Нова професійна структура, зміни сучасного ринку праці

Нова педагогіка » Освіта України як складова світового і європейського простору » Нова професійна структура, зміни сучасного ринку праці

Сторінка 1

Характерні ознаки вищої професійної освіти ХХІ ст.:

демократизація, рівний доступ до освіти, її безперервність, співучасть викладача і студента в освітньому процесі;

диверсифікація – наявність широкої мережі різнорівневих навчальних закладів, які забезпечують багатоваріантну за змістом, методами, формами, термінами особистісно зорієнтовану освіту;

інтернаціоналізація – академічна мобільність студентів і викладачів, міжнародне визнання документів про освіту, вчені звання і ступені;

прогресивність – перетворення освіти на ключовий компонент діяльності з розвитку науково-технічного прогресу, економічного зростання та забезпечення зайнятості населення;

інформатизація – широке впровадження ІКТ.

Розвиток України у третьому тисячолітті визначається в контексті європейської інтеграції з орієнтацією на побудову громадянського суспільства, що передбачає:

у соціально-політичній сфері – перехід від тоталітаризму до демократії;

в економіці – від адміністративно-командної системи планового господарства до соціально зорієнтованої ринкової економіки;

у житті кожної людини – від споживацьких, споглядальних позицій до функцій самодостатнього суб’єкта господарської діяльності.

Такі зміни в суспільстві, економіці, життєвому устрої потребують відновлення соціальних пріоритетів самої особистості, формування особистістю нових життєвих стратегій, компетентності. Чим могутніший життєвий потенціал людини, тим легше їй перебороти кризові ситуації, опанувати конструктивно-перетворювальну позицію. Виникають нові вимоги до інтелектуального рівня суспільства, його вдосконалення шляхом освіченості, професіоналізму, багатосторонності, комунікабельності. Високий рівень освіченості нації сприяє більшій сприйнятливості та дієвості економічних і соціальних реформ, формуванню правової й екологічної культури під час проведення соціальної та технологічної діяльності, створює умови для прогресивної індивідуальної активності особистості в суспільстві.

Високоосвічена молодь – головний стратегічний резерв соціально-економічних реформ в Україні, без якого неможливий подальший розвиток суспільства. Прагнучи набути статусу розвиненої країни, Україна підтримує розвиток багатоступеневої системи освіти, зростання інтелектуального потенціалу суспільства: адже, за прогнозами ЮНЕСКО, рівня національного добробуту, що відповідає світовим стандартам, досягнуть лише ті країни, працездатне населення яких на 40-60% будуть становити особи з вищою освітою.

Вектор сучасної політики і стратегії держави в розвитку національної системи освіти спрямований на її подальшу адаптацію до умов соціально зорієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське й світове співтовариство.

Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні розглядаються передусім з позицій її ролі й місця в забезпеченні життєдіяльності суспільства, безпосереднього взаємозв’язку зі сферою праці. З цією метою проводиться активна системна робота:

зі створення умов для визначення освітніх проблем розвитку країни та її регіонів у контексті політичного бачення та ухвалення рішень на державному рівні;

розв’язання з залученням сфери освіти проблем, що виникають на ринку праці;

надання системі освіти більшої гнучкості й широких можливостей для одержання громадянами професійної підготовки.

Підходи і практичні дії щодо розвитку системи освіти в Україні базуються на концепції побудови незалежної демократичної держави, пріоритетами якої є:

доступ до освіти та професійної підготовки всіх, хто має необхідні здібності, мотивацію й адекватну підготовку;

використання освіти та професійної підготовки для захисту соціальних інтересів суспільства й стратифікації його членів за ролями і статусами;

зменшення монопольних прав держави в освітній сфері за рахунок створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних, професійно-технічних і навчальних закладів;

формування різноманітної інвестиційної політики в галузі освіти;

забезпечення всебічної готовності громадян до одержання освіти будь-якого рівня та створення умов для задоволення освітніх і професійних потреб особистості з можливістю вдосконалення здобутих знань протягом усього життя, в тому числі шляхом перепідготовки й підвищення кваліфікації.

Основними шляхами реформування системи освіти визначено:

створення в суспільстві атмосфери загальнодержавного сприяння розвитку освіти;

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Методи виховання дітей у сім'ї
З питанням виховання дитини в сім'ї батькам доводиться стикатися щоденно, опиратися не тільки на власну інтуїцію, на власний досвід, але й на педагогічну науку. Та ще треба враховувати житт ...

Проблеми та реалізація здібностей талановитих дітей
Проблема обдарованості завжди привертала до себе увагу широкого кола фахівців - психологів, педагогів, культурологів, мистецтвознавців, історіографів, працівників соціальної сфери та інших ...

Методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання
Методологічні основи процесу навчання – наукова теорія пізнання, яка передбачає єдність історичного та логічного в пед процесах, методологічний аналіз основних дидактичних понять. Процес на ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net