Орієнтування на місцевості, план і карта у методиці викладання природознавства в допоміжній школі

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Орієнтування на місцевості, план і карта у методиці викладання природознавства в допоміжній школі

Сторінка 1

Основним завданням викладання природознавства в допоміжній школі є ознайомлення учнів з природними умовами і корисними копалинами, життям та господарською діяльністю населення України і зарубіжних країн.

У процесі вивчення природознавства розумово відсталих учнів навчають пізнавати природні явища в їхньому причинному зв'язку та постійній взаємодії, розвивають у них спостережливість, увагу, пам’ять, абстрактне мислення, збагачують уяву.

Однак, незважаючи на те, що в змісті природничого матеріалу є багато цікавого, при його вивчені виникають значні труднощі. Це, зокрема, виявляється при аналізі властивостей, ознак об’єктів, відношень, зв’язків між ними, в процесі порівняння та узагальнення.

У програмі свідомо немає розподілу змісту для 1 та 2 відділень допоміжних шкіл, а пропонується самому вчителю враховувати пізнавальні можливості учнів при визначені обсягу навчального матеріалу, кількості географічної номенклатури, рівні узагальнення при вивченні різних тем.

Структура курсу суттєво змінена. В програмі враховані сучасні тенденції в розвитку природничої освіти, зокрема, введено курс "Природа рідного краю", який побудовано з таким розрахунком, щоб на знайомому краєзнавчому матеріалі сформувати у дітей початкові уявлення про системоутворюючі поняття.

Особливу увагу приділено роботі з картографічною наочністю, введення якої в навчальний процес ускладнюється через недостатнє усвідомлення учнями змісту інформації, яка передається засобами схематичного та символічного характеру. Тому для попередження формального сприймання наочності такого типу при вивчені розділу "План і карта" треба дотримуватись логіки в переході від сприймання реальної місцевості до її зображення на карті: учнів спочатку доцільно ознайомлювати з макетом та планом шкільної ділянки; вчити орієнтуватись на них та на плані свого населеного пункту; визначати місце шкільної ділянки на цьому плані. Тільки після засвоєння цих знань та вмінь можна досягти свідомого використання картографічної наочності в навчанні розумово відсталих дітей. Ознайомлюючись з фізичними та політико-адміністративними картами різного масштабу, учні повинні вміти визначати географічне положення своєї місцевості, району, області, країни.

Пропедевтичну роботу треба спрямовувати на ознайомлення учнів молодших класів допоміжних шкіл з елементарними географічними поняттями, сформованими переважно з опорою на уявлення про найближчу до школи місцевість. При традиційному навчанні педагоги найчастіше випускають з поля зору одну з найважливіших ланок у пропедевтичній роботі – цілеспрямоване формування узагальненого уявлення про найближче оточення, яке є початком і основою розуміння картографічної наочності.

Ці роботи можна проводити в кожному класі, починаючи з першого. Все залежить від складу учнів класу, місцевих умов, наявних засобів навчання. Але треба враховувати, що з якого б часу не проводилась ця робота, логіка її не повинна змінюватися.

З самого початку перебування розумово відсталої дитини в школі необхідно формувати в неї правильне уявлення про найближче оточення: класні кімнати, школу, шкільне подвір’я та інші об’єкти найближчого до школи оточення. Для цього проводяться екскурсії по школі та шкільному подвір’ї. Доцільно під час прогулянки чи екскурсії коментувати маршрут, вказуючи на об’єкти та їх відношення до інших, доступних безпосередньому сприйманню, об’єктів. Під час екскурсії треба запитувати дітей: "Де ми знаходимось? Що це за будівля? Куди ми йдемо далі?"

Після екскурсії учням треба показати на макеті шкільного подвір’я ті об’єкти, які вони бачили. При цьому педагог вказує маршрут, яким учні йшли під час, екскурсії, називає об’єкти та позначає просторові відношення між ними аналогічно тому, як він це робив під час екскурсії.

Звичайно, досягти розуміння даного макету, вміння співвідносити його деталі з об’єктами реальної дійсності відразу неможливо. Проте багаторазове встановлення зв’язків між макетом та реальною місцевістю, в кінцевому підсумку, забезпечить його розуміння і учні вільно по ньому орієнтуватимуться.

Педагоги повинні, по можливості, частіше пов’язувати різноманітну роботу в класі і в позаурочний час з макетом, домагаючись правильного орієнтування по ньому дітей.

Наводимо деякі орієнтовні вправи, які можна проводити, працюючи з макетом:

1. Показати:

а) де шкільний будинок?;

б) де спальний корпус?;

в) де спортивний майданчик? і т.д.

2. Розповісти і показати:

а) як пройти від шкільного будинку до майстерень?;

б) звідки сонце світить вранці, ввечері?;

в) де ми сьогодні збирали листя?

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Характеристика рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів
Для виявлення рівнів санітарно-гігієнічної культури мною було проведено дослідно-експериментальну роботу по проблемі дослідження в 8-9 класах, в умовах природного педагогічного процесу на б ...

Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел
Основна відмінність у виконанні письмового й усного додавання і віднімання полягає в тому, що усні обчислення починають виконувати з вищих розрядів, а письмові - з нижчих. Для ознайомлення ...

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом бр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net