Загальна характеристика навчальних позашкільних закладів освіти

Нова педагогіка » Організація природоохоронної роботи й екологічне виховання школярів у літніх таборах » Загальна характеристика навчальних позашкільних закладів освіти

Сторінка 2

Одним з таких позашкільних закладів є табори, вони поєднують у своїй роботі виховну і оздоровчу функції. У міських таборах відпочивають переважно діти однієї школи і тут зберігається класний колектив. У заміських таборах формується тимчасовий колектив учнів з різних шкіл, що вимагає від вихователів і вожатих спеціальних знань і великих організаторських здібностей. Крім сезонних, існують стаціонарні табори, які працюють протягом року. Важливіші з них – міжнародний табір “ Артек ” в Криму, “ Орлятко ” на Кавказі, та ін. Ці табори є основними центрами методичної роботи з підвищення майстерності вожатих. Табори праці і відпочинку для старших класів, як правило, міських шкіл створюються на період літніх канікул і організовують свою роботу.

У них організовуються масові заходи для дітей: бесіди, лекції на різні теми, зустрічі з діячами мистецтва, літератури, вечори, походи, масові свята, конкурси і змагання, тощо. Також проводять методичну і організаторську роботу. Організовують клуби любителів природи, художників, краєзнавців, допомагають педагогічним колективам шкіл якнайкраще організувати з дітьми виховну і освітню позаурочну роботу.

Табори праці і відпочинку вперше були засновані в 1965-1967р., в Донецькій, Московській, Куйбишевській та ряді інших областей на базі колгоспів і радгоспів.

Спеціалізовані позашкільні заклади ведуть масову роботу, створюють гуртки і клуби, проводять методичну роботу – кожний відповідно до свого профілю.

Характерною особливістю позашкільної роботи є те, що вона здійснюється на основі добровільності: кожен учень за власним бажанням вибирає для себе той чи інший вид діяльності, позашкільну роботу потрібно вести так, щоб зацікавити учнів, бо інтерес тут є визначальним стимулом, який спонукає їх до активної самостійної діяльності.

На основі аналізу результатів діяльності позашкільних виховних закладів та наявності визначених умов маємо змогу згрупувати позашкільні заклади за такими параметрами:

А.-позашкільні виховні заклади,що знаходяться в стані занепаду в зв’язку з відсутністю можливостей перебудови їх діяльності;

В.- Позашкільні виховні заклади, які знаходяться у стадії реорганізації, пошуку шляхів вдосконалення соціально виховної роботи та матеріального виживання;

С.- Позашкільні виховні заклади, що визначили перспективи діяльності, які, в основному, перебудовували свою роботу відповідно до об’єктивних умов.

Позашкільні заклади широко практикують зокрема туристичні походи та екскурсії.

Важливу роль у позакласній і позашкільній роботі відіграють різні форми змагань учнів. Змагання викликають живий інтерес у школярів, сприяють піднесенню загального тонусу життя колективу, а через те практикуються у різних галузях позаурочної роботи.

У змаганнях здебільшого виступають кілька колективів, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності. Можуть бути й індивідуальні змагання та конкурси між учнями.

Страницы: 1 2 

Рекомендуємо почитати:

Психологічні особливості використання цифрових навчальних засобів у молодшому шкільному віці
Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 11-12 років Як відмічають психологи, у підлітковому віці ( ...

Шляхи вдосконалення методики вивчення байок в початковій школі на прикладі розробки уроку читання "Українська байка"
Рішення проблеми вдосконалення методики вивчення байок лежить у площині використання монографічного методу вивчення байок Відмінна риса даного методу полягає в тому, що вивчення байок у пер ...

Економіка як навчальна дисципліна
Сьогодні економіка відіграє вирішальну роль у зміні людського світогляду на глобальному й особистісному рівні. Це навчальна дисципліна, яка вчить орієнтуватися в складних соціально-економіч ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net