Методи навчання природознавства в школі

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Методи навчання природознавства в школі

Сторінка 2

Показ зразка й усний коментар вчителя при цьому супроводжується наочністю, зокрема записом алгоритму, інструкції або побудовою моделі (схеми, таблиці) на якій окремі дії виділяються умовними позначеннями.

Ефективність інформаційно-рецептивного методу залежить, по-перше, від змісту інформації, її структури, логіки викладу; по-друге, підготовки учнів до її сприймання; по-третє, ефективності контролю за якістю її засвоєння.

Цей метод використовується для організації засвоєння змісту навчального предмета, який є новим для школярів, малознайомим, складним за структурою і вимагає цілісного сприймання.

Репродуктивний метод. Цим методом учнів навчають способів діяльності. Навчальна мета його полягає в тому, що вчитель конструює систему завдань на відтворення дій, уже відомих і усвідомлених учнями інформаційно-рецептивним методом, а учні виконують ці завдання, відпрацьовують їх відтворення. У процесі чого формуються вміння і навички.

Найбільш поширений варіант використання репродуктивного методу в процесі навчання природознавства – це постановка учням завдань, виконуючи які слід керуватися типовими планами характеристики окремих компонентів природи, комплексної фізико-географічної характеристики території; завдань, під час виконання яких слід керуватися інструкцією про порядок виконання дій; завдань, які виконуються за зразком і т. п

Метод проблемного викладу знань. Суть цього методу полягає у продуманій, цілеспрямованій і послідовній системі дій вчителя і учнів, за якої вчитель створює проблемні ситуації, спрямовує і контролює шляхи розв’язання завдань, здійснює перевірку їх виконання та оцінює діяльність учнів. Таким чином, вчитель не тільки повідомляє учням готові знання, а показує шляхи їх відкриття.

Інакше кажучи, учитель демонструє перед учнями самий шлях наукового мислення, змушує їх стежити за діалектичним рухом думки до істини, робить учнів як би співучасниками наукового пошуку.

Частково-пошуковий (евристичний) метод призначений поступово залучати учнів до творчої діяльності. За цим методом школярі під керівництвом учителя вчаться розв’язувати проблемні задачі. Насамперед учитель вчить учнів виявляти проблему в цілому або її частини. При цьому він ставить проблемні запитання по ходу викладання навчального матеріалу, демонстрування ілюстрації, картини та ін.

Вчитель може висловлювати свої міркування щодо цих запитань і висловлюваних фактів. Складну задачу може розчленувати на декілька підзадач і тоді розв’язання кожної з них полегшить наближення учнів до її виконання. Іноді вчитель проводить евристичну бесіду, яка складається із серії взаємопов’язаних запитань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язання задачі. І в першому, і в другому випадку вчитель спрямовує учнів на пошуки способу розв’язання не цілісної задачі, а окремих її елементів, що в сукупності ведуть до вирішення поставленої проблеми.

Наприклад, щоб розкрити сутність поняття "план місцевості", вчитель разом з учнями з’ясовують істотні ознаки, які складають його зміст. Однією з таких ознак є те, що "план місцевості – це зображення невеликої ділянки земної поверхні". Ця істотна ознака поняття виділяється в процесі евристичної бесіди.

- Уявіть собі, що ми піднімаємося на аероплані вище і вище над місцевістю. Чи змінюватимуться її розміри? Як?

- Які об’єкти на місцевості ми довше будемо бачити: великі чи маленькі?

- Таким чином, з висотою розміри місцевості збільшуються. А що ж відбувається з кількістю бачених на ній об’єктів? Чи бачимо ми на великій висоті невеличкі будівлі, поодинокі дерева, вузькі стежки, маленькі струмочки?

- Отже, якими повинні бути розміри місцевості (великими чи малими), щоб на її плані зобразити більше побачених об’єктів?

Учні в даному випадку застосовують знання про розширення горизонту і збільшення лінії горизонту з висотою і разом з учителем доходять висновку, що чим більшу за розмірами місцевість ми бачимо, тим менше бачимо на ній необхідних природних і створених людиною об’єктів, і навпаки. Таким чином, щоб більше на плані зобразити об’єктів, потрібно охоплювати менші розміри місцевості.

- Отже, план місцевості, це креслення великої чи невеликої ділянки земної поверхні? (Невеликої).

- Це перша істотна ознака поняття " план місцевості".

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Стипендії Німеччини
Через те, що навчання у ВНЗ Німеччини безкоштовне, самі вони, як правило, жодних стипендій не дають. Проте низку стипендіальних програм для студентів, випускників ВНЗ й аспірантів з України ...

Документи козацтва
«Український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, ...

Особливості та закономірності письмового мовлення
А.Р. Лурія в роботі "Нариси психофізіології письма" визначає наступні операції письма. Письмо починається із спонукання, мотиву, завдання. Людина знає, для чого пише: аби зафіксув ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net