Рельєфне карбування

Нова педагогіка » Художня обробка металів у 5-9 класах » Рельєфне карбування

Сторінка 1

Слід зазначити, що учні 7-го класу, які вже два роки займаються в гуртку карбування, можуть приступати до роботи над складнішою його технікою - рельєфною. Вона відрізняється від плоскорельєфної тим, що зображення на виробі значно виступає над поверхнею фону і має достатнє пророблення; чітко, рельєфно виконується кожна деталь. Технологічна послідовність рельєфного карбування є аналогічною до описаної вище.

1. Підбір об’єктів праці. Початок занять у гуртку із семикласниками доцільно розпочати показом виробів, виконаних у різних техніках карбування, запропонувавши учням самим зробити їх порівняльний аналіз. Таким чином, одночасно можна ознайомити школярів як із технікою рельєфного карбування, так і дати їм можливість підібрати для себе об’єкти праці. Гуртківці, збагачені набутим досвідом роботи в попередні роки, сміливо можуть переходити до виконання складніших орнаментів, натюрмортів, зображень птахів, звірів, а також людей. Підібраний малюнок необхідно узагальнити, відобразити декоративний характер, упустити другорядні дрібні деталі, зберігши основні й характерні. Цього вимагає специфіка карбованого зображення і пластичні властивості металу, якому не властиве тонке пророблення всіх видимих оком деталей.

Роботу учнів 7 класу можна організувати як фронтально, так і індивідуально. Але перевагу доцільно віддавати індивідуальній формі виконання виробів, пропонуючи школярам, з кожним разом складніші об’єкти праці.

2. Вибір заготовки, та її підготовка до роботи. Найдоступнішим матеріалом для рельєфного карбування є харчова жерсть, яку можна отримати з консервних банок з-під кави, халви, мармеладу. Підготовити такий матеріал для роботи легко. Якщо банку розпустити по шву, видалити кришку і дно, то отримаємо лист білої жерсті прямокутної форми розмірами 250 х 100 мм. А це цілком достатньо для виконання навчального завдання. Для пом’якшення властивостей жерсті її відпускають; якщо ж карбування з декоративних міркувань задумане світлого кольору, тоді пластину відпускати не слід.

З. Нанесення малюнка. Інструменти та пристрої. Багатофігурні композиції доцільно переводити на пластину канфаруванням. У цьому випадку малюнок без кальки кладуть безпосередньо на пластину і прикріплюють його до поверхні пластиліном чи милом. Після цього карбом-розхідником проробляють всі контурні лінії малюнка, вибиваючи на пластині часті лінії. Коли зняти папір з малюнка, то на металі буде чітко видно сюжет композиції.

Для рельєфного карбування потрібно більше інструментів ніж для плоскорельєфного. Це і дерев’яні карби для погашення фону, і карби для витягування рельєфу з протилежного боку пластини. Але вони не є складними і їх можна виготовити в шкільних майстернях, про що ми також вже писали.

Важливе значення при роботі в цій техніці карбування має вибір основи (підкладки). Нею може бути шматок войлоку, свинцева плита; використовують також бітумну підкладку. ЇЇ готують на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. Розплавлений бітум потрібно перемішати, щоб вся маса стала однорідною. Потім до неї додають просіяний пісок (або попіл); суміш ретельно перемішують і виливають у приготовлений ящик. Коли маса охолоне на її поверхні встановлюють заготовку для карбування. Щоб цю пластину надійно та рівномірно закріпити, її попередньо трохи підігрівають. Розтопивши бітум, сама пластина щільно закріплюється на підкладці після охолодження, не залишаючи повітряного простору між ними. Цей спосіб вимагає суворого дотримання правил техніки безпеки і протипожежної безпеки; тому, як підкладку в рельєфному карбуванні під випуклі місця краще використовувати пластилін. Він добре витягує метал, не бруднить руки та інструменти.

4. Вибивання рельєфу. Розпочинаючи карбування, карб-розхідник рекомендують тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім. При цьому його не потрібно відривати від пластини, переставляючи по ходу роботи в нове положення перед наступним ударом. Бо в цьому випадку одержимо на контурі нерівномірно вибиті лінії.

Спочатку робиться перший прохід карбом-розхідником по контуру. Після цього дерев’яними карбами гасять (опускають) фон навколо малюнка. При цьому рельєф ніби піднімається вгору. Пізніше перекидаємо пластину і робимо витяжку також дерев’яними карбами. Для зняття внутрішніх напружень виріб відпускають у муфельній печі. На рівній металевій плиті за допомогою карбів (краще дерев’яних) вирівнюють декоративну пластину. Це є перший етап роботи; його результатом є малюнок, виконаний у плоскорельєфній техніці. При наступному етапі карбування необхідно підняти, витягнути найбільш об’ємні, виступаючі деталі композиції. Ці місця потрібно щільно заповнити пластиліном і зробити другий прохід карбом-розхідником. Після цього слід вибрати пластилін із протилежного боку пластини витягнути ті місця, які на рельєфі повинні виступати об`ємніше. Виконавши цю роботу відпускаємо виріб, заодно спалюючи залишки пластиліну. Для утворення шороховатості фону робимо прохід карбом-лощатником на гумовій підкладці. На твердій основі вирівнюємо виріб так, щоб фон довкола рельєфу всіма точками торкався плити. Виріб готовий.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Використання творів народного мистецтва у навчальному процесі
Одним з найяскравіших видів мистецтва, які здавна поширені в Україні, є декоративний розпис. Чимало видатних майстрів українського декоративного розпису здобули своєю працею світову славу. ...

Урок як цілісна система
В умовах існуючих організаційних форм навчання застосовується різноманітний арсенал різних методичних засобів. Від форми організації навчання багато в чому залежить вибір тих або інших джер ...

Рекомендації, як результат проведеної дослідницької роботи
Велике і різнобічний вплив народних свят на особистість дитини дозволяє використовувати їх як сильне педагогічний засіб. Сама дитина при цьому відчуває задоволення, радість. Тематика та змі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net