Аналіз програми шкільного курсу природознавства в 3-4 класах як навчального предмету

Програма побудована за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему, доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними. Опорні географічні поняття є складовою теми "Планета Земля" (4 клас). Природничі знання названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються в наступних темах, як основа розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, в темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край", компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а зв’язки встановлюються не між окремими об’єктами природи, а на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угрупувань рідного краю.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та необхідними приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремій темі, а при вивченні відповідного змісту всього курсу.

Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості школярів, тобто рівень їхньої підготовки. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.

Якість уроків залежить не тільки від оптимального вибору методів, але й від ефективного використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.

4 клас (35 год.)

Планета Земля (12 год.)

Земля в Сонячній системі. Сонце – найближча до Землі зірка. Планети Сонячної системи.

Глобус – модель Землі. Південний і Північний полюси Землі. Екватор.

Рух Землі навколо Сонця. Зміна пір року. Рух Землі навколо своєї осі. Зміна дня й ночі.

Рекомендуємо почитати:

Технологія диспуту
Близьким за призначенням до дискусії є диспут (від лат. Disputare -спорити, розмірковувати) - це публічний спір на наукову або суспільну тему, розмірковування навколо однієї ідеї, обговорен ...

Рівносильні формули. Нормальні форми
Дві формули А і В називаються рівносильними , якщо кожна з них є логічним наслідком іншої. Можна довести, що тоді і тільки тоді, коли ⊨. В логіці предикатів рівносильними будуть форму ...

Професійно-прикладна фізична підготовка у навчальних закладах
Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) один із спеціалізованих напрямків фізичного виховання, що відповідає вимогам і особливостям певної професії. Призначення ППФП - це розвиток на ...