Теорії пам’яті

Нова педагогіка » Людська пам'ять і процес навчання » Теорії пам’яті

Сторінка 2

Вивчення пам'яті стало одним з перших розділів психологічної науки, де був застосований експериментальний метод. Ще в 80-х рр. XIX ст. німецький психолог Г. Еббінгауз запропонував прийом, за допомогою якого, як він вважав, було можливо вивчити закони "чистої" пам'яті, незалежні від діяльності мислення. Цей прийом - заучування безглуздих складів. В результаті він вивів основні криві заучування (запам'ятовування) матеріалу і виявив ряд особливостей прояви механізмів асоціацій.

Паралельно з дослідженнями Г. Еббінгауза проводилися дослідження та інших вчених. Зокрема, відомий німецький психіатр Е. Крепелін вивчав, як протікає запам'ятовування у психічно хворих. Інший відомий німецький учений - психолог Г.Е. Мюллер - здійснив фундаментальне дослідження основних законів закріплення і відтворення слідів пам'яті у людини.

Крім теорії асоціацій існували і інші теорії, що розглядають проблему пам'яті. Так, на зміну асоціативної теорії прийшла гештальттеорія. Вихідним поняттям у цій теорії була не асоціація предметів чи явищ, а їх початкова, цілісна організація - гештальт. На думку прибічників цієї теорії, процеси пам'яті визначаються формуванням гештальта.

Мабуть, слід пояснити, що "гештальт" в перекладі на українську означає "ціле", "структура", "система". Цей термін був запропонований представниками напрямку, що виник в Німеччині в першій третині XX ст. У рамках цього напрямку була висунута програма вивчення психіки з точки зору цілісних структур (гештальтів), тому даний напрямок у психологічній науці став називатися гештальтпсихологією. Основний постулат даного напрямку психології свідчить, що системна організація цілого визначає властивості і функції утворюють його частин. Тому, досліджуючи пам'ять, прихильники даної теорії виходили з того, що і при запам'ятовуванні і при відтворенні матеріал, з яким ми маємо справу, виступає у вигляді цілісної структури, а не склавшегося на асоціативнії основі випадкового набору елементів, як це трактує структурна психологія (В. Вундт, Е.Б. Титченер).

Слід зазначити, що в тих дослідженнях, де робилися спроби проводити експерименти з позиції гештальтпсихологии, було отримано багато цікавих фактів.

Однак слід зазначити, що, незважаючи на певні успіхи і досягнення, гештальтпсихології не змогла дати обгрунтовану відповідь на найважливіші питання дослідження пам'яті, а саме на питання про її походження. Не змогли відповісти на це питання і представники двох інших напрямків: біхевіоризму і психоаналізу.

Представники біхевіоризму за своїми поглядами виявилися дуже близькі до а-соціоністів. Єдина відмінність полягала в тому, що біхевіористи під креслювали роль підкріплення в запам'ятовуванні матеріалу. Вони виходили з твердження, що для успішного запам'ятовування необхідно підкріпити процес запам’ятовування яким - небудь стимулом.

Приблизно в цей же час, м. тобто на початку XX ст., Виникає смислова теорія пам’яті. Представники цієї теорії стверджували, робота відповідних процесів знаходиться в прямій залежності від наявності або відсутності смислових зв'язків, об'єднуючих запам'ятовується в більш-менш великі смислові структури. Найбільш яскравими представниками даного напряму були А. Біне і К. Бюлер, які довели, що па перший план при запам'ятовуванні і відтворенні висувається смисловий зміст матеріалу.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Особливості та закономірності писемного мовлення
Видатний дослідник А.Р. Лурія в роботі "Нариси психофізіології письма" визначає наступні операції письма. Письмо починається із спонукання, мотиву, завдання. Людина знає, для чого ...

Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою "День захисту прав дитини"
Тема: "День захисту прав дитини" Мета уроку: Конкретніше познайомити учнів із загальними принципами Декларації прав дитини, привернути увагу до того, що не всі уряди країн-членів ...

Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва
Останнім етапом реалізації моделі технології епістемологічної самокорекції визначено аналітико-результативний, що тривав упродовж 2007–2008 н.р. і передбачав перевірку необхідності та доста ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net