ними (ближче, далі, праворуч, ліворуч, спереду, ззаду). Учні повинні вміти правильно зорієнтувати будинок школи на макеті і розмістити решту об’єктів відносно нього.

У третьому і четвертому класах радіус найближчого оточення розширюється. В класній кімнаті повинні бути плани мікрорайону, населеного пункту (міста, села), на яких виділені знайомі дітям орієнтири. Учні мають знати, де на плані розташована їхня школа, і навчитися показувати шляхи сполучення, які зв’язують школу та інші знайомі об’єкти (вокзали, центр міста, кінотеатри та ін.).

Дітей вже можна ознайомити з картосхемами і великомасштабними картами району, області. Учні, які живуть у різних містах і селах району, одержують можливість знайти свій населений пункт, можуть, використавши карту, "поїхати додому", "в гості до приятеля". Учні можуть здійснювати "екскурсії" в сусідні міста і села, "подорожувати" по району, області. Карти району і області виготовляються вчителем копіюванням із загальногеографічних карт і не містять другорядної інформації. При їх виготовленні треба виділяти лише основні об’єкти (обласний центр, головні дороги, найбільші природні об’єкти – озера, ріки, великі міста, населені пункти, в яких живуть учні класу). Для більшої наочності цих карт треба зображувати об’єкти не картографічними символами, а більш зрозумілими умовними знаками плану, виділити основні, знайомі дітям об’єкти. При цьому не слід загромаджувати карту, використовувати занадто яскраві фарби.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Характеристика надзвичайних ситуацій мирного часу
Надзвичайні ситуації, які виникають у мирний час, вимагають виконання негайних заходів щодо ліквідації їх наслідків, проведення рятівних та інших негайних робіт. Практика останніх років пок ...

Аналіз існуючих моделей «NetLogo» щодо вирішення визначених проблем
Модель №1 «Велосипедна шина (Bike Tire)» являє собою поведінку частинок газу в контейнері, який може мати різний об´єм и пропорції. Число частинок, що додаються всередину контейнера ч ...

Аналіз поняття комунікативність
Комунікативність — це процес взаємодії між людьми, в ході якої виникають, виявляються і формуються міжособові стосунки. Комунікативність передбачає обмін думками, відчуттями, переживаннями ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net