Металопластика

Нова педагогіка » Художня обробка металів у 5-9 класах » Металопластика

Сторінка 1

Найпростішим, легким і доступним видом художньої обробки металів є металопластика. Найдоцільніше приступати до занять із металопластики у 5 класі, оскільки вона не потребує складних прийомів роботи, вимагає застосування простих інструментів і пристроїв. Металопластика (тиснення на металі) не потребує великої фізичної сили від працюючого. Важливою умовою для успішних занять з цього виду художньої обробки металів є уважність, старанність та послідовність.

1. Вибір об’єктів праці. Вибір тематики повинен бути широким, але, разом з тим, посильним для школярів. Сюжети для декоративних робіт можна черпати із природи, вона є джерелом формування художнього смаку і глибокої естетичної насолоди. В міру збагачення досвідом, можна пропонувати учням легкі натюрморти, а для оздоблення пеналів, шкатулок - геометричні чи рослинні мотиви. Не доцільно пропонувати композиції на релігійну тематику, знаки символіки.

Першу роботу слід організувати за зразками. Це дозволить на початковому етапі легше засвоїти технологію виконання виробів, а також пізнати основні властивості матеріалу. Для визначення можливостей школярів, їх готовності до занять з цього виду художньої обробки металів можна запропонувати зразок виробу, який реально виконував у попередні роки середньостатистичний учень за одне заняття. Форма організації праці - фронтальна. Індивідуально організовувати роботу учням можна після набуття певного досвіду.

Потрібно знати і враховувати, що не кожний малюнок може бути придатним для перенесення його на метал і карбування. Деякі сюжети потребують декоративного пророблення. Дуже дрібні елементи візерунків на металі будуть зливатися й виглядатимуть нечітко та некрасиво.

Оптимальним варіантом отримання малюнка (із збільшенням або зменшенням його) є за допомогою епідіаскопу. Але найпоширенішим і можливим, реальним в умовах кожної школи є відомий метод за клітинками. Для цього потрібно розкреслити контури малюнка і основні його елементи у кліточки певних розмірів; на аркуші паперу розкреслити таку ж кількість клітинок, але іншого масштабу. І потім, дивлячись на кожну клітинку, перемалювати їх, отримуючи відповідно збільшені або зменшені розміри.

2. Підготовка матеріалу. Звичайно, що на теперішній час отримати в школі добру фольгу є складним питанням і економічно та матеріально не зовсім вигідним. Тому ми пропонуємо використовувати відходи харчового виробництва (банки з-під пива, кока-коли тощо). Такого добра на теперішній час є багато. При підготовці цього матеріалу, а точніше напівфабрикату, до роботи, його потрібно прокип’ятити у відрі з водою, просушити і розрізати на заготовки потрібних розмірів та форми. Це можна здійснити таким чином. Консервним ножем зрізається по колу кришка і дно - так одержуємо пустотілий бляшаний циліндр. Потім ножицями його розрізають по твірній (як правило такі банки не мають шва).

Якщо матеріал є трохи жорстким, його слід відпустити. При відсутності в школах муфельних печей, це можна зробити в дворі паяльною лампою чи вдома на газовій плиті, під наглядом батьків. У сільській місцевості такий відпуск проводять у звичайній пічці.

3. Нанесення малюнка, пристрої та інструменти. Перенесення малюнка на заготовку найкраще проводити за допомогою копірки; нечітко видні місця підправляють олівцем. Якщо потрібний малюнок не можна перевести через копірку (з товстої обкладинки книжки чи журналу, листівки), тоді поступають так. Беруть стандартний аркуш паперу для друкування, протирають його невеликою кількістю олії, дають просохнути; він стає прозорим. Після цього його кладуть на обкладинку книжки або журналу чи на листівку і переводять контури малюнка. А пізніше через копірку перебивають зображення на заготовку. Звичайно, що найкращий варіант розмічання - це коли школяр сам вміє створювати композиції або може добре перемалювати візерунок на заготовку.

4. Тиснення. Спеціального інструменту виготовляти для виконання металопластики непотрібно. Утворення контуру на листі металу (фольги) можна отримати за допомогою кулькової ручки із використаним стержнем. Він легко ковзає по поверхні матеріалу, не дряпаючи його. При роботі нахил потрібно тримати завжди постійним: в один і той же бік - вправо до себе. Прикладене зусилля має бути завжди однаковим, а лінія - виходити рівномірною. Якщо в якомусь місці пластина е твердішою, краще по ній провести стержнем кілька разів, але легко, без натиску. Витиснувши, таким чином, всі лінії малюнка, пластину перевертають на інший бік. У середині обведеного вже малюнка на відстані приблизно 2 мм від лицьових ліній проводять стержнем зворотні лінії так, щоб контур вийшов подвійним. Це надасть краям зображення чіткіших обрисів; і малюнок готовий.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Документи козацтва
«Український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, ...

Техніка слухання
Слухання — важливий етап, умова та засіб спілкування. Ефективність слухання забезпечує дотримання правил: 1. Під час слухання не допускайте ніяких сторонніх думок. Вслуховуйтесь. 2. Швидкіс ...

Права дитини на сім’ю
Сім’я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних у ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net