Методи навчання природознавства в школі

Нова педагогіка » Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі » Методи навчання природознавства в школі

Сторінка 1

Природнича освіта в сучасній початковій школі вимагає вибору оптимальних методів формування теоретичних знань.

Будь-який метод являє собою засіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на досягнення триєдиної мети: освітньої, розвивальної і виховної.

Організація пізнавальної діяльності учнів на уроках природознавства зобов’язує вчителя чітко уявити співвідношення внутрішньої і зовнішньої сторони методу.

А.М. Алексюк визначає, що зовнішню сторону методів, яка безпосередньо спостерігається в різних способах здійснення взаємозв’язаної і цілеспрямованої діяльності учителя і школярів, складають:

1) словесно-слухова форма (учитель розповідає або запитує, а учні слухають, відповідають);

2) словесно-зорова форма (використання різних засобів наочності);

3) практично-дійова форма (виконання вправ, дослідів, практичних робіт);

4) зовнішні форми вияву компонентів управління вчителя та самоуправління учнів у процесі навчання;

5) прояву педагогічної техніки і педагогічної майстерності (постановка і сила голосу, педагогічних такт, манера спілкування і т. ін.);

6) форма організації пізнавальної діяльності школярів: індивідуальна, групова, фронтальна.

При однаковій зовнішній стороні може бути різна внутрішня сторона методу.

Внутрішню сторону складають:

1) зміст навчального предмета ;

2) логіко-процесуальна сторона розумової діяльності учнів (її склад та рівень сформованості, рівень узагальнення розумових дій, індукція, дедукція); рівень пізнавальної самостійності учнів у навчально-пізнавальній діяльності (репродуктивний, евристичний, дослідницький).

Щодо методів навчання природознавства, то вчені під ними розуміють систему послідовних дій вчителя, що організовує пізнавальну і практичну діяльність учнів, веде їх до засвоєння змісту природознавства як навчального предмета.

Таким чином, вчитель за допомогою різних методів управляє учінням школярів, тобто планує, організовує, стимулює, контролює, регулює, коригує, аналізує і оцінює кінцевий та проміжні результати, а учень – сприймає, усвідомлює, осмислює (узагальнює і систематизує), закріплює, застосовує на практиці засвоєні знання.

У сучасній педагогіці склалася цілісна система класифікації методів навчання. Однак, в останні роки вчені намагаються не тільки розглядати методи навчання з погляду зовнішніх форм і засобів діяльності вчителя і учнів, а й виявляти істотні ознаки, пов’язані із специфікою засвоєння окремих елементів знань змісту освіти (в тому числі природничої). Це є класифікація методів навчання за рівнями самостійної пізнавальної діяльності учнів, яку запропонували І.Я. Лернер і М.М. Скаткін.

Вона охоплює такі методи: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, метод проблемного викладу знань, частково-пошуковий або евристичний, дослідницький.

Інформаційно-рецептивний метод – це спосіб організації засвоєння учнями готових знань про предмети і явища навколишнього світу та способи виконання різних видів діяльності. Цей метод навчання може вимагати різних засобів (словесних, наочних, практичних) і форм прояву (мовлення і слухання, показ і розглядання, показ вчителем об’єкта і способу дій з ним та маніпулювання об’єктом учнями), але в усіх цих випадках його дидактична суть, – як зазначає І.Я. Лернер, – у поданні вчителем готової інформації, з одного боку, і в усвідомленому сприйманні й запам’ятовуванні учнями, з іншого.

Щодо предметів і явищ навколишнього світу "готовими" називають знання, що надаються учневі у вигляді інформації, в якій міститься характеристика об’єкта, розкриваються його взаємозв’язки й залежності. Інформацію для засвоєння учні отримують через пред’явлення самого об’єкта, його матеріалізованої форми або відомостей про нього у знаковій (усній або письмовій) формі. Наприклад, вивітрювання – це руйнування та зміна гірських порід під дією коливань температури повітря, вологи і живих організмів. Розрізняють фізичне, хімічне та органічне вивітрювання і т.п.

"Готовими" знаннями про спосіб діяльності називають інформацію про зміст діяльності, тобто склад дій, і послідовність та умови виконання дій. Наприклад, для визначення азимута компас повертають так, щоб поділка 0° збіглась з темним кінцем стрілки. Потім слід повертати кільце компаса, доки лінія від прорізу до мушки не встановиться у напрямі на предмет. Мушка покаже на шкалі величину азимута в градусах.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Використання малюнків та ілюстрацій під час вивчення творів для дітей
Перед тим, як починати роботу над творами цього жанру, формувати інтереси до них, дітей, учитель сам повинен знати їх специфіку, особливості, щоб не втратити того духовного заряду, яким вон ...

Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови
Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання ц ...

Методика використання малих форм українського фольклору на уроках математики
В початкових класах при вивченні математики широко використовуються малі форми українського фольклору. Серед малих жанрів усного народного епосу особливе місце займає прислів'я, приказки, з ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net