Аналіз програми шкільного курсу природознавства в 3-4 класах як навчального предмету

Програма побудована за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему, доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними. Опорні географічні поняття є складовою теми "Планета Земля" (4 клас). Природничі знання названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються в наступних темах, як основа розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, в темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край", компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а зв’язки встановлюються не між окремими об’єктами природи, а на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угрупувань рідного краю.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та необхідними приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремій темі, а при вивченні відповідного змісту всього курсу.

Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості школярів, тобто рівень їхньої підготовки. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.

Якість уроків залежить не тільки від оптимального вибору методів, але й від ефективного використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.

4 клас (35 год.)

Планета Земля (12 год.)

Земля в Сонячній системі. Сонце – найближча до Землі зірка. Планети Сонячної системи.

Глобус – модель Землі. Південний і Північний полюси Землі. Екватор.

Рух Землі навколо Сонця. Зміна пір року. Рух Землі навколо своєї осі. Зміна дня й ночі.

Рекомендуємо почитати:

Методи, засоби і прийоми розвитку творчих здібностей учнів
У молодшому віці гра є провідною діяльністю, яка сприяє розвитку цілого комплексу творчих якостей особистості. Педагогічні дослідження доводять, що ігри належать до методів активного навчан ...

Класифікація методів навчання та критерії їх оптимального вибору
Так як деякі методи повязані між собою, то виникає потреба в їх класифікації. У сучасних умовах накопичено достатній дослідницький матеріал, і тому зявились реальні можливості для узагальне ...

Семінарське заняття та його аналіз
Тема семінарського заняття: «Основи землеустрою» План заняття: Поняття система землеустрою Мета та завдання землеустрою Суб’єкти землеустрою Види землеустрою Мета семінарського заняття форм ...