Методи навчання природознавства в школі

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Методи навчання природознавства в школі

Сторінка 3

Щоб довести це, вчитель демонструє декілька планів місцевості та обговорює їх разом із учнями. Шляхом організації розумової діяльності з’ясовуються інші істотні ознаки плану місцевості.

Дослідницький метод, як і інші розглянуті методи проблемного навчання, є способом організації творчої діяльності учнів, яка зумовлюється навчальним проблемним завданням. Але відмінність діяльності учнів, організованої цим методом полягає у самостійному розв’язанні цілісної проблеми. Це означає, що учні самі виконують всі етапи процесу розв’язання проблеми, починаючи з усвідомлення пізнавального протиріччя. Обов’язковою передумовою використання цього методу є засвоєння учнями умінь виконувати всі ці етапи в їх логічній послідовності, а саме : створення проблемної ситуації, висловлення передбачення для керування діяльністю школярів, доведення правильності передбачення, аналіз виконання навчально-дослідницького завдання (учні роблять загальний висновок і порівнюють його з визначеними цілями).

Наприклад, під час формування поняття "географічна карта" вчитель показує учням два однакових за розмірами чистих листки паперу і запитує:

- "Чи можна на одному з них зобразити план місцевості вашого населеного пункту, а на другому – територію нашої держави? Якщо ні – то чому? Якщо так – то за яких умов?"

Під час формування поняття "компас" можна поставити таке проблемне запитання, яке потребує дослідження.

- Вам відомо, що червоний колір – теплий, а синій холодний. Чому одна частина стрілки компаса червоного кольору, а друга синього? і т. п.

Схарактеризовані методи дають можливість учителеві керувати розумовими діями учнів, розвивати їх мислення в процесі формування природничих знань, умінь і навичок.

За джерелами знань методи навчання поділяються на словесні, наочні і практичні.

До словесних методів навчання природознавства відносяться: розповідь, бесіда, диспут, конференція.

Розповідь доцільно застосовувати, коли треба підкреслити характерні риси природничого об’єкта або явища, життя і побуту населення, розкрити історію природничих відкриттів, повідомити про визначні події сучасності і т.п. Під час розповіді вчитель виконує дві функції: розкриває навчальний зміст і керує навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Друга функція часто залишається поза увагою.

Викладений зміст може запам’ятовуватися учнями механічно або засвоюватися ними свідомо. Важливо останнє. Однак це можливо лише в ході активної пізнавальної діяльності. Для її забезпечення необхідно, щоб керівна функція учителя здійснювалася через організацію і стимулювання пізнавальних процесів, контроль за ними та їх регулювання і коригування.

Важливим для керівництва розповіддю є:

- підготовка учнів до сприймання розповіді;

- логіка розповіді (індуктивна, дедуктивна);

- зворотний зв’язок;

- виявлення якості пізнавальної діяльності в процесі розповіді за допомогою складання таблиць, плану, схем, схематичних малюнків, записів опорних слів і т.п.

Розповідь-опис будується на змісті, який містить інформацію про конкретний предмет, явище або групу об’єктів. Вона передбачає формування уявлень.

Розповідь-пояснення будується на матеріалі, який містить теоретичні положення про суть предметів і явищ, внутрішні взаємозв’язки і залежності між ними.

Бесіда – це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає в тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитань і відповідей.

За структурою побудови бесіди бувають: катехізичні та евристичні.

У катехізичній бесіді передбачаються короткі відповіді учнів на запитання вчителя, який виявляє в основному знання ними фактичного матеріалу. Запитання при цьому не зв’язані між собою логікою міркування і не ведуть учнів до розв’язання якої-небудь проблеми. Цей вид бесіди здебільшого застосовується для перевірки знань і умінь, закріплення і повторення матеріалу.

Евристична бесіда характеризується тим, що учитель ставить перед учнями проблему і з допомогою навідних запитань та додаткової інформації примушує їх відтворювати раніше набуті знання, а також, шляхом логічних міркувань, самостійно підійти до розв’язання цієї проблеми. Запитання ставляться з таким розрахунком, щоб відповіді на них наближали мету бесіди. Евристична бесіда вимагає від учителя доброї обізнаності з свого предмета або теми, що вивчається. Взагалі вона потребує широкої і глибокої ерудиції, винахідливості, уміння вести діалог, дискусію.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Поглиблення знань про священні книги Індії в систематичному курсі світової літератури
У 8 класі за програмою 2005 року представлено вивчення Ведів. На цьому уроці краще всього провести міні лекцію по цій темі, або дати попереднє пошукове завдання для учнів. На уроці потрібно ...

Особливості використання цифрових засобів навчання під час навчання іноземної мови
Методика навчання іноземних мов досліджує цілі і зміст, закономірності, засоби, прийоми, методи і системи навчання, а також вивчає процеси навчання і виховання на матеріалі іноземної мови. ...

Лінгводидактичні засади розвитку зв’язного мовлення
Процес становлення мовної особистості починається з дитинства. Коли учень іде до школи, він звертає увагу на мовлення учителя, наслідує його. Кваліфікований педагог на своєму прикладі повин ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net