Мій ідеал сучасного викладача

Нова педагогіка » Мій ідеал сучасного викладача

Сторінка 1

Кожна людина повинна бути професіоналом у своїй справі. Ідеальний педагог любить свою справу, віддає частину душі студентам. Він підходить до викладання з творчістю, дає стимул до навчання, упроваджуючи індивідуальну навчальну програму. На жаль зараз таких викладачів дуже мало, але мені подобається те, що у нас на кафедрі дають можливість творчого прориву, реалізації своїх ідей і задумок.

На мою думку, ідеальний викладач не просто відчитає лекцію або пробубонить її з зошита. Він привертає увагу студента, не дає можливості нудьгувати: приводить багато прикладів з життя, фактів, висловлюється доступною мовою. Тоді студент сприймає думки викладача на ходу. Правильне відношення - офіційне, але таке, що не доводить до сильного напруження. Не можна допускати розв'язної поведінки, але й небажано, щоб студент відчував себе некомфортно. Добре, якщо викладачі враховують думку студентів, питають, що вони хотіли б почерпнути для себе на лекції. Хай тема тривіальна, але заняття можна побудувати в ігровій формі, внести елементи імпровізації, запропонувати помінятися ролями. Головне - щоб ці експерименти були до душі обом сторонам.

Мій ідеал - це викладач, який відхиляється від стандартної системи навчання, вводить нововведення. Педагог ХХ століття повинен ставитись творчо до процесу передачі знань, а не зациклюватись на застарілих підходах. Якщо це гуманітарний предмет, то ми повинні займатися не тільки писаниною, але і проводити більше бесід, роздумів, щоб людина могла себе проявити. Чим більше викладач спілкується із студентом, тим краще.

Для правильного засвоєння навчального матеріалу непогано б було, якби викладач сам слідував тим принципам, яким намагається навчити. Якщо він говорить, що ми повинні бути чесними, то він сам, в першу чергу, повинен бути чесним та справедливим по відношенню до всіх студентів в однаковій мірі, а не робити виключення для когось конкретно. Упереджене ставлення до одного та поблажливе до іншого негативно впливає на студентський колектив, відбиває охоту до навчання та викликає особисту неприязнь до такого педагога.

Як на мене, то найважливішим для викладача є уміння доносити інформацію до студентів у доступній формі, що можливо тільки тоді, коли викладач - людина не випадковий в своїй професії. Він уміє володіти словом настільки, щоб зуміти сформувати у студента певну "картинку", образ, тобто володіє своїм баченням предмету. Звідси і відбувається винахідливе відношення до лекцій, що дозволяє викладачеві вкласти частинку себе в процес навчання.

Важко помилитися, якщо просто сказати, що інформаційні технології треба розвивати в наших навчальних закладах, що це важливо і відставання тут загрожує втратою технологічних орієнтирів як освітньої системи, так і всієї держави. Але набагато складніше йде справа, якщо спробувати поглянути глибше, якщо задатися метою уяснити внутрішньо властиві об'єкту аналізу властивості організації, функціонування і зв'язків. Це дозволило б більш точно оцінити втрати і здобутки від впровадження або гальмування нових інформаційних технологій, виявити причинно-наслідкові зв'язки і значущі чинники, прогнозувати ефекти і наслідки, технологічно підтримувати ефективну діяльність індивідуумів і колективів.

Відповіді на ці питання повинні бути розвитком або додатком деякої теорії, яка змогла б оцінити, що може вийти, якщо, а також як і чому люди (соціальні системи), користуючись інструментами діяльності, технікою, технологіями і знаннями (технічні системи), виробляють товари, сервіс, цінності науки, культури і мистецтв, які оцінюються споживачем (зовнішнім середовищем). Такої розвиненої соціотехнічної теорії, зв'язуючої в єдину пояснювальну схему відносини технологій, людей і організований вихід їх діяльності, на жаль, не існує, і, може бути, побудувати таку єдину теорію взагалі неможливо. І проте, питання залишаються і інтерес до них не слабшає.

Враховуючи складну природу феноменів, що розглядаються, абстрагуємося від усього навколишнього контексту впровадження і розвитку нових інформаційних технологій в навчанні і зосередимо увагу на з'ясуванні сутнісних характеристик нових феноменів, їх внутрішніх властивостях, розглядаючи їх ідеальні моделі, що вийшли з розуму проектувальників і не викривлені спробами їх практичного використання в наших умовах.

У зв'язку з цим показовим був би як аналіз теоретичних моделей найбільш популярних технологій навчання, так і аналіз тих властивостей парадигми комп'ютеризації і інформатизації взагалі, які зумовили такі широкі можливості проникнення нових інформаційних технологій в сферу навчання і самонавчання.

Інформація, на відміну від інших продуктів діяльності, характеризується тим, що споживання інформації не приводить до її руйнування. Комп'ютерне відтворення копії інформаційного продукту істотно дешевше масового виробництва копії будь-якого іншого товару. Сучасні можливості подання інформації забезпечують якісний і адекватний вплив на всі органи сприйняття, а засоби віддаленої доставки інформації забезпечують всепроникливість і зручний доступ до інформації.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Проектування технології формування статевої культури підлітків в умовах школи "Як обрати безпечний спосіб поведінки"
На основі вивчення та аналізу технологій роботи з формування статевої культури підлітків нами була розроблена модель взаємодії соціального педагога із старшими підлітками у школі. Її основн ...

Способи перевірки самостійної роботи
Важко організувати перевірку самостійної роботи. Інколи вчитель збирає зошити всіх учнів. Це хороша форма перевірки, але її не завжди можна зробити. Тому слід використовувати інші методи пе ...

Досвід вчителів з проведення нестандартних уроків у початковій школі
Перевіряючи методику на практиці, ми звернулися до досвіду роботи вчителя-методиста СШ № 95 м. Києва В.О. Волотовської. Ми вирішили розглянути практичну сторону проведення нестандартних зан ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net