Методи навчання природознавства в школі

Щоб довести це, вчитель демонструє декілька планів місцевості та обговорює їх разом із учнями. Шляхом організації розумової діяльності з’ясовуються інші істотні ознаки плану місцевості.

Дослідницький метод, як і інші розглянуті методи проблемного навчання, є способом організації творчої діяльності учнів, яка зумовлюється навчальним проблемним завданням. Але відмінність діяльності учнів, організованої цим методом полягає у самостійному розв’язанні цілісної проблеми. Це означає, що учні самі виконують всі етапи процесу розв’язання проблеми, починаючи з усвідомлення пізнавального протиріччя. Обов’язковою передумовою використання цього методу є засвоєння учнями умінь виконувати всі ці етапи в їх логічній послідовності, а саме : створення проблемної ситуації, висловлення передбачення для керування діяльністю школярів, доведення правильності передбачення, аналіз виконання навчально-дослідницького завдання (учні роблять загальний висновок і порівнюють його з визначеними цілями).

Наприклад, під час формування поняття "географічна карта" вчитель показує учням два однакових за розмірами чистих листки паперу і запитує:

- "Чи можна на одному з них зобразити план місцевості вашого населеного пункту, а на другому – територію нашої держави? Якщо ні – то чому? Якщо так – то за яких умов?"

Під час формування поняття "компас" можна поставити таке проблемне запитання, яке потребує дослідження.

- Вам відомо, що червоний колір – теплий, а синій холодний. Чому одна частина стрілки компаса червоного кольору, а друга синього? і т. п.

Схарактеризовані методи дають можливість учителеві керувати розумовими діями учнів, розвивати їх мислення в процесі формування природничих знань, умінь і навичок.

За джерелами знань методи навчання поділяються на словесні, наочні і практичні.

До словесних методів навчання природознавства відносяться: розповідь, бесіда, диспут, конференція.

Розповідь доцільно застосовувати, коли треба підкреслити характерні риси природничого об’єкта або явища, життя і побуту населення, розкрити історію природничих відкриттів, повідомити про визначні події сучасності і т.п. Під час розповіді вчитель виконує дві функції: розкриває навчальний зміст і керує навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Друга функція часто залишається поза увагою.

Викладений зміст може запам’ятовуватися учнями механічно або засвоюватися ними свідомо. Важливо останнє. Однак це можливо лише в ході активної пізнавальної діяльності. Для її забезпечення необхідно, щоб керівна функція учителя здійснювалася через організацію і стимулювання пізнавальних процесів, контроль за ними та їх регулювання і коригування.

Важливим для керівництва розповіддю є:

- підготовка учнів до сприймання розповіді;

- логіка розповіді (індуктивна, дедуктивна);

- зворотний зв’язок;

- виявлення якості пізнавальної діяльності в процесі розповіді за допомогою складання таблиць, плану, схем, схематичних малюнків, записів опорних слів і т.п.

Розповідь-опис будується на змісті, який містить інформацію про конкретний предмет, явище або групу об’єктів. Вона передбачає формування уявлень.

Розповідь-пояснення будується на матеріалі, який містить теоретичні положення про суть предметів і явищ, внутрішні взаємозв’язки і залежності між ними.

Бесіда – це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає в тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитань і відповідей.

За структурою побудови бесіди бувають: катехізичні та евристичні.

У катехізичній бесіді передбачаються короткі відповіді учнів на запитання вчителя, який виявляє в основному знання ними фактичного матеріалу. Запитання при цьому не зв’язані між собою логікою міркування і не ведуть учнів до розв’язання якої-небудь проблеми. Цей вид бесіди здебільшого застосовується для перевірки знань і умінь, закріплення і повторення матеріалу.

Евристична бесіда характеризується тим, що учитель ставить перед учнями проблему і з допомогою навідних запитань та додаткової інформації примушує їх відтворювати раніше набуті знання, а також, шляхом логічних міркувань, самостійно підійти до розв’язання цієї проблеми. Запитання ставляться з таким розрахунком, щоб відповіді на них наближали мету бесіди. Евристична бесіда вимагає від учителя доброї обізнаності з свого предмета або теми, що вивчається. Взагалі вона потребує широкої і глибокої ерудиції, винахідливості, уміння вести діалог, дискусію.

Рекомендуємо почитати:

Задачі як дидактичний засіб ознайомлення з властивостями величин
Вивчення величин – це один із засобів зв’язку навчання математики з життям. Ознайомлення учнів початкових класів треба організовувати так, щоб діти набули деяких практичних навичок вимірюва ...

Основні принципи навчання біології
Принципи навчання -— це провідні положення, нормативні вимоги до організації та здійснення навчально-виховного процесу, які мають характер загальних указівок, правил і норм, що випливають з ...

Робота громадських організацій у підрозділах
У військових підрозділах, важливим чинником виховної роботи виступають громадські організації. До складу громадських організацій підрозділу входять: - Рада військового колективу – постійно ...