Сьогодні проблеми взаємовідносин особи із суспільством та державою хвилюють не лише країни, які тільки вступають на шлях демократи, а й країни з глибокими правовими традиціями. Тому визнаною є думка про те, що для збереження і зміцнення демократії необхідна громадянська освіта. Навіть у державах з багатими традиціями демократії широко культивують громадянську освіту, розуміючи, що демократична свідомість не передається з генами, а потребує невпинного виховання. Адже знання елементарних питань політичного і громадянського життя, оволодіння принципами та процесами політичної взаємодії має бути потребою не тільки громадських і політичних діячів, а й усіх громадян.
Громадянська освіта – це набування теоретичних знань і формування практичних умінь і навичок основ демократії, прав і обов’язків громадян плюралістичного суспільства, вирішення конфліктних ситуацій, розвиток толерантності для розуміння і сприйняття світу.
Розвиток демократичних принципів життя в Україні неможливий без формування відповідальних за своє майбутнє громадян, особливо молоді. Адже демократія – це не тільки справедливі закони чи вільні вибори та багато партій, це – розвинута громада, громадянська структура, прагнення та широкі можливості громадян впливати на прийняття політичних рішень, брати участь у вирішенні широкого кола громадських проблем.
Громадянська освіта у Карлівській гімназії імені Ніни Герасименко включає в себе навчання і виховання в їх нерозривній єдності і являє собою процес оволодіння правилами і нормами загальноприйнятних відносин між особою і суспільством, це не лише сума знань, це – особлива філософія, основа політико-правового мислення. Тому вона вимагає переорієнтації навчального процесу з уміння запам’ятовувати і, у кращому випадку, повторювати сказане вчителем чи написане у підручнику на створення умінь і навичок самостійно аналізувати ті процеси і явища, які відбуваються навколо людини, на основі отриманих знань.
Одним із важливих завдань, що має вирішити громадянська освіта, є навчити учнів діяти у різноманітних ситуаціях, адже людина повинна мати не стільки конкретні знання і уміння, скільки здатність не відступати перед незнанням і невмінням чого-небудь.
У цілому ж, на погляд Мороз Людмили Миколаївни, основними завданнями громадянської освіти є:
– дати учням знання про основні права, політичні і соціальні структури суспільства, основні його закони;
– дати можливість для самоствердження, самовизначення шляхом формування у школярів власної думки, активної життєвої позиції, збагачення форм і змісту спілкування з іншими людьми;
– формувати в учнів критичне ставлення до оточуючої дійсності, розвиток у них критичного і творчого мислення як важливої інтелектуальної риси громадянина;
– формувати свідомого громадянина, члена суспільства;
– формувати нонконформістську особу, незалежну від авторитету влади;
– формувати моральні пріоритети, які визнають: людину – найвищою цінністю цивілізації, свободи і права людини – загальнолюдськими цінностями, гуманізм і справедливість – універсальними принципами вселюдських стосунків, нетерпиме ставлення до порушень прав і свобод як окремих індивідів, так і цілих народів – необхідною умовою стабільного і міцного миру;
Рекомендуємо почитати:
Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів
Ми спрямували своє наукове дослідження на вивчення реального стану проблеми вихованості патріотизму у молодших школярів. Враховуючи вимоги соціально-економічного розвитку країни, досвід шкі ...
Теорія та практика колективного виховання А.С.Макаренка
Поняття колективізму, колективного виховання можна зустріти на сторінках усіх педагогічних та психологічних видань, а також, зокрема, підручників із соціальної політики, роботи та соціально ...
Керівництво самостійною роботою учнів
Основна вимога К.Д. Ушинського до керівництва самостійною роботою полягає в тому, щоб кожне завдання, його зміст і способи виконання були б досить добре пояснені вчителем. Важке, незрозуміл ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>